Організація обліку, зберігання справ та інших матеріалів в архіві регламентуються чинним законодавством та Інструкцією про порядок передання до архіву суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності суду, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 14.07.2003 № 277, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 07.08.2003 за № 696/8017.

Судові справи, провадження у яких закінчено, та документи діяльності суду передаються в архів відповідно до Інструкції про порядок передання до архіву суду щороку за графіком, затвердженим головою суду. Передавання судових справ та документів діяльності суду за рік, що минув, проводиться в строк не пізніше 1 квітня поточного року. Відповідно до Переліку (z0051-06) суддя або голова суду зазначає дату (рік), до якої включно справа повинна зберігатись в архіві суду, або зробити напис "постійно", якщо справа підлягає постійному зберіганню. В архіві суду судові справи та справи з управлінської діяльності суду зберігаються за роками в порядку зростання архівних номерів. Кримінальні й цивільні справи залежно від обсягу вміщуються в картонажі або систематизуються у в'язки (10 - 50 справ в одній в'язці). На кожну в'язку прикріплюється ярлик, на якому вказуються перший і останній номери справ, які містяться у в'язці, та відповідний рік.

1.4 Судово-процесуальний розгляд кримінальних справ та винесення рішення

Кримінально-процесуальне законодавство ст. 17 встановлює, що кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, якщо по справах законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Так справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд. Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Законом визначено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення (ст. 19 КПК України).

Учасники судового розгляду, а також присутні в залі судового засідання особи зобов'язані виконувати розпорядження головуючого. Якщо хтось з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, що обмежують або порушують їхні права, такі заперечення заносяться до протоколу. До початку засідання підсудного заводять до зали суду конвоїри, та поміщають його до спеціальної кімнати ізоляції, впевнившись у тому, що підсудний не зможе завдати шкоди іншим присутнім Ї запрошують, учасників засідання зайняти свої місця у залі суду. Відповідно до принципу гласності судового засідання гарантовано статтею 20 КПК України, я була присутній на судових засіданнях. Обов'язковим є ведення протоколу судового засідання, що здійснюється секретарем судового засідання. У протоколі зазначаються: рік, місяць, число судового засідання, час початку, назва суду, прізвище та ініціали судді що розглядає справу та секретаря, справа, що розглядається, повна і точна назва учасників процесу, відомості про явку, роз'яснення прав та обов'язків учасникам процесу, постанови та рішення суду без видалення до нарадчої кімнати, послідовність і короткий зміст судових дебатів, короткий зміст останнього слова підсудного, час закінчення судового засідання у справі відповідно статті 87 КПК України.

Загалом судове засідання починається із слів секретаря із проханням встати перед суддею, це стосується усіх присутніх в залі судового засідання. Суддя оголошує склад суду та усіх присутніх, перевіряє наявність прокурора та представника підсудного а також експертів чи потерпілих. Далі роз'яснює перекладачу (експерту, спеціалісту) його права та обов'язки. Після цього суддя встановлює особу підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку (підсудний в праві попросити оголошення перерви у справі задля ознайомлення із обвинувальним висновком). Оголошується склад суду та вирішується питання відводу, далі вирішення питання про можливість розгляду справи у разі неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб. Спочатку свої пояснення по справі дає експерт. Представляється, називає причину участі у справі. Суддя просить свідків видалитися із зали судового засідання та роз'яснює усім учасникам їхні права та обов'язки. Завершальною частиною підготовчої стадії судового розгляду є з'явлення і розв'язання клопотань учасників судового розгляду та оголошує про початок судового слідства. Також суд може з власної ініціативи винести ухвалу (постанову) про виклик у судове засідання нових свідків, витребування документів та інших доказів, про призначення експертів.

Судове слідство Ї це наступна стадія розгляду справи судом. Судове слідство починається оголошенням обвинувального висновку. Тим самим учасники повідомляються про те, в чому обвинувачується підсудний та які докази його вини були отримані на попередньому слідстві. У справах досудової підготовки матеріалів судове слідство починається з оголошення постанови судді про віддання до суду, а у справах приватного обвинувачення Ї з оголошення заяви потерпілого. Слідом за цим суд роз'яснює підсудному сутність обвинувачення та запитує, чи зрозуміле обвинувачення та чи визнає обвинувачений себе винним, а також чи бажає давати показання. Судове слідство починається з допиту потерпілого, за правилами допиту свідків. Як і допит свідка, допит потерпілого складається з двох частин:

а) вільної розповіді на пропозицію головуючого про все, що йому особисто відомо про обставини, які підлягають з'ясуванню у даній справі:

б) відповідей на запитання інших учасників судового розгляду і суддів.

У разі відмови потерпілого від давання показань суд може оголосити його показання, що були дані на попередньому слідстві.(ст. 43 КПК України). Далі слідує допит підсудного, що починається з пропозиції головуючого дати в справі показання, після чого підсудного допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Після цього підсудному можуть бути поставлені запитання іншими учасниками. Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі.

Суд має право протягом усього допиту підсудного учасниками судового розгляду ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей. Підсудний не зобов'язаний давати показання. Якщо підсудний, який раніше відмовився давати показання, змінить своє попереднє рішення і заявить про бажання дати показання, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, зобов'язаний допитати його, вносячи своїм рішенням зміни до встановленого ним порядку судового слідства. Судді та народні засідателі мають право допитувати підсудного про ті обставини справи, які ще невідомі. Згідно ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у визначених законом випадках. Також підсудний у праві відмовитися від захисника чи його заміни.

По закінченню допиту підсудного суддя просить пристава запросити до зали судового засідання свідка (якщо декілька Ї то по одному). Законодавством встановлено, що суддя повинен попередити про кримінальну відповідальність керуючись ст. 71 КПК. І роз'яснити йому його права (давати показання рідною мовою, або мовою якою він володіє через перекладача, користуватися нотатками і документами при дачі показань, не свідчити проти членів сім'ї, себе та близьких родичів, та ін. визначені статтею 69-1 КПК). Кожному свідкові перед його допитом по суті ставляться за питання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, і пропонується розповісти все те, що йому відомо в справі. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть залишити його до закінчення судового розгляду без дозволу головуючого.

Заслуховування показань експерта щодо оцінки та достовірності речових доказів та документів, залежно від обставин справи за оголошенням судді після чого суддя сповіщає про перехід до судових дебатів. Це найжвавіша частина судового засідання, адже тут повністю реалізується принцип змагальності сторін, де учасники процесу, які відстоюють свої інтереси або інтереси осіб, яких вони захищають, обґрунтовують рішення того або іншого питання на свою користь, викладають обставини, що виправдовують або обвинувачують, пом'якшують або обтяжують відповідальність підсудного, аргументують позовні вимоги. Захисник або підсудний, у разі відсутності захисника, після виступів представників обвинувачення може заявити суду клопотання про перерву в судових дебатах для врахування у своєму наступному виступі доводів обвинувачення. Межі судових дебатів визначаються обставинами, які мають значення для правильного вирішення справи, і доказами, які були досліджені під час судового слідства. Підсудний має право на виголошення останнього слова і це вже окрема частина розгляду справи зі своїми особливостями. Це є завершальним етапом перед видаленням судді до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі. Підсудний в праві відмовитися від останнього слова.

Вирок виноситься в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті. Під час наради та постановляння вироку в нарадчій кімнаті можуть бути тільки судді, які входять до складу суду у даній справі. Присутність тут секретаря судового засідання або будь-яких інших осіб не допускається. Суд може постановити два види вироків - обвинувальний і виправдувальний. Суддя може призначити оголошення вироку на інший день, якщо для прийняття правомірного рішення потрібен час. Судді забороняється розголошувати міркування, що висловлювалися в нарадчій кімнаті, порушення таємниці тягне за собою скасування вироку. Якщо справа розглядалася колегіально судом, то перед винесенням вироку відбувається нарада суддів під керівництвом головуючого, якій послідовно ставить на вирішення питання: чи мало місце діяння, чи є склад злочину, якою статтею він передбачений, чи винен підсудний, чи підлягає покаранню, чи є обтяжуючі чи пом'якшуючі обставини, чи є підсудний особливо небезпечним рецидивістом, яка міра покарання має бути призначена, чи повинен підсудний її відбувати, в якому виді виправно-трудовій колонії або в тюрмі повинен відбувати покарання засуджений, чи підлягає задоволенню цивільний позов, чи мають бути відшкодовані збитки та в якому розмірі, що зробити з майном, яке описане, речовими доказами, цінностями, набутими злочинним шляхом, на кого мають бути покладені судові витрати, їх розмір, який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного, чи сліду випадках застосувати примусове лікування чи встановити над ним опікування. Питання вирішуються простою більшістю голосів, ніхто не має право утримуватися від голосування, головуючий голосує останнім.