Під час проведення огляду обов'язок слідчого, прокурора полягає у пошуку слідів і їх зіставленні, моделюванні особи злочинця, відновленні механізму злочину. Особа злочинця, його дії, наміри, думки відтворюються слідчим на основі виявлення та аналізу слідів цих дій. Таким чином, слідчий, прокурор може відшукати матеріальні сліди злочину, вилучити їх й дослідити.

Водночас при проведенні обшуку, як вважає В.І. Попов, має місце зворотній рух психологічних процесів. На підставі показань осіб, які знають обшукуваного, вивчення різноманітного характеризувального матеріалу, особистих спостережень, слідчий моделює психологічний стан обшукуваної особи, враховуючи її настанови, нахили, навички, намагається визначити, де і як у цій обстановці вона зробила схованку тощо [6, с. 57].

В.О. Коновалова та В.П. Колмаков зазначають, що відмінність обшуку від огляду полягає в тому, що завданням обшуку є виявлення та вилучення у визначених осіб чи приміщеннях, як правило, прихованих об'єктів [4, с. 179, 7, с. 109].

Під час проведення огляду необхідною є наявність лише фактичних підстав для його проведення, а юридичні підстави (винесення постанови, ухвали), на відміну від обшуку, як такі відсутні (крім огляду житла чи іншого володіння особи, де передбачається наявність ухвали слідчого судді). Крім того, починаючи огляд, слідчий, прокурор не знає й не може передбачити, які об'єкти він виявить. Готуючись до обшуку, слідчий має достатні підстави вважати, що відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя злочину або майно, яке здобуте в результаті його вчинення, чи розшукуваних осіб, можна виявити під час проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії (частина 1 стаття 234 КПК України) [8, с. 244].

Співвідноситься огляд і з такою слідчою (розшуковою) дією, як проведення експертизи, сутністю якої є дослідження експертом за дорученням слідчого, матеріалів і об'єктів, виявлених у ході розслідування, з використанням новітніх досягнень науки й техніки, що надає реальну можливість здобувати відомості про факти, які мають важливе значення для кримінального провадження.

На місці вчинення кримінального правопорушення частими є випадки, коли при візуальному спостереженні предметів неможливо виявити й зафіксувати невидимі або слабовидимі сліди мікрооб'єктів, сліди відбитків пальців рук тощо. У такому разі виявлені предмети описуються, належним чином упаковуються та направляються в експертно-криміналістичні заклади для виявлення й фіксації слідів [9, с. 81].

Відповідно до частини 1 статті 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Виявлення матеріальних об'єктів, що потребують дослідження, відноситься до завдань слідчого, а не експерта. Питання про те, чи необхідні спеціальні знання для вирішення питань, що виникли, слідчий, згідно з частиною 1 статті 40 КПК України, у кожній конкретній ситуації вирішує самостійно, крім випадків обов'язкового проведення експертиз, визначених у частині 2 статті 242 КПК України [10, с. 588].

Розмежування судової експертизи від огляду полягає у меті та процесуальному порядку проведення. Процес виявлення, дослідження об'єктів і предметів під час огляду місця вчинення кримінального правопорушення здійснюється, як правило, без винесення відповідної постанови, а для проведення експертизи має бути письмове звернення сторони кримінального провадження. Також вказані слідчі (розшукові) дії розмежовуються за суб'єктами їх проведення. Як зазначає Ю.П. Аленін, і ми згодні з цією думкою, одна з особливостей призначення експертизи як засобу доказування в розслідуванні кримінальних правопорушень полягає в тому, що за її допомогою досліджуються матеріали, які збираються самим слідчим, прокурором. Тому ефективність використання результатів судової експертизи залежить насамперед від ефективності діяльності самого слідчого у виявленні відповідних об'єктів [11, с. 184].

Висновки

Таким чином, зазначимо, що огляд - це окрема слідча (розшукова) дія. Незважаючи на те, що проведення огляду має багато спільних рис з іншими слідчими (роз- шуковими) діями, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, доцільність їх розмежування обґрунтовується тим, що у кожному конкретному випадку вони різняться такими ознаками як мета, склад учасників, процесуальний порядок та тактичні прийоми їх проведення.

Необхідність такого розмежування має не лише теоретичне, а й практичне значення. Під час кримінального провадження слідчий, прокурор самостійно приймає рішення щодо часу проведення, виду слідчої (розшукової) дії і мети її виконання задля збирання доказової бази, що покладається в основу обвинувального акту.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/4651-17/page9.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / відп. ред.: С.В. Ківалов, С.М. Міщенко, В.Ю. Захарченко. Х.: Одіссей, 2013. 1104 с.

3. Гаврилин Ю.В. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений /Ю.В. Гаврилин, Н.Г Шурухнов. М.: Юрист, 2004. 345 с.

4. Коновалова В.О. Слідчий огляд. Криміналістика: [підручник] / В.О. Коновалова ; за ред. В.Ю. Шепітька. К.: Ін Юре, 2001. 377 с.

5. Романенко Д.О. Психологічні аспекти огляду місця події: [монографія] / Д.О. Романенко. Луганськ: 2008. 180 с.

6. Попов В.И. Необходимость повышения качества фиксации следов на месте происшествия / И.В. Попов // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренко. 2009. N0 1. Ч. 2. С. 57-63.

7. Колмаков В.П. Избранные труды по криминалистике /В.П. Колмаков. М.: Юрид. лит., 2008. 399 с.

8. Салтевський М.В. Криміналістика в сучасному викладі / М.В. Салтевський. К.: КОНДОР, 2005. 590 с.

9. Слідчі (розшукові) дії: [навчальний посібник] / [О.В. Авраменко, Р.І. Благута, Ю.В. Гуцуляк та ін.] ; за заг. ред. Р.І. Благути, Є.В. Пряхіна. Львів: ЛьвДУВС, 2014. 416 с.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. К.: Юстініан, 2012. 1224 с.

11. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий: [монография] / Ю.П. Аленин. Кировоград: Центрально-Украинское издательство, 2002. 264 с.