Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

ПРО ANTI-DRONE SQUAD В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Білоус В.В., к. ю. н., доцент,

доцент кафедри криміналістики

Стаття присвячена дослідженню прогресивного зарубіжного досвіду протидії використанню безпілотних літальних апаратів у протиправних цілях і формулюванню криміналістичних рекомендацій щодо створення в структурі правоохоронних органів відповідних спеціальних підрозділів.

Ключові слова: безпілотні літальні апарати, протибезпілотні рішення, спеціальний підрозділ з протидії використанню безпілотних літальних апаратів у протиправних цілях.

Статья посвящена исследованию прогрессивного зарубежного опыта противодействия использованию беспилотных летательных аппаратов в противоправных целях и формулированию криминалистических рекомендаций относительно создания в структуре правоохранительных органов соответствующих специальных подразделений.

Ключевые слова: беспилотные летательные аппараты, противобеспилотные решения, специальное подразделение по противодействию использованию беспилотных летательных аппаратов в противоправных целях.

The article is dedicated to examination of progressive foreign experience of combatting the use of unmanned aerial vehicles for unlawful purposes and formulation of criminalistic recommendations in regard to establishment of respective special units within the law enforcement structure.

Key words: unmanned aerial vehicles, anti-drone solutions, special unit dedicated to combatting the use of unmanned aerial vehicles for unlawful purposes. безпілотний літальний апарат криміналістичний

Постановка проблеми. 23 березня 2017 р. на території артилерійських складів Міністерства оборони України поблизу м. Балаклія Харківської області на кількох майданчиках зберігання ракетно-артилерійського озброєння (танкові й артилерійські снаряди 125- і 152-мм, ракети ЗМ9-ЗРК «Бук-Мі») стався вибух і виникла пожежа, що спричинила детонацію боєприпасів. За даними голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони С. Пашинського, унаслідок цієї пожежі Україна втратила боєприпасів на мільярд доларів США [1]. Крім того, у результаті вибухів загинули двоє людей [2], декілька осіб зазнали поранень, були зруйновані та пошкоджені 392 об'єкти. Зокрема, у багатоквартирному житловому фонді пошкоджено 117 будинків, із яких 4 підлягають знесенню. У приватному секторі найбільших пошкоджень зазнали 228 будинків, 2 були зруйновані. Пошкоджено 14 об'єктів соціальної сфери, з них 8 навчальних закладів, 4 заклади культури, 1 заклад охорони здоров'я та 1 спортивний заклад. За попередніми підрахунками, збитки від вибухів і пожеж становлять близько 220 млн грн. А з урахуванням збитків промислових підприємств загальний розмір матеріальної шкоди може сягнути 300 млн грн. [3].

За версією Служби безпеки України, причиною виникнення вищенаведених негативних наслідків стало бомбардування військового арсеналу за допомогою безпілотного літального апарату (далі - безпілотники, БпЛА) [4] (комбінована диверсія із застосуванням авіанавідників та ударних безпілотників дальньої дії) [5]. І якщо зазначена версія знайде об'єктивне підтвердження, то цілком виправдано йтиметься про протиправне використання БпЛА, яке за обсягами заподіяної шкоди може бути визнано наймасштабнішим у новітній історії не тільки нашої держави, а й усього світу.

Тому не дивно, що цей інцидент викликав потужний резонанс і став подразником, який викликав загострену реакцію на використання БпЛА в повітряному просторі України. Так, під час несення патрульної служби на аеродромі Чайка (м. Київ) військовослужбовці підрозділу Повітряних сил Збройних Сил України затримали й передали Національній поліції трьох осіб, які керували квадрокоптером [6]. Військовослужбовцями добового наряду однієї з військових частин Збройних Сил України з використанням стрілецької зброї було збито БпЛА, виявлений над адміністративно-господарською територією цієї частини, а також затримано трьох осіб, причетних до несанкціонованого запуску та здійснення керування цим БпЛА над військовим об'єктом [7]. А за фактом здійснення аерозйомки в районі іншого військового об'єкта журналістами одного вітчизняного телеканалу Службою безпеки України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками готування до диверсії за ч. 1 ст. 14 і ст. 113 Кримінального кодексу України [8].

Водночас на рівні керівництва Збройних Сил України визрів план закупити системи радіоелектронного захисту на загальну суму 250 млн грн. для захисту військових баз і складів від безпілотників, яких має вистачити для того, щоб забезпечити військові бази, арсенали і склади, а також об'єкти в зоні АТО. Згадані системи радіоелектронного захисту розраховані на те, щоб перешкоджати роботі безпілотників і глушити сигнали для них [1]. Однак цей план, як і передбачені ним заходи не можуть бути визнаними своєчасними й всеохопними з таких причин: 1) ще рік тому Секретар Ради національної безпеки і оборони України О. Турчинов застеріг, що «останнім часом ворог активно використовує безпілотні літальні апарати, у тому числі бойового застосування», і наголосив на тому, що «конструктори мають розробити ефективні засоби боротьби з ворожими БпЛА» [9]; 2) Ю. Касьянов привертає увагу до примарності сподівань на те, що виключно ці недешеві системи радіоелектронної боротьби (далі - РЕБ) спроможні «закрити небо» від ворожих БпЛА, застерігаючи: «Під час війни ми навчилися виготовляти безпілотники і працювати в умовах заглушування всіх сигналів. І наш супротивник - теж». Через це авторитетний у галузі будівництва безпілотників волонтер наполягає на тому, що боротьба з повністю автономними летючими роботами (а не радіокерованими літаками й коптерами («іграшками з магазину»)) насправді є дуже складним інженерним завданням. Вона не вирішується виключно розгортанням систем РЕБ і потребує комплексного підходу, зокрема шляхом застосування СХЧ-радіолокаторів та оптичних сенсорів для виявлення безпілотників; скорострільних зенітних автоматів для знищення останніх за координатами, що видаються станціями виявлення; безпілотних винищувачів; добре підготовлених спеціалістів - цілої служби для боротьби з БпЛА; державної системи протидії атакам дронів [10]; 3) цим планом охоплено задоволення нагальних потреб в ефективних засобах протидії безпілотникам лише Міністерства оборони України та захист від БпЛА тільки військових об'єктів. При цьому не приділяється жодної уваги задоволенню не менш актуальної потреби в захисті від атак із повітря всіх інших важливих об'єктів і забезпеченню нагальних потреб правоохоронних органів (інших вагомих складників сектору безпеки й оборони). І це попри попередження Міністерства внутрішньої безпеки США про те, що терористи та злочинні організації вже неодноразово використовували безпілотники для «незаконних чи насильницьких дій» і можуть використовувати дрони як знаряддя для атак на вразливі об'єкти інфраструктури [11].

В. Тробюк і М. Голубок відзначають, що наявна сьогодні система охорони, наприклад, атомних електростанцій формувалася ще за радянських часів і була орієнтована на протидію розкраданню матеріальних засобів із території об'єкта окремими правопорушниками. А тому слушно зауважують, що під час проектування наявної системи охорони не враховувалися сьогоднішні критичні загрози, яким ця система повинна ефективно протидіяти [12, с. 187-188]. У зв'язку цим зауважимо, що ігнорування таких загроз може стати нечуваним подарунком для ворогів української державності, адже наслідки потенційно можливої атаки дронів, спрямованої на вітчизняні АЕС, можуть стати фатальними для вітчизняної економіки і згубними для Українського народу, який дотепер потерпає від Чорнобильської катастрофи. Тому наведена вище недалекоглядність у розбудові системи захисту від БпЛА йде в розріз зі згаданими викликами часу й жодним чином не відображає загальносвітових тенденцій протистояння останнім.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Висвітленню питань упровадження різних методів і засобів боротьби з БпЛА присвячені роботи переважно представників військових наук [13; І4] або публікації в науково-популярних виданнях [15-18]. Для вчених-криміналістів ця проблема дотепер залишається незвіданою (terra іпсодпіїа). Однак труднощі, що виникли під час розслідування вибухів на військовому арсеналі в м. Балаклія у зв'язку із взаємовиключними висновками цивільних і військових експертів [5], засвідчили гостру необхідність в адекватних реаліям часу криміналістичних дослідженнях і в цій царині.

Постановка завдання. Тому метою статті є дослідження прогресивного зарубіжного досвіду протидії використанню БпЛА в протиправних цілях і формулювання криміналістичних рекомендацій щодо створення в структурі правоохоронних органів відповідних спеціальних підрозділів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Численні інциденти з безпілотниками, що мали місце останнім часом у різних країнах світу, привернули загальну увагу до технології БпЛА та пов'язаних із нею ризиків і призвели до стрімкого зростання інтересу до рішень у сфері боротьби з безпілотниками (протибезпілотних рішень). Адже широка доступність невеликих БпЛА створює проблеми з безпекою, так як останні нерідко перешкоджають повсякденному функціонуванню аеропортів, створюють загрозу важливій інфраструктурі та громадським заходам унаслідок безвідповідальної поведінки їх операторів (зовнішніх пілотів) або як засоби навмисного заподіяння шкоди. Безпілотники навіть без озброєння можуть становити серйозну небезпеку, так як можуть використовуватися з метою збирання розвідувальної інформації для задоволення злочинних (у т. ч. терористичних) цілей, а їх корисна вантажопідйомність може бути використана для транспортування різних вибухових пристроїв [15]. Наприклад, джихадисти ІДІЛ доволі легко перетворюють загальнодоступні хоббі-дрони в «бомбардувальники», оснащуючи їх гранатами до гранатометів калібру 40 мм [19].

Передбачаючи ці ризики задовго до їх виникнення, з метою захисту Олімпійського стадіону під час проведення XXX Літніх Олімпійських ігор у м. Лондоні (Великобританія), ще у 2012 р. було розроблено й розгорнуто інтегровану протибезпілотну систему, яка надалі була вдосконалена та використана для захисту лідерів країн на саміті G8 у 2013 р. в Північній Ірландії, а згодом на саміті НАТО у 2014 р. в Уельсі [15]. МВС Франції ініціювало створення безпольотних зон над стадіонами, на яких проводилися матчі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2016 р., а також використання технології виведення безпілотників із повітряного простору над спортивними спорудами, зокрема, з метою запобігання розпиленню в повітрі хімічної та біологічної зброї [20]. А після того як 11 квітня 2017 р. в м. Дортмунді (ФРН) біля автобуса з гравцями футбольного клубу «Боруссія» пролунав вибух, унаслідок якого отримав поранення один із футболістів [21], Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) розпочав обговорювати з владою Уельсу можливе проведення фіналу Ліги чемпіонів-2017, який відбудеться в його столиці - м. Кардіффі, під зачиненим дахом. Керівництво УЄФА занепокоєне тим, що вирішальний матч сезону в єврокубках може зазнати терористичних атак із повітря з використанням дронів [22].