Реєстраційне провадження: поняття, особливості, види

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи. За відсутності підстав для відмови державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації адвокатського об'єднання. Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом. Зокрема наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи, зокрема адвокатського об'єднання з інших підстав не допускається [5, ст.27].

2.3 Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

Підприємництво є одним з найбільш ефективних форм економічної діяльності. Підприємець може займатися будь-якими видами діяльності, якщо вони не заборонені законом, включаючи господарсько-виробничу, торгово-закупівельну, інноваційну, консультаційну тощо, комерційне посередництво, а також операції з цінними паперами. Підприємництва можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Суб'єктами підприємництва можуть бути: громадяни України, інших держав, особи без громадянства не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності;об'єднання юридичних осіб, які здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції [8, ст.2].

Статус підприємця як юридичної особи набувається тільки за допомогою державної реєстрації підприємства. Підприємницька діяльність не пов'язана з будь-якою формою власності і здійснюється самим власником засобів виробництва на свій страх і ризик та під свою майнову відповідальність або керівником підприємства: від імені власника тощо.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою [5, ст.17]. Органам державної реєстрації забороняється вимагати додаткові документи. Державна реєстрація проводиться за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. За порушення термінів реєстрації та вимогу подання для реєстрації документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну відповідальність. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи подаються такі документи:

1. Рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним

(ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного

підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

2. Статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

3. Реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

4. Документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

5. Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку. Діяльність підприємця припиняється: з власної ініціативи підприємця; на підставі рішення суду; у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання; на інших підставах, передбачених законодавчими актами України. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє орган державної реєстрації про створення зазначених підрозділів, вносячи відповідну інформацію до своєї реєстраційної картки. Орган державної реєстрації веде облік суб'єктів підприємницької діяльності починаючи з дати реєстрації або звернення до органу державної реєстрації за новим місцезнаходженням. Отже, державна підтримка об'єднань громадян, адвокатських об'єднань та громадян-підприємців повинна здійснюватися за трьома основними напрямами: перший - ефективне та досконале правове забезпечення та механізм його регулювання, другий - фінансово-кредитний, який забезпечується дотаціями, наданням пільг та іншими формами, і третій - організаційно-консультаційний, який сприятиме інформаційному та консультаційному обслуговуванню громадян-підприємців завдяки існуванню розширеної межі підприємств, установ, організацій.

Розділ 3. Проблеми здійснення реєстраційного провадження та шляхи їх вирішення

Однією з основних проблем реєстраційного провадження є те, що законодавець не завжди дотримується європейських стандартів. Задоволеність споживача та орієнтація на нього має бути основним принципом при визначенні критеріїв оцінки якості надання адміністративних послуг у сфері реєстраційної діяльності. На основі аналізу європейських стандартів реєстраційної діяльності, визначено набір критеріїв що мають бути взяті за основу органами публічної адміністрації, які здійснюють реєстраційну діяльність, а саме: результативність, тобто співвідношення реальних результатів здійснення закону з поставленою метою; своєчасність характеризує інтервал часу між моментом (періодом), у який відбувалося явище або процес, що описують статистичні дані, та датою готовності (надання) цих даних; доступність, яка гарантує зручність, повага до особи в процесі реєстраційної діяльності, професійність надання реєстраційної діяльності, дотримання принципів реєстраційної діяльності. Сучасна система суб'єктів реєстраційної діяльності потребує удосконалення системи відповідних органів шляхом систематизації та уніфікації, підвищення виконавчої дисципліни та рівня кваліфікації посадових осіб органів публічної адміністрації, чіткої регламентації посадових прав і обов'язків державних службовців, посилення персональної відповідальності посадових осіб за перевищення посадових повноважень та прийняття рішень, що суперечить засадам єдиної регуляторної реформи у сфері реєстрації, реєстраційної бази даних, взаємодії реєстраційних органів із громадськими організаціями за профілем, системи реєстраційних послуг суб'єктів реєстрації [20, с.164 ].

При цьому необхідно відмітити, що в чинних нормативно-правових актах відсутнє визначення стадій реєстраційного провадження. Тому, потрібно виділити останні, визначити їх сукупність та окреслити їх межі шляхом ретельного аналізу чинного законодавства, яке регулює реєстраційні провадження.

Також залишається не вирішене повною мірою питання виконання Укрдержреєстром завдань та функцій з реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Воно полягає у призначенні державних реєстраторів, здійсненні нагляду та контролю за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації, вжиття заходів до запобігання порушень та прийняття відповідних обов'язкових до виконання рішень.

Правові проблеми існують в багатьох нормативно-правових актах, якими визначена процедура реєстрації громадських організацій. Вони не відповідають міжнародним стандартам у сфері правового регулювання механізмів реалізації конституційно визнаних прав людини, що не дозволяє громадянам України безперешкодно і в повному обсязі реалізувати свої права [24].

Щоб вирішити всі проблеми, які існують в реєстраційному провадженні, необхідно здійснити комплекс заходів, який детально заповнить колізії у даному питанні. Потрібно створити матеріально-технічну базу, яка є досить важливою у здійсненні Укрдержреєстром своїх функцій; проводити навчання працівників для підвищення їх кваліфікації; забезпечити належну роботу відділам реєстрації; здійснювати заходи щодо запобігання правопорушень; контролювати органи реєстрації.

підприємницький адвокатський реєстрація ліквідація

Висновки

На основі проведеного дослідження, можна зробити наступні узагальнення:

Реєстраційне провадження - регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання про офіційне визнання законності правових актів; законності дій юридичних та фізичних осіб; наділення суб'єктів права відповідними правами або обов'язками; а також про облік та фіксацію юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах.

Основними ознаками є: діяльність уповноважених органів публічної адміністрації; вирішуються індивідуальні справи, тобто справи окремої особи чи групи осіб; усі дії здійснюються у певній нормативно-врегульованій процедурі, певній процесуальній формі; безспірний порядок провадження (відсутня будь-яка згадка про правопорушення чи спір про право).

Однією з особливостей реєстраційного провадження є структура, яка складається із стадій. Це: прийом заяви та розгляд наданих документів; прийняття рішення щодо реєстрації об'єкта; оскарження прийнятого рішення; виконання прийнятого рішення. Стадії є досить важливими, оскільки забезпечують чіткий механізм регулювання. Він знаходить своє відображення у різних видах реєстраційного провадження (об'єднання громадян, адвокатські об'єднання, реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності та ін). Адже для процесу реєстрації передбачені норми закону, які реалізуються за допомогою стадій.