Англійський економіст Е. Гартог у праці «Європейська економічна інтеграція: реалістична концепція» (1953) тлумачив термін «інтеграція» як «різновид міжнародного співробітництва, який слід відрізняти від поняття гармонізації та відносити до взаємних консультацій з важливих питань економічної політики» [22, 95]. Німецький науковець В. Шнайдер пов'язав поняття економічної інтеграції з існуванням міжнародного обміну, що відбувається між незалежними в економічному відношенні країнами на світовому ринку. Для з'ясування сутності терміну автор протиставив становище абсолютної економічної ізоляції повному об'єднанню [6, 103].

Прихильники економічного лібералізму розглядали поняття глобальної та регіональної інтеграції як багатоступеневий процес, котрий приводить до відновлення ідеалів вільного ринку. Підпорядкуванню інтеграційних процесів ринковим законам, на думку німецького економіста В. Гатца, заважали політичні фактори, оскільки інтеграція відповідала такій системі економічних відносин, за якої відсутній будь-який вплив з боку держави [6, 104].

Таким чином, на середину ХХ ст. у працях західноєвропейських економістів сформувалися дві інтеграційні концепції. Першу, що витікала з теорії економічного лібералізму А. Сміта і Д. Рікардо, відстоювали уряди Великої Британії, не схильні до наднаціональної політичної інтеграції. Ця теорія полягала в обмеженому впливі наддержавних органів на встановлення єдиного економічного простору - вільної зони торгівлі. Згідно з концепцією неолібералів, «політична інтеграція конфедеративного типу потрібна лише в тій мірі, в якій може сприяти функціонуванню механізму конкуренції» [24, 116]. Так, на основі неолібералістських концепцій можна пояснити тривале відчуження окремих країн, зокрема Великої Британії, від євроінтеграційних процесів, а також обережно-прагматичний підхід британських урядів до участі в європейському будівництві в межах ЄС.

Англійський економіст Б. Баласса у праці «Теорія економічної інтеграції» (1961 р.) обґрунтував іншу концепцію - реґіоналізму (інституціоналізму, протекціонізму) [23]. За цією концепцією, при високому рівні продуктивних сил один лише вільний ринок не в змозі забезпечити найбільш раціональне розміщення економічного потенціалу, тому «необхідна уніфікація податкової, монетарної, соціальної, аграрної, транспортної політики, доцільним є використання спеціальних політичних інституцій для закріплення інтеграційного порядку» [24, 118]. Ця концепція означала обмеження державного суверенітету на користь наднаціональних органів і як наслідок - посилення політичної інтеграції. Саме за цією теорією пішов розвиток інтеграційних процесів у межах ЄЕС, що визначило особливості підходу та активність залучення до них Франції, Німеччини, Італії. Отже, інституціоналістські економічні теорії пояснюють проблему наднаціональності в ЄС і вказують на перестороги участі в ньому для країн - потенційних кандидатів на членство ЄС. Найбільшим досягненням одного з теоретиків економічного інституціоналізму Б. Баласси стало створення стрункої концепції ступенів міжнародної економічної інтеграції, яких він виділяв шість (цією класифікацією до цього часу користуються більшість європейських, зокрема і українських науковців) [23, 240]. Перший: зона преференційної торгівлі - зона з особливим пільговим торговельним режимом, коли країни-учас- ниці знижують взаємні тарифи на імпортні товари, зберігаючи однаковий рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами (Співдружність націй). Другий: зона вільної торгівлі, в якій діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць на основі відміни внутрішніх мит, а країни-учасники при цьому не втрачають права на самостійне визначення режиму економічних відносин з третіми країнами (ЄАВТ і НАФТА). Третій: митний союз, який передбачає єдність митної території, однак забезпечує спільний торговельний режим щодо третіх країн (Андська група та КАРИКОМ - Співтовариство країн Карибського басейну). Четвертий: спільний ринок, що включає умови вільної торгівлі, митного союзу і забезпечує вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили, капіталів між країнами-учасницями (класична модель ЄЕС). П'ятий: економічно-валютний союз, який передбачає гармонізацію економічних заходів і проведення єдиної валютно-фінансової політики між його державами-членами (Європейський Союз на стадії еволюції). Шостий: повний союз, що охоплює, крім вищезазначених аспектів, процеси політичної інтеграції. На нашу думку, завдяки такому розширеному тлумаченню явища «інтеграція», інституціоналізм залишається одним із найбільш перспективних варіантів використання системних досліджень для вивчення еволюції сучасних економічних, політичних і міжнародно-правових процесів, пояснення характеру інтеграційних процесів глобального та регіонального масштабів.

Таким чином, аналіз низки зарубіжних інтеграційних теорій і концепцій, які склалися в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. і розвивалися паралельно з західноєвропейськими інтеграційними угрупованнями, дає можливість зробити наступні висновки. Дефініція терміну «європейська інтеграція» набуває статусу проблеми загальнотеоретичного рівня, з огляду на існування великої кількості напрямів дослідження інтеграційних процесів, теорій і концепцій, кожна з яких відрізняється тлумаченням цього явища. Європейська інтеграція як явище розглядалася фундаторами інтеграційних концепцій у двох аспектах: політичному та економічному, інтерпретація яких започаткувала масштабну дискусію навколо інтеграційних процесів, де центральною була проблема визначення статусу держави. Отже, при проведенні наукових досліджень з проблематики інтеграційних процесів, слід толерантно поставитися до інтерпретації поняття «інтеграційне об'єднання», що не завжди визначається існуванням органів наднаціональної і національної влади та розподілом між ними певних повноважень. Врахування положень таких інтеграційних теорій, як федералізм, функціоналізм, міждержавний підхід, інституціоналізм та інших стане в допомозі досліднику при визначенні характеру угруповань, обґрунтуванні проблеми наднаціональності в ЄС, а також особливостей підходу політичних еліт і громадськості європейських країн до процесу будівництва Євродому.

Литература

1. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу / Пер. з англ. -- К., 2001.

2. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу /Пер. з англ. -- К., 2005.

3. Ґоці С. Урядування в Об 'єднаній Європі /Пер. з іт. -- К., 2003.

4. Шемятенков В.Г Европейская интеграция. -- М., 2003.

5. Бугров Р.В. Интеграция в теории международных отношений: обзор современных подходов. -- М., 2005.

6. Вербицкий В. Исследование процессов интеграции в работах западных ученых-экономистов // Вопросы общественных наук: Науч. сб. -- Вып. 83. -- К., 1990.

7. Овчаренко Н.Е. Модели современных интеграционных процессов [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: www. xserver. ru/user/msipr.

8. Стрежнева М. Интеграция и вовлечение как инструменты глобального управления [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: www.intertrends.ru/seventh/002.htm.

9. Білорус О.Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. -- К., 1998.

10. Грицяк І. Право та інституції Європейського Союзу. -- К., 2004.

11. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. -- К., 2001.

12. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. -- К., 1996.

13. Rippon G., Mayhew C., Harlech P Europe: the case for going in. -- London, 1971.

14. Монне Ж. Реальность и политика. Мемуары / Пер. с фр. -- М., 2001.

15. Mitrany D. Working peace system. -- Chicago, 1966.

16. Функционализм [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://mirslovarei.com/content_psy.

17. Haas E. The uniting of Europe: political, social and economic forces 1950 -- 1957. -- Stanford, 1968.

18. Hoffmann S. The European Community and 1992 //Foreign affairs. -- 1989. -- Vol. 68. -- № 4.

19. Hoffmann S. Europe's identity crisis revisited//Daedalus. -- 1994. -- Vol. 123. -- № 2.

20. Проблемы интеграционных процессов в Европе [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://5ka.ru/98.

21. Armstrong K., Bulmer S. The Governance of the Single European Market. -- Manchester, 1998.

22. Hartog E. European economic integration: realistic conception. -- London, 1953.

23. Balassa B. The theory of economic integration. -- Homewood, 1961.

24. European integration: selected readings. -- London, 1972.