Реформування проходження державної служби в органах внутрішніх справ України: тенденції й основні аспекти

Глибокі зміни соціально-економічних і політико-правових умов функціонування системи МВС України, курс нашої країни на євроінтеграцію, а отже, на чітку відповідність роботи міліції європейським стандартам правоохоронної діяльності детермінують потребу в переході від карального до соціально-сервісного змісту діяльності.

У процесі реформування проходження державної служби в органах внутрішніх справ України необхідно вирішити такі основні завдання: здійснити перехід до нової моделі правоохоронної діяльності, що характеризується орієнтиром служіння суспільству та громадянам, шанобливим ставленням до особи, високим професіоналізмом за збереження достатньої міцності й непримиримості у відношенні до правопорушників; забезпечити дотримання принципу верховенства права в діяльності органів внутрішніх справ України, створити із цією метою системну нормативно-правову основу їхнього функціонування відповідно до визначеної законодавством компетенції; створити та запровадити механізми унеможливлення використання органів внутрішніх справ України в партійно-політичних, групових чи особистих інтересах; організувати кадрову роботу на засадах всебічного використання досягнень науки, передового вітчизняного й зарубіжного досвіду; розвивати й постійно вдосконалювати нормативно-правову базу, що врегульовує питання проходження державної служби в органах внутрішніх справ України; чітко визначити завдання й повноваження органів внутрішніх справ України, розмежувавши їх із компетенцією інших правоохоронних органів, враховуючи внутрішні й зовнішні загрози національній безпеці; розвивати сучасні технології щодо встановлення відповідності індивідуальних якостей особи вимогам, що пред'являються до працівників органів внутрішніх справ України; розробити критерії оцінювання діяльності та проходження державної служби в органах внутрішніх справ України; створити механізми координації діяльності органів внутрішніх справ України з іншими правоохоронними органами відповідно до визначеної компетенції; підвищити ефективність функціонування та проходження державної служби в органах внутрішніх справ України шляхом раціоналізації її основних і допоміжних організаційних структур і систем управління ними, оптимізації штатної чисельності працівників; забезпечити створення у МВС України ефективної системи реагування на злочини й інші правопорушення нормативно визначених, взаємопов'язаних та узгоджених дій органів внутрішніх справ України (від отримання інформації про злочин (інше правопорушення) до повного забезпечення захисту інтересів та прав потерпілих і держави); упорядкувати умови організаційно-правового, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України залежно від складності та рівня відповідальності за виконання покладених на них обов'язків; запровадити ефективно діючі системи й механізми цивільного демократичного контролю за діяльністю органів внутрішніх справ України; дотримання ними конституційних прав і свобод людини, поваги до її гідності, гуманне ставлення до неї; унеможливити застосування тортур, інших порушень законності в повсякденній діяльності працівників органів внутрішніх справ України; створити дієві механізми недопущення корупції в діяльності ОВС України; підвищити довіру населення до органів внутрішніх справ України, забезпечити їх партнерство та взаємодію.

Перед МВС України стоїть важливе завдання: перейти на правоохоронне (поліцейське) обслуговування громадян, втілити в життя принцип «міліція для народу». Парадигма діяльності міліції має перейти від відносно вузького поліцейського правозастосування до ширшої концепції поліцейського обслуговування. На практиці це проявиться в посиленні співпраці з громадськими організаціями й органами місцевого самоврядування, запровадженні системи соціологічного моніторингу рівня довіри населення території обслуговування до відповідних органів внутрішніх справ України як одного з критеріїв ефективності їх діяльності, вдосконалення діяльності з правового виховання та правової освіти широких верств населення з урахуванням соціальних, національних і вікових особливостей із метою формування стійких установок на правомірну поведінку та сприяння правоохоронним органам.

Діяльність міліції з реактивної (реагування каральними методами на вже вчинені злочини) повинна перетворитися на проактивну, в основу якої буде покладено принцип профілактики злочинів (усунення їх шкідливих наслідків).

Концепція має забезпечити системний підхід до остаточного переходу системи органів МВС від каральних до соціально-сервісних функцій і досягнення основних організаційних і правових параметрів моделі, здатної найбільш ефективно забезпечити права та свободи особи, протидіяти злочинності й корупції, забезпечити громадську безпеку та виконання інших завдань, покладених на МВС України [6].

Обсяги та змістовна складність інституційних перетворень, що мають бути здійснені, проблеми нормативно-правового, організаційного, кадрового, ресурсного забезпечення тощо вимагають їх поетапного виконання. Положення Концепції, етапи її реалізації повинні бути деталізовані й розвинуті в цільових програмах, планах поступального вдосконалення окремих напрямів оперативно-службової діяльності МВС і складових його системи.

Реалізація Концепції та розроблених на її підставі програм і планів дозволить досягти визначення місця й ролі системи органів МВС у державному механізмі України на найближчий час та перспективу; забезпечення стабільності її соціального призначення; завершення перебудови системи органів МВС у цивільне відомство відповідно до змісту внутрішньої політики; впровадження механізму унеможливлення використання правоохоронних органів у політичних, групових чи особистих інтересах.

Реформування МВС України, розширення процесу інтеграції у світову спільноту передбачає активний пошук і впровадження нових підходів у сфері управління, створення якісно нової моделі органів внутрішніх справ України відповідно до стандартів, принципів і норм, що ґрунтуються на інтернаціональному досвіді.

Сучасну модель проходження державної служби в органах внутрішніх справ України необхідно розглядати з різних точок зору: по-перше, як особливий соціально-правовий інститут реалізації конституційних принципів правової соціальної держави; по-друге, як професію й особливий вид соціальної практики в системі взаємодії працівників ОВС України з громадянами й державою у формі професійної діяльності щодо безпосереднього здійснення чи забезпечення повноважень державного органу; по-третє, як спеціальний вид соціально та юридично значущої професійної діяльності, яку здійснюють працівники органів внутрішніх справ України.

Проблеми проходження державної служби в органах внутрішніх справ були в центрі уваги протягом всієї історії поліцейських (міліцейських) органів. Досвід перебудови своєї діяльності, накопичений українською міліцією впродовж десятиліть, виявився недостатнім, оскільки серйозність і масштабність сучасних проблем не має аналогів у минулому, а їх розв'язання потребує сучасних підходів і врахування наявних обставин.

Отже, проведення адміністративної реформи повинно супроводжуватися формуванням сучасної кадрової політики в органах внутрішніх справ України, причому української за своїм характером, демократично-правової за своєю професійно-функціональною орієнтацією й високодуховної за морально-етичними принципами. Вирішення кадрових питань в органах внутрішніх справ України є довготривалою й багатоаспектною проблемою.

Література

1. Кричевский Р.Л. Если Вы руководитель... Элементы психологии менеджмента в повседневной работе / Р.Л. Кричевский. М. : Дело, 1996. 352 с.

2. Матюхіна Н.П. Управління поліцією зарубіжних країн: сучасні підходи та ключові поняття / Н.П. Матюхіна. X. : Гриф, 2006. 301 с.

3. Криволапчук В.О. Проблеми реформування системи МВС України / В.О. Криволапчук, М.О. Свірін // Теорія і практика забезпечення якісного управління у сфері діяльності Міністерства внутрішніх справ : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 27 листопада 2009 р.) / за ред. Т.О. Проценка ; ДНДІ МВС України. К. : ДНДІ, 2009. С. 22-27.

4. Сатаров Г.А. Трансформация судебной власти в России альтернативный взгляд / Г.А. Сатаров // Полития. 2010. № 1(56). С. 133-157.

5. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України : затверджено Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. С. 438-464.

6. Кісіль З.Р. Правові та психологічні засади запобігання професійній деформації працівників органів внутрішніх справ України : автореф. дис. ... докт. юрид. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / З.Р. Кісіль ; Національна академія внутрішніх справ. К., 2011. 40 с.

Анотація

державний служба правоохоронний статус

Живко М. О., Босак Х. З., Мельникович В. М. Реформування проходження державної служби в органах внутрішніх справ України: тенденції й основні аспекти. Стаття.

У статті розглянуто основні аспекти й тенденції реформування правоохоронних органів. Зокрема, зроблено акцент на реформуванні проходження державної служби в органах внутрішніх справ. Авторами доведено необхідність в оновленні й систематизації чинних нормативно-правових актів щодо статусу й організації діяльності правоохоронних органів. Запропоновано основні розділи Концепції проходження державної служби в органах внутрішніх справ України; перелік завдань, обов'язкових для вирішення; шляхи реалізації Концепції проходження державної служби в органах внутрішніх справ України та розроблених на її підставі програм і планів.

Ключові слова: органи внутрішніх справ, Концепція проходження державної служби в органах внутрішніх справ України, тенденції реформування, завдання, системний підхід, кадровий потенціал, професійне ядро.

Размещено на Аllbеst.ru