Визначення ефективних засобів і методів протидії використанню безпілотників у протиправних цілях потребує врахування того факту, що невеликим БпЛА притаманна мала помітність і дуже обмежені сигнатури в більшості сфер: оптичній, акустичній, радіолокаційній та інфрачервоній. Визначення цих сигнатур може бути реалізовано за рахунок електронного спостереження за частотами, що використовуються для контролю за без- пілотником або для передавання відеосигналу з його камери. Переповнений електромагнітний спектр, характерний для великих населених пунктів як домінуючого місця вчинення кримінальних правопорушень, істотно ускладнює процес розпізнавання БпЛА. Засоби протидії їм можуть включати як функціональне знешкодження (заглушення каналу управління, заглушення або імітація сигналу GPS, осліплення сенсорів або порушення роботи електроніки), так і пряме знешкодження (променем лазеру, ракетою, зенітним вогнем тощо) [15].

У зв'язку з цим вирізняють такі методи нейтралізації безпілотних літальних апаратів: вогневі (традиційні) [23], механічні [24; 25], акустичні [26], лазерні [27], мікрохвильові [28] і радіоелектронні, побудовані на використанні радіоелектронних системи (РЕС) різного типу дії: системи автоматичного виявлення БпЛА в заданому секторі (оптичні, радарні, акустичні, за радіовипромінюванням, комбіновані); системи перехоплення управління безпілотником (хакінг БпЛА); системи встановлення перешкод для роботи систем геопозиціонування БпЛА на частотах GPS/ГЛОНАСС та інших систем геопозиціонування; системи, що вносять перешкоди в роботу бортової електроніки, включаючи системи знищення бортової електроніки (різні системи на базі електромагнітних випромінювань, мікрохвильові системи); комбіновані системи радіоелектронної боротьби, що включають перерахований вище набір функцій тощо [29].

Провідні розробники пропонують сьогодні не тільки окремі засоби боротьби з БпЛА (дрони-винищувачі, дрони-перехоплювачі, уловлюючі сітки, спеціальну зброю й боєприпаси до неї, ракети класу «земля-повітря» та «повітря-повітря», зброю спрямованої енергії, портативні лазерні гармати тощо) [30], а й комплексні протибезпілотні рішення у вигляді різних систем автоматичного виявлення, ідентифікації і спостереження, до складу яких входять комплекти сенсорів, що встановлюються по периметру охоронюваних об'єктів, і за допомогою яких визначаються місцезнаходження несанкціонованого БпЛА й позиції його наземних операторів; різних комбінацій радіолокаційних та оптико-електронних засобів протидії БпЛА; різних комбінацій засобів виявлення, ідентифікації та своєчасної реакції; різних протибезпілотних систем пошуку, виявлення, супроводження, ідентифікації, створення перешкод для польоту і враження БпЛА, придатних для протидії одночасному проникненню чи атаці відразу декількох безпілотників [15], у т. ч. дронів, що рояться (англ. Drone Swarms).

На тлі вищенаведеного розмаїття важливо відзначити, що конкретні алгоритми протидії БпЛА повинні розроблятися з гнучким урахуванням індивідуальних особливостей безпілотників певних типів і їх фактичного спорядження, місця й обстановки виявлення, інших вагомих чинників. Адже проблема більшості сучасних протибезпілотних рішень полягає не тільки в їх високій вартості, а й потенційній небезпеці заподіяння шкоди людям і майну некерованими залишками знешкоджених БпЛА та/або засобів їх ураження. Тому захист підрозділу Збройних Сил України, дислокованого на передньому краї оборони, разюче відрізнятиметься від забезпечення захисту цивільного аеропорту, розташованого в межах населеного пункту на контрольованій урядом території. А протибезпілотне рішення для захисту переповненого вболівальниками футбольного стадіону буде кардинально іншим, ніж щодо плавзасобу, який вийшов до відкритого океану. Адже застосування для ураження безпілотника над населеним пунктом ракет чи вогню зенітних артилерійських установок може потягнути за собою передбачувано важкі наслідки. До того ж постійний захист важливої інфраструктури вимагатиме значно складніших безпілотних рішень, ніж тимчасова «парасолька» над певною подією [15], зокрема, слідчою (розшуковою) чи судовою дією, що проводиться на відкритій місцевості чи у великогабаритному приміщенні.

Висновки з проведеного дослідження

Вищезазначене дає нам змогу дійти висновку, що розвиток науково-технічного прогресу й перманентний ризик використання його здобутків (у цьому випадку безпілотників) у протиправних цілях поставили перед правоохоронними органами всіх без винятку країн світу нові надзвичайно складні завдання. їх вирішення потребує не ситуативного вжиття розрізнених заходів із використанням наявних підручних засобів, а 1) розроблення й утілення в життя комплексної програми протидії використанню БпЛА в протиправних цілях; 2) створення (пристосування) відповідних науково-технічних засобів і технологій, розроблення прийомів і методів їх ефективного використання; 3) визначення суб'єктів застосування останніх та організації їх якісної професійної підготовки.

У цьому контексті варто визнати за доцільне створення в структурі правоохоронних органів України спеціальних підрозділів із протидії використанню безпілотних літальних апаратів у протиправних цілях згідно з успішним прикладом окремих зарубіжних країн. Так, після того як у квітні 2015 р. на дах будівлі канцелярії прем'єр-міністра Японії здійснив посадку БпЛА з вантажем радіоактивного піску з префектури Фукусіма, у Департаменті поліції м. Токіо було створено спеціальний загін щодо боротьби з дронами (“Anti-Drone Squad”) [31]. В Англії та Уельсі у 2017 р. створено спеціальний підрозділ із боротьби з нелегальним використанням дронів для проникнення на територію пенітенціарних закладів і постачання туди заборонених предметів (зброї, наркотиків, тютюнових виробів, порнографії, радіоелектронних засобів, інструментів тощо). У цьому випадку спільні зусилля поліції та служби безпеки в'язниць спрямовані на виявлення не тільки БпЛА, а й операторів останніх. У двох головних в'язницях Швейцарії заплановано встановлення комплектів сенсорів, що реагують на дрони [32]. Сеймом Латвії пропонується внести зміни до чинного законодавства, відповідно до яких передбачається легалізувати примусову посадку або знищення із застосуванням вогнепальної зброї або спеціальних засобів тих безпілотників, які наблизяться до військових об'єктів, потраплять у заборонені, обмежені або тимчасово зарезервовані для потреб армії повітряні зони [33]. А влада штату Каліфорнія пропонує дозволити збивати дрони, що заважають діяльності екстрених служб [34].

Попри об'єктивно не меншу, а навіть більшу актуальність вищевикладеного для України, у нашій країні заснування подібних підрозділів і новації законодавства, спрямовані на забезпечення їх ефективної діяльності, взагалі ще не обговорювалися. Ідея ж створення в окремо взятому Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України нового підрозділу - відділу аеромобільної розвідки, на який було б покладено функції виявлення незаконних посівів нарковмісних рослин маку та конопель, а також супроводу спецоперацій із затримання наркозлочинців [35], так і не дійшла до етапу практичної реалізації. І це при тому, що реальна потреба вітчизняних правоохоронних органів у використанні БпЛА під час виконання своїх функціональних обов'язків зростає лавиноподібно, а позитивний досвід її задоволення державним коштом є загально відомим на прикладі таких країн, як Аргентина, Китай, Південна Корея та ін. В Україні ж ця потреба в теперішній час задовольняється лише частково, як правило, тільки завдяки неформальній взаємодії певних підрозділів окремих правоохоронних органів із волонтерами чи деякими виробниками або продавцями практично не захищених від втручання ззовні комерційних чи побутових безпілотників. При тому, що в Україні вже налагоджене власне серійне виробництво тактичних безпілотних комплексів, що здійснюють розвідку та корекцію вогню. Щоправда, поки відсутнє виробництво оперативно-тактичних і стратегічних безпілотників, у тому числі бойових БпЛА [9].

Починаючи з 2014 р. Збройні Сили України почали широко використовувати БпЛА в зоні проведення АТО. Це забезпечило значне підвищення ефективності бойових операцій і знищення значної кількості сил і засобів незаконних збройних формувань. Однак згодом Збройні Сили України зіштовхнулися з випадками втрати контролю й управління своїми БпЛА. Основною причиною таких випадків стало застосування спеціальних засобів моніторингу частотного діапазону, створення інформаційних перешкод і перехоплення БпЛА. Унаслідок цього безпілотники Збройних Сил України знищуються не вогневими засобами, а засобами радіоелектронної боротьби. Ще гірше, коли російсько-терористичним військам удається посадити БпЛА на підконтрольній їм території й після перекодування використовувати у власних протиправних цілях [ІЗ, с. 54].

На «внутрішньому» ж фронті громадські активісти за допомогою БпЛА масово здійснюють аерозйомку нерухомого майна державних службовців, висвітлюючи статки, що не відповідають рівню офіційних доходів останніх [36]. Створені таким чином фото- та відеодокази відіграють важливу роль у розкритті й розслідуванні корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних із корупцією. Однак така антикорупційна діяльність надзвичайно дратує тих, проти кого вона спрямована, через що накопичений корупціонерами тіньовий капітал може бути спрямовано на організацію над місцями їх компактного проживання заборонених зон використання повітряного простору, як свого часу це було зроблено над Межигір'ям [37].

Тому вищевикладене має бути негайно покладено в основу: 1) реформування законодавства, яке регулює використання повітряного простору України; 2) розроблення та розгортання державної інтегрованої і глибоко ешелонованої протибезпілотної системи; 3) створення в структурі правоохоронних органів України спеціальних підрозділів із протидії використанню БпЛА в протиправних цілях, серед яких і перешкоджання виконанню останніми своїх функціональних обов'язків; 4) оснащення цих підрозділів широким арсеналом сучасних засобів протидії використанню БпЛА в протиправних цілях і захисту безпілотників правоохоронців від ураження чи перехоплення. Під час добору відповідних науково-технічних засобів варто виходити з того, що до пріоритетних завдань протиповітряної оборони традиційно належать знищення, перешкоджання чи перехоплення підозрілих літальних апаратів. Однак з урахуванням специфіки предмета діяльності правоохоронних органів і, як правило, густо населених місць її здійснення знищення БпЛА - речового доказу - має розглядатися як крайній захід у тому випадку, коли його перехоплення (затримання) не видається можливим або може призвести до значних негативних наслідків для людей чи довкілля.

Література

1. ЗСУ мають намір закупити системи радіоелектронного захисту на 250 млн грн для захисту військових баз і складів від безпілотників // Центзор.Нет. 2017. 25 квітня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ua.censor.net.

2. Зросла кількість жертв вибухів на військових складах у Балаклії // ТСН. 2017. 28 квітня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://tsn.ua.

3. У результаті вибухів на артскладах у Балаклії зруйновано й пошкоджено 392 об'єкти, 4 багатоповерхівки підлягають знесенню // Інтерфакс-Україна. 2017. 28 квітня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ua.interfax.com.ua.

4. Склади боєприпасів у Балаклії підірвали за допомогою безпілотника - слідство // Дзеркало Тижня. 2017. 6 квітня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zn.ua.

5. «Украерорух» спростовує експеримент військових про неможливість прольоту безпілотника над Балаклією. Буде призначено ще одну експертизу - журналіст // Центзор.Нет. 2017. 24 квітня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ua.censor.net.

6. На аеродромі «Чайка» затримали трьох чоловіків з ква- дрокоптером // Новое Время. 2017. 5 травня. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nv.ua/ukr.