Правила цивільного судочинства США дозволяють застосовувати різні засоби примусового виконання рішення - звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на його доходи та ін. Природно, що обраний засіб примусового виконання визначає і процедуру виконання рішення.

Важливим є те, що судовий пристав (bailiff) в США на відміну від багатьох інших країн світу жодним чином не здійснює примусове виконання рішень, оскільки його основним завданням є підтримання правопорядку в залі судового засідання та окремі організаційні моменти засідання (відкриття, закриття тощо).

Примусове виконання рішень судів та інших органів в США можуть здійснювати такі органи:

* Федеральна служба Маршалів (The U.S. Marshals Service) провадить примусове виконання переважно за рішеннями судів федеральної ланки або (за дорученням суду) інші особливо складні та важливі рішення.

* Служба шерифів (The sheriffs office) - покликана здійснювати примусове виконання за більшістю рішень судів штатів. Власне, шериф - це державний службовець, виборна посадова особа, основними функціями якого є підтримання громадського порядку на території певної громади, дорожнє патрулювання, затримання правопорушників, проведення оперативно-розшукової діяльності тощо, тобто суто поліційні функції. Шериф обирається на обмежений строк, з правом переобрання, має штат власних помічників. Крім того, в окремих штатах (наприклад, в Каліфорнії) виконання рішень судів можуть провадити констеблі - штатні працівники суду, підлеглі суддям та судовим приставам.

* Служба судових виконавців окружної судової ради здійснює здебільшого адміністративні функції і виконує окремі категорії рішень, наприклад, рішення про недопущення дискримінації за ознаками статі.

* Агенції по стягненню - це недержавні агенції, що здійснюють неформальний тиск на боржників. Основний засіб вчинення певного тиску за боржника - це письмові звернення до останнього стосовно початку правових дій проти боржника. Такі агенції діють на підставі ліцензії і нерідко мають в штаті на тільки адвокатів, але й приватних сищиків. Оскільки раніше в практиці таких агенцій часто зустрічалися зловживання, федеральне законодавство та державні структури в теперішній час ретельно контролюють їх діяльність.

Також цікавим і властивим для держави з розвиненою економікою є ще один засіб несудового впливу на боржника - це повідомлення про його неплатіж о спроможність в агенцію кредитних відомостей. Такі агенції збирають відомості про громадян як про можливо не благонадійних позичальників. В США, якщо громадянин бажає отримати кредитну картку або здійснити купівлю товару у кредит, майбутній кредитор зажидатиме отримати довідки з цієї агенції, яка надає на майбутнього боржника кредитний рейтинг. Негативний рейтинг веде до відмови в наданні кредитної картки. Агенції кредитних відомостей мають розгалужену комп'ютерну мережу, і рейтинг боржника можна перевірити у будь-якому штаті. Безумовно, в країні, де 85% розрахунків громадян провадиться кредитною карткою, позитивний кредитний рейтинг дуже важливий. Кредитор більше зацікавлений отримати борг, ніж зіпсувати боржникові рейтинг, однак під страхом кредитне-фінансових ускладнень у майбутньому боржник нерідко повністю розраховується з стягувачем.

Боржник-юридична особа за тривале невиконання рішення суду може бути піддана щоденному штрафу до моменту фактичного виконання рішення, причому розмір штрафу досить істотний.

Суди США видають виконавчі листи (writ of execution) лише за заявою стягувана або його адвоката (attorney). Для цього зацікавлена сторона має заповнити форму встановленого зразка та передати її судовому клерку.

Після отримання виконавчого листа стягувач чи його представник вправі спрямувати боржнику повідомлення про виконання рішення та довідку (встановленої форми), яку боржник повинен заповнити протягом 20 днів й надіслати до суду та стягувачу. В довідці боржник зобов'язаний вказати перелік всього належного йому майна, включаючи розмір заробітної плати, акції чи інші цінні папери, номери рахунків в банках та суми коштів на них, інше рухоме та нерухоме майно.

Також в довідці боржник самостійно визначає перелік майна, на яке не може бути звернуто стягнення. Однак виходячи з конкретних обставин справи, стягувач іноді вправі вибрати, на яке саме майно слід звернути стягнення.

Характерним для процедури примусового виконання рішень в США є те, що позивач сам вживає заходів для отримання компенсації за судовим рішенням. Будь-яка виконавча дія (арешт майна, його транспортування, зберігання, проведення прилюдних торгів тощо) в обов'язковому порядку авансується стягувачем, витрати якого згодом покладаються на боржника.

Арешт майна провадиться в розмірах та обсягах, необхідних для сплачення боргу та покриття витрат на виконання, крім того, арештоване майно зазвичай вилучається у боржника. Зазначені виконавчі дії підтверджуються відповідними процесуальними документами.

Реалізація арештованого майна провадиться через прилюдні торги. Якщо в результаті торгів отримано суму, що перевищує борг за рішенням суду та витрати на проведення виконавчих дій, решта суми повертається боржникові. В багатьох штатах введено обмеження на реалізацію майна, вартість якого істотно перевищує суму боргу.

В США операції з проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна не оподатковуються.

Якщо боржник відмовляється виконувати застосований проти нього засіб судового захисту за правом на справедливість, то такий боржник за "неповагу до суду" піддається штрафу або ув'язнюється. Причому штраф у цьому випадку стягується на користь "скривдженої" сторони, а його розмір може істотно різнитися і навіть стягуватися щодня. Як вже зазначалося, невиконання процесуального розпорядження суду є не засобом покарання, а засобом примусу, наразі кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду в США не передбачена.

У разі наявності кількох стягувачів стосовно одного боржника, стягнуті кошти виплачуються стягувачам в порядку календарної черговості залежно від дати винесення судового рішення, щоб запобігти проявам корупції та дотриматися властивих англо-саксонській системі норм права на справедливість. Разом з тим, заборгованість перед державою щодо податків на нерухомість стягується позачергово.

До речі, високий рівень ефективності примусового виконання рішень судів підтримується також за рахунок добре розгалуженої системи страхування - в США 70-75% рішень судів виконується шляхом відшкодування збитків страховими компаніями.

Дії судових виконавців США оскаржуються до суду, що постановив рішення.

Платня за роботу судовим виконавцям США віднесена до судових витрат, так само як і платня судовим клеркам та збір за внесення справи до списку справ, що підлягають слуханню. Згідно з більшістю судових рішень судові витрати покриває сторона, що перемагає.

примусовий виконавчий провадження країна

2. Виконавче провадження Російської Федерації

Особливий інтерес служба судових приставів Росії викликає через те, що нормативні документи, які регулюють організацію їх діяльності, компетенцію службовців та порядок проведення виконавчих дій мають багато спільних рис з державною виконавчою службою України. Це не випадково - федеральні закони "Про судових приставів" та "Про виконавче провадження" набули чинності 6 листопада 1997 року - до прийняття Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження", розробка законопроектів яких здійснювалась з урахуванням досвіду нашого північного сусіда. Основний наголос зроблено саме на відмінностях російської та української систем примусового виконання рішень.

На чолі служби судових приставів (ССП) стоїть заступник Міністра юстиції РФ - головний судовий пристав РФ. Верхня ланка служби складається з Департаменту судових приставів Міністерства юстиції РФ, очолюваному заступником головного судового пристава РФ, та з ССП управління військових судів Міністерства юстиції РФ на чолі з головним військовим судовим приставом. Середня ланка - це служби судових приставів органів юстиції федеральних суб'єктів РФ, керівництво якими здійснюють головні судові пристави суб'єктів РФ,

Низова ланка ССП - це районні, міжрайонні та відповідні ім згідно з адміністративно-територіальним поділом суб'єктів РФ підрозділи служби судових приставів, на чолі зі старшими судовими приставами.

Звертає на себе увагу принципова відмінність від вітчизняної системи виконання рішень - рішення військових судів Росії мають виконуватися не територіальними підрозділами ССП, а судовими приставами військових судів. В Україні ж посади військових державних виконавців відсутні, що може свідчити про більшу процесуальну незалежність від судів державних виконавців порівняно з судовими приставами. Про недостатню самостійність територіальних підрозділів ССП каже й те, що жоден з цих підрозділів не має статусу юридичної особи.

Зокрема, повноваження щодо своєчасного, повного та правильного виконання рішень судів та інших органів лежать виключно на судових приставах-виконавцях. Судові пристави по забезпеченню встановленого порядку діяльності судів покликані здійснювати такі функції:

* забезпечувати в судах безпеку суддів, засідателів, учасників судового процесу та свідків;

* виконувати розпорядження голови суду, а також судді та головуючого в судовій залі, пов'язані з дотриманням порядку в суді;

* виконувати рішення суду або судді про застосування до підсудного та до інших громадян передбачених законом заходів процесуального примусу;

* забезпечувати охорону будівель судів, нарадчих кімнат та судових приміщень в робочий час;

* перевіряти підготовку судових приміщень до засідання, забезпечувати за дорученням судді доставляння до місця проведення судового процесу кримінальної справи та речових доказів та їх збереження;

* підтримувати громадський порядок у судових приміщеннях;

* взаємодіяти з військослужбовцями військової частини (підрозділу) стосовно конвоювання осіб, що тримаються під вартою, стосовно питань їх охорони та безпеки;

* попереджувати та припиняти злочини та правопорушення, виявляти порушників, а у разі необхідності затримувати їх з подальшою передачею органам міліції;

* здійснювати приведення осіб, що ухиляються від явки до суду або до судового пристава-виконавця;

* брати участь за вказівкою старшого судового пристава у проведенні виконавчих дій;

* проходити спеціальну підготовку, а також періодичну перевірку на придатність до дій в умовах, пов'язаних із застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів та вогнепальної зброї.

* До того ж, судовий пристав по забезпеченню встановленого порядку діяльності судів вправі застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках та у порядку, встановленому законом.

Однак незважаючи на досить широкі права місцевого підрозділу ССП, неузгодженість Федерального законодавства також призводить до певних ускладнень в діяльності підрозділів. Наприклад, закон не передбачає включення в штат підрозділів ССП технічного персоналу, а судові пристави, маючи право попереджати і припиняти злочини, а також затримувати злочинців, разом з тим позбавлені права провадити дізнання та не мають права проведення оперативно-розшукових дій.