Стадія порушення справи та аналізу наданих документів: а) подання встановлених законодавцем документів, які необхідні для реєстрації об'єкта. Можуть подаватися до реєстраційного органу безпосередньо самою особою (заявником чи представником) або через поштове відділення; б) розгляд та перевірка поданих документів; в) проведення додаткових спеціалізованих перевірок (експертиза, випробування) - факультативний етап. Метою стадії є встановлення відповідності вимогам закону документів, які подаються реєстратору. Стадія прийняття рішення щодо реєстрації або відмова у реєстрації об'єкта державної реєстрації: а) підготовка висновку щодо задоволення звернення про реєстрацію або вмотивована відмова в реєстрації; б) надіслання копій документів щодо методів контролю за зареєстрованим об' єктом відповідному органу публічної адміністрації (якщо таке встановлене законодавцем). Стадія оскарження та опротестування рішення у справі (факультативна стадія): а) оскарження, опротестування постанови; б) перевірка законності постанови; в) проведення незалежної експертизи; г) винесення рішення. Відповідно до ст.55 Конституції України кожна особа має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Оскарження рішень відбувається в адміністративних судах. Стадія виконання винесеного рішення: а) видача свідоцтва (посвідчення) про державну реєстрацію; б) внесення даних до реєстру; в) надання даних про реєстрацію в публічні органи управління, якщо таке передбачене законодавцем (факультативний етап). На цій стадії у разі прийняття компетентним органом, що здійснює державну реєстрацію, позитивного рішення щодо внесення в Державний Реєстр видається Свідоцтво або Посвідчення встановленого зразка і вноситься інформація в Державний Реєстр не пізніше ніж п'ять робочих днів з дня прийняття рішення.

Ще однією особливістю провадження є те, що не завжди реєстрація відбувається компетентним органом. Тобто вона здійснюється особами, які виконують реєстраційні функції. Згідно ст. 40 Закону України «Про нотаріт» до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;

3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;

4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами [7, ст.40].

Різні погляди на природу реєстраційного провадження дають змогу проаналізувати його зміст, ознаки, особливості. Це дає можливість визначити важливу роль процесу реєстрації не лише у науковому значенні, а й у практичній діяльності.

Розділ 2. Види реєстраційного провадження

2.1 Реєстрація об'єднань громадян

Конституція України в частині 1 ст. 36 чітко визначила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об'єднання в політичні партії та громадські організації. Отже, на конституційному рівні в Україні закріплене існування двох видів об'єднань громадян. Відповідно до закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія - зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг. Політичні партії повинні мати програму. Програма політичної партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх досягнення. Утворення політичної партії має певні етапи. На першому етапі повинна бути ініціативна група, яка готуватиме програму партії, статут та установчий з'їзд. Другий - це установчий з'їзд на якому приймається рішення про створення партії, її програма та статут, обираються керівні органи партії. Третій етап - державна реєстрація (легалізація). До останньої - партії ще немає. Реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.На відміну від громадських організацій, які можуть легалізуватися не лише через реєстрацію, а й шляхом повідомлення про їх заснування, політичні партії легалізуються тільки через їх реєстрацію. Легалізація (офіційне визнання) здійснюється чітко зафіксованими в законодавстві органами (легалізуючими органами) [9, ст.11].

До них належать:

1. Міністерство юстиції України;

2. Місцеві органи державної виконавчої влади;

3. Виконкоми сільських, селищних, міських рад.

Легалізація є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації. Діяльність об'єднань громадян, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи. Політична партія інформує Міністерство юстиції України про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань. У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції та законам України. Органи реєстрації приймають рішення про реєстрацію протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Громадські організації України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Реєстрація громадського об'єднання здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об'єднань, за місцезнаходженням громадського об'єднання. Заява про реєстрацію розглядається в двомісячний строк з дня надходження документів. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк. При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднання громадян.

Про легалізацію (офіційне визнання) легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації. Молодіжні та дитячі громадські організації та їх спілки не можуть утворювати та вступати у виборчі блоки. Молодіжні громадські організації можуть вступати у виборчі коаліції. Членські внески і добровільні пожертвування, отримані від юридичних чи фізичних осіб, що спрямовуються на здійснення статутної діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок, не є об'єктом оподаткування [6, ст.7].

2.2 Реєстрація адвокатських об'єднань

Діяльність адвокатських об'єднань ґрунтується на принципах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Особливістю адвокатських об'єднань є те, що вони створюються адвокатами не з метою реалізації власних прав, свобод та інтересів чи одержання прибутку, а для виконання обов'язків, покладених на них державою. Відповідно до закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням [3, ст.15].

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об'єднання, зміну складу його учасників адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Для реєстрації адвокатського об'єднання до Державної реєстраційної служби України подаються:

1. Заява, підписана уповноваженим представником об'єднання;

2. Статут адвокатського об'єднання;

3. Установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;

4. Дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;

5. Документ про внесення плати за реєстрацію [5, ст.24].