СИСТЕМА, СТРУКТУРА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ ОБОРОННИМ ЗАМОВЛЕННЯМ

Красников Є.В.

Питання системи і структури органів державної влади, в тому числі і в сфері державного оборонного замовлення (ДОЗ), є актуальними в теорії державного управління. На сьогоднішній день існуюча система управління ДОЗ не відповідає вимогам сучасної ринкової економіці, тому вимагає розробці підходів щодо її вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій:

Вивченню окремих питань структури та повноважень органів державної влади у сфері управління оборонним замовленням приділяли увагу такі дослідники, як: Сліпакова Л. В., Козлов Ю. М., Яровий В. Г.,

Барановська І. В., Семенишин А. В., Шаталова О. Г., Каляєв А. О., Горбулін В. П., Зубарєв В. В., Скур- ський П. П., Химченко С. М., Бабкін О. В. та інші.

Більшість досліджень в даній області стосуэться окремих питань управління ДОЗ. Разом з тим, відсутні наукові праці, в яких досліджується система, структура та повноваження органів державної влади у сфері управління замовленням озброєння та військової техніки в Україні.

Формулювання мети статті:

Метою публікації є комплексне дослідження системи, структури та повноважень органів державної влади у сфері управління ДОЗ з метою підвищення його ефективності.

Виклад основного матеріалу дослідження:

Система органів державної влади України у сфері управління ДОЗ є складною, тому для кращого розуміння особливостей її організації і діяльності розглянемо загальну структуру органів державної влади.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України [6].

Три гілки єдиної державної влади характеризуються відповідною самостійністю, кожну уособлюють (персоніфікують) конкретні, відповідні суб'єкти, які її здійснюють, але зміст їх діяльності спрямовано на розв'язання, як єдиним механізмом з внутрішнім розподілом функцій, загальносуспільних завдань [1], в тому числі і управління оборонним замовленням.

Єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, що уповноважена приймати закони. Правові норми, які закріплені у законах, не тільки визначають цілі та завдання органів державного управління у сфері управління оборонним замовленням, їх компетенцію, принципи побудови та функціонування, а й регламентують відносини в межах організаційної структури як самої системи, так і її органів; визначають організаційно-правові форми та методи діяльності цих органів.

Виключно Верховна Рада України здійснює формування й проведення воєнної політики України, законодавче регулювання питань сфери національної безпеки та оборони. В межах своїх повноважень Верховна Рада України здійснює законодавче регулювання й контроль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо здійснення ними відповідних повноважень у сфері національної безпеки та оборони.

Судова система України становить сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Судова влада України здійснює функції правосуддя та контролю. До компетенції Конституційного Суду України належить вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів у сфері національної безпеки та оборони Конституції України й дає офіційне їх тлумачення. До компетенції Судів загальної юрисдикції належить здійснення правосуддя в сфері забезпечення національної безпеки та оборони.

Серед органів державної влади важливе місце посідають органи виконавчої влади, що здійснюють функції державного управління економічним, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.

В теорії та практиці державного управління до сфери адміністративно-політичної діяльності належать такі галузі, як оборона, національна безпека, внутрішні справи, закордонні справи, юстиція. Органи управління (виконавчої влади) цими галузями є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади й активно здійснюють функції держави. Особливе місце в цій системі посідають органи, що здійснюють управління національною безпекою та обороною.

До органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації. Вищим органом у системі органів виконавчої влади України є Кабінет Міністрів України, який відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Особливість виконавчої влади серед гілок державної влади полягає в тому, що саме у процесі її реалізації відбувається реальне втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичне застосування всіх важелів державного регулювання і управління важливими процесами суспільного розвитку. Від результатів діяльності цих органів перш за все залежить стан національної безпеки та оборони держави.

Окреме місце в системі органів державної влади займає Президент України та органи прокуратури.

Президент України як гарант державного суверенітету та територіальної цілісності держави, здійснює керівництво в сфері національної безпеки і оборони. Президент України є головою Ради національної безпеки і оборони України, яка координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в сфері національної безпеки і оборони.

Прокуратура України є єдиною централізованою системою (не є органом державної влади), до компетенції якої належить здійснення наглядових повноважень у сфері національної безпеки та оборони [1].

Основним нормативним документом у сфері виробництва, закупівлі та постачання озброєння та військової техніки є Закон України «Про державне оборонне замовлення» від 03.03.1999 р. зі змінами та доповненнями. Цей Закон визначає загальні правові засади планування і формування ДОЗ та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги).

У цьому Законі визначенні основні права та обов'язки уповноваженого органу з питань координації оборонного замовлення, державних замовників з оборонного замовлення та виконавців державного оборонного замовлення.

Відповідно до положень цього Закону координацію діяльності з реалізації оборонного замовлення здійснює визначений Кабінетом Міністрів України уповноважений центральний орган виконавчої влади [2].

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 464 «Питання Державного оборонного замовлення» уповноваженим центральним органом виконавчої влади щодо координації діяльності з реалізації ДОЗ є Міністерство економічного розвитку і торгівлі [7].

Відповідно до Закону України «Про державне оборонне замовлення» державні замовники погоджують з Міністерством оборони України пропозиції щодо виконання робіт з розроблення нових видів озброєння, військової техніки та військової зброї, їх складових частин, а також модернізації зазначеної продукції оборонного призначення з метою уникнення дублювання таких робіт; з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства оборонно-промислового комплексу, пропозиції щодо виконання робіт оборонного призначення з метою максимального використання науково-виробничого потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу України [2].

Відповідно до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі « від 16.06.2011 р. зі змінами та доповненнями суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є Кабінет Міністрів України та Державний концерн «Укроборонпром» [5].

Тому до уповноважених органів виконавчої влади щодо координації діяльності з реалізації ДОЗ озброєння та військової техніки слід також відносити Міністерство оборони України та Державний концерн «Укроборонпром».

До компетенції Уповноваженого органу з питань координації оборонного замовлення належить:

- готувати з урахуванням пропозицій державних замовників проект основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період та подавати його в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

- координувати і контролювати діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів;

- надавати методичну та консультаційну допомогу державним замовникам щодо організації здійснення процедур закупівлі;

- отримувати від державних замовників звіт про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів;

- інформувати в установлені строки Кабінет Міністрів України про хід виконання оборонного замовлення;

- установлювати строки подання державними замовниками пропозицій до проекту основних показників оборонного замовлення, інформації про укладені державні контракти та хід їх виконання;

- розробляти проекти нормативно-правових актів з питань оборонного замовлення.

Державними замовниками з оборонного замовлення є визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, які є головними розпорядниками бюджетних коштів [2].

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 464 «Питання Державного оборонного замовлення» державними замовниками з оборонного замовлення визначенні Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство оборони, Державна митна служба, Державна пенітенціарна служба, Державна податкова служба, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Державне агентство з управління державними корпоративними правами та майном, Державне космічне агентство, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони [7].

До компетенції Державного замовника належить:

- здійснювати планування оборонного замовлення;

- готувати і подавати уповноваженому органу у визначений ним строк пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період;

- укладати державні контракти з виконавцями;

- організовувати та здійснювати процедури закупівлі;

- забезпечувати фінансування відповідно до умов державних контрактів;

- здійснювати контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, виділених на виконання оборонного замовлення відповідно до умов державних контрактів;

- здійснювати контроль за ходом виконання робіт (на окремих етапах та в цілому) згідно з оборонним замовленням;

- організовувати та брати участь у проведенні державних та інших випробувань зразків продукції оборонного призначення;

- надавати виконавцеві технічне завдання та погоджувати з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

- приймати поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги;

- звітувати перед уповноваженим органом та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів, результати їх виконання і використання бюджетних коштів;