Харківський національний університет внутрішніх справ

РОЗМЕЖУВАННЯ ОГЛЯДУ ВІД ІНШИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ НЕДОТОРКАНІСТЬ ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ

Салманов О.В., викладач

кафедри кримінального процесу та

організації досудового слідства факультету № 1

У статті проведено аналіз огляду як слідчої (розшукової) дії, розглянуто спільні та відмінні ознаки з іншими слідчими (розшуковими) діями, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи.

Ключові слова: огляд, обшук, слідчий експеримент, експертиза, слідчі (розшукові) дії, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи.

В статье проведен анализ осмотра, как следственного (розыскного) действия, рассмотрены общие и отличительные признаки с другими следственными (розыскными) действиями, ограничивающими неприкосновенность жилища или иного владения лица.

Ключевые слова: осмотр, обыск, следственный эксперимент, экспертиза, следственные (розыскные) действия, ограничивающие неприкосновенность жилища или иного владения лица.

The article contains the analysis of the inspection (search) as an investigatory action. Common and distinctive features with other investigative actions, that restrict the inviolability of the home or other property of a person, are considered.

Key words: inspection, search, investigative experiment, examination, investigation (search) actions, limiting the inviolability of the home or other property of a person.

Актуальність теми зумовлена тим, що питання розслідування та розкриття кримінальних правопорушень є одним з основних та найскладніших у протидії сучасній злочинності, тому вдосконалення процесуального порядку проведення слідчих (розшукових) дій і використання їхніх результатів у доказуванні є одним із важливих завдань кримінального процесу. Огляд - найбільш поширена слідча (розшукова) дія, що проводиться практично в кожному кримінальному провадженні. Як свідчать результати узагальнення практики, від своєчасності та якості проведення огляду місця події здебільшого залежить перспективність завершення розслідування кримінального провадження та його розгляду судом.

Дослідженню проблем проведення слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, приділяли свою увагу такі вітчизняні та зарубіжні науковці як: В.І. Алексійчук, Ю.П. Аленін, О.Я. Баєв, В.Д. Басай, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, В.В. Весельський, А.І. Вінберг, О.П. Довгополик, В.І. Громов, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.П. Колмаков, М.М. Михеєнко, В.В. Тіщенко, В.І. Попов, А.П. Рижаков, К.О. Чаплинський, В.І. Цимбалюк, В.Ю. Шепітько та ін.

Незважаючи на вищевказане, питання розмежування огляду від інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, в теорії кримінального процесу комплексно не досліджувались.

Постановка завдання. Метою даної статті є проведення порівняльного аналізу огляду та інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, для їх розмежування.

Результати дослідження. Під час розслідування кримінальних правопорушень доволі розповсюдженими є ситуації, коли слідчий, прокурор самостійно обирає, яку саме слідчу (розшукову) дію йому провести. У такому випадку важливо визначити порядок проведення таких дій та вирішити питання: чи саме обраний порядок сприяє досягненню мети на тому етапі досудового розслідування, який обрав слідчий, прокурор? Зважений вибір процесуальної дії, необхідної в кожному окремому випадку, сприятиме оптимізації процесу розслідування кримінальних проваджень.

Законодавець закріпив у главі 20 чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) поняття, мету, процесуальний порядок проведення огляду та його види. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. огляд слідчий розшуковий недоторканість

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном [1].

За своїми ознаками огляд має деяку схожість з іншими слідчими (розшуковими) діями, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, зокрема з обшуком, експертизою, слідчим експериментом тощо, водночас він принципово відрізняється від них як за своєю природою, так і процесуальними основами проведення.

Основна кількість схожих процесуальних і деяких тактичних правил порядку проведення спостерігається між оглядом та слідчим експериментом. Обидві слідчі (розшукові) дії регламентовано главою 20 КПК України, більшість статей якої розповсюджуються як на проведення слідчого експерименту, так і огляду. Наприклад, відповідно до загальної норми частини 1 статті 233 КПК України «ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою (незалежно від того, чи потрібно провести огляд, обшук чи слідчий експеримент), інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді чи у випадках невідкладності». Ця процесуальна норма роз'яснюється у частині 5 статті 240 КПК України, де зазначається лише про добровільну згоду особи або наявність ухвали слідчого судді, складеного за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Випадки невідкладності під час проведення слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи, на відміну від огляду цих об'єктів, у чинному КПК України не передбачаються [2, с. 676].

У інших питаннях огляд як самостійна слідча (розшукова) дія дуже подібна до слідчого експерименту, під час проведення якого можна вилучити сліди, документи чи інші матеріальні об'єкти, що при цьому підлягають обов'язковому огляду. Відповідно до частини 1 статті 240 КПК України, слідчий експеримент проводиться з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин злочину. В таких випадках слідчий, прокурор може виїхати на місце проведення слідчих (розшукових) дій й у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого, підозрюваного відтворити дії, обстановку, обставини певної події, провести необхідні досліди чи випробування.

Однією з досить складних слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, за особливостями процесуального порядку проведення, тактичними прийомами, що при цьому застосовуються, є слідчий експеримент.

Відмінність між вказаними слідчими (розшуковими) діями полягає у тому, що в процесі проведення огляду слідчий, прокурор сприймає не саму подію, а її сліди, відображення, тоді як під час слідчого експерименту сприймається й подія, і її результат. Під час огляду слідчий, прокурор відшукує та фіксує об'єкти, матеріальні сліди. Натомість під час проведення слідчого експерименту дослідженню піддаються різні за змістом джерела доказів, у тому числі дані огляду місця події, показання потерпілих, свідків, підозрюваних [3, с. 46].

Відрізняються також між собою мета й методи проведення цих слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, їхні засоби та завдання, місце й час проведення, отримані при цьому результати.

Також можна співвіднести огляд з обшуком. Огляд і обшук відрізняються від інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, насамперед, своєю пошуковою спрямованістю. Огляд звісно має деякі схожі ознаки з іншими слідчими (розшуковими) діями, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, у той же час він принципово відрізняється від них за своєю процесуальною природою та тактикою проведення.

Сутністю огляду є виявлення, збирання, закріплення слідів і речових доказів, які у подальшому використовуються з метою встановлення відомостей про подію кримінального правопорушення, особу, яка його вчинила та інші важливі для кримінального провадження обставини. При огляді слідчий, прокурор за допомогою дедуктивного методу переконується в існуванні й характері фактів, що мають істотне значення для кримінального провадження. При цьому огляд передбачає пошукові дії, однак заходи примусового характеру при його проведенні, за загальним правилом, відсутні. Виняток складає лише огляд житла чи іншого володіння особи, що, як і обшук житла чи іншого володіння особи, проводиться за ухвалою слідчого судді.

Обшук включає у себе примусовий пошук і вилучення речових доказів, цінностей, та інших об'єктів, що можуть знаходитися у певному приміщенні або місці, чи в якої-небудь особи [4, с. 48].

Незважаючи на різницю мети, умов і процесуального порядку проведення огляду й обшуку, їх психологічна основа однорідна. Під час обшуку, як і огляду, слідчому властивий аналогічний психологічний настрій, він виявляє цілеспрямовану увагу та професійне спостереження за учасниками проведення цих двох слідчих (розшукових) дій. Пошукова діяльність слідчого в процесі огляду неможлива без аналітичного мислення, творчої уяви, за допомогою яких формуються відповіді на питання, що виникають у ході огляду, моделюється механізм події злочину. Тож позитивні результати огляду й обшуку зумовлюються не лише спостережливістю слідчого, а й умінням зрозуміти психологічний склад злочинця, його наміри, логіку поведінки [5, с. 34].