- планувати та контролювати роботу з формування страхового фонду документації;

- визначати спільно з виконавцями порядок залучення до виконання оборонного замовлення співвико- навців.

Виконавці оборонного замовлення є суб'єкти господарської діяльності України незалежно від форми власності, що мають ліцензії (дозволи) на провадження відповідних видів господарської діяльності у випадках, передбачених законом, отримані згідно із законодавством, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, з якими укладено державний контракт з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, виконання робіт та надання послуг за результатами конкурсного відбору (за винятком укладення державних контрактів із суб'єктами господарської діяльності, які є єдиними в Україні виробниками) [2].

Також для виконання державного контракт з оборонного замовлення відповідно до законодавства України можуть залучаться співвиконавці.

Співвиконавцями оборонного замовлення є суб'єкти господарської діяльності України незалежно від їх форми власності, що мають ліцензії (дозволи) на провадження відповідних видів господарської діяльності, отримані згідно із законодавством, які беруть участь у виконанні оборонного замовлення на підставі відповідних договорів (контрактів), укладених з виконавцями.

До компетенції Виконавця оборонного замовлення належить:

- постачати продукцію, виконувати роботи та надавати послуги відповідно до умов державного контракту;

- забезпечувати відповідність виготовлених зразків продукції оборонного призначення вимогам державного замовника;

- забезпечувати державному замовникові належні умови для здійснення контролю за виконанням оборонного замовлення;

- звітувати про виконання оборонного замовлення перед органами державної статистики;

- забезпечувати надання документації для виготовлення документів страхового фонду документації;

- залучати, у разі необхідності, до виконання оборонного замовлення співвиконавців та забезпечувати авансування і оплату виконання замовлення згідно з умовами укладеного договору (контракту) відповідно до вимог чинного законодавства [2].

Механізму ДОЗ властиві етапи, на кожному з яких в межах повноважень, наданих Конституцією і законами України, здійснюють свої функції органи державної влади. Це планування державного оборонного замовлення, формування його основних показників, розміщення та коригування обсягів поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг за оборонним замовленням, а також здійснення контролю за виконанням оборонного замовлення.

Планування оборонного замовлення є складовою системи планування розвитку Воєнної організації держави, що здійснюється відповідно до Закону України «Про організацію оборонного планування» від 18.11.2004 р. зі змінами та доповненнями.

Відповідно до зазначеного Закону суб'єктами оборонного планування в межах повноважень, наданих Конституцією і законами України є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, Генеральний штаб Збройних Сил України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, урядові комісії, міжгалузеві та відомчі робочі групи.

Об'єктами оборонного планування є Збройні Сили України, інші військові формування, а також органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, діяльність яких може впливати на обороноздатність держави [4]. оборонний замовлення судовий влада

На стадії формування основних показників, розміщення та коригування обсягів поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг за оборонним замовленням Законом України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. встановлено засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.

Відповідно до зазначеного Закону до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься здійснення передбачених законодавством заходів щодо формування, розміщення, фінансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань.

До повноважень Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади відноситься забезпечувати проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань [3].

У Міністерства оборони України повноваження щодо придбання озброєнь та військової техніки покладенні на Департамент розробок і закупівлі озброєння та військової техніки і Генеральний штаб Збройних Сил України.

Генеральний штаб Збройних Сил України здійснює планування застосування Збройних Сил України, визначення потреб і пріоритетів щодо забезпечення Збройних Сил України озброєнням та військовою технікою.

Департамент розробок і закупівлі озброєння і військової техніки здійснює планування, замовлення, фінансування заходів з розробки і закупівлі озброєння і військової техніки відповідно до програм розвитку озброєння та військової техніки.

Для якісного виконання Міністерством оборони України функцій замовника продукції спеціального призначення в його складі створено інститут замовників озброєння. Іншими словами, у Міністерстві оборони України існують спеціальні організації, за якими закріплена вся номенклатура продукції спеціального призначення. Це головні управління, які називають Генеральними замовниками озброєння.

Також Генеральний штаб Збройних Сил України є головним військовим органом з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних Сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами у межах, визначених цим Законом, іншими законами України і нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Генеральний штаб Збройних Сил України визначає потреби в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для належного виконання завдань Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, контролює повноту і якість їх отримання [9].

Міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень забезпечують виконання ДОЗ.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній території виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони організовують надання підприємствами, установами та організаціями комунально-побутових послуг і ресурсів, виробництво та постачання продукції, електро- і теплоенергії Збройним Силам України та іншим військовим формуванням на договірних засадах.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів.

Підприємства, установи та організації усіх форм власності виконують державні оборонні замовлення, в тому числі проводять наукові дослідження та виконують розробки у сфері оборони, створюють і підтримують у готовності мобілізаційні потужності, зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву[3].

Контроль за виконанням оборонного замовлення здійснюють державні замовники, уповноважений орган та Міністерство фінансів України у межах їх повноважень [7].

Контроль за якістю продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації та ремонту, своєчасним виконанням державних контрактів, цільовим використанням коштів, перевірка та узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються в установленому порядку державними замовниками.

Державні замовники для виконання зазначеної функцій на підставі Закону України «Про державне оборонне замовлення» [2] розміщують на підприємствах, в установах та організаціях, визначених виконавцями, свої представництва або залучати до такої роботи на договірній основі інших державних замовників. Діяльність зазначених представництв провадиться відповідно до положення, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях» від 21 жовтня 2009 р. [8].

Уповноважений орган аналізує отриману інформацію та кожного півріччя інформує Кабінет Міністрів України про стан виконання оборонного замовлення [7].

Висновки з даного дослідження і перспективи

подальших розвідок:

Аналіз системи управління замовленням озброєнням та військової техніки дозволив зробити наступні висновки:

- певними повноваженнями у сфері управління оборонним замовленням наділена вся вертикаль державної влади;

- серед органів державної влади особливе місце посідають органи виконавчої влади, що безпосередньо здійснюють функції державного управління адміністративно-політичним будівництвом, до сфери діяльності якого належить галузь оборони та національної безпеки;

- в структурі завжди присутнє основне галузеве Міністерство, яке визначено Кабінетом Міністрів України;

- значними повноваженнями у сфері оборонного замовлення володіє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Міністерство оборони України;

- з кожним роком збільшується кількість органів, що мають функції управління за ДОЗ, наприклад, таких як Державний концерн «Укроборонпром»;

- неповнота та недостатність нормативно-правового регулювання у сфері управління ДОЗ з урахуванням нових ринкових відносин в економіці;

в Україні відсутній спеціалізований орган виконавчої влади, до компетенції якого належить виключно питання управління ДОЗ, тобто структурний підрозділ державно-владного механізму, створений спеціально для повсякденного функціонування в системі поділу влади з метою виконання нормативно-правових актів про ДОЗ, відсутність якого призводить до дублювання відповідних функцій органами виконавчої влади, що в свою чергу потребує подальшої оптимізації системи органів виконавчої влади до компетенції яких належать питання оборонного замовлення та більш чіткого розподілу їхніх повноважень.

Список використаної літератури

1. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битя- ка. -- К.: Юрінком Інтер, 2007. -- 544 с.

2. Шемаєв В. М. Економіка та організація розробки, виробництва, експлуатації, ремонту й утилізації військової техніки та майна, Навч. посібник -- К.: НАОУ, 2008. -- 332 с.

Анотація

Досліджені структури та повноваження органів державної влади у сфері управління державним оборонним замовленням, запропоновано шляхи удосконалення системи державного управління у зазначеній сфері.

Ключові слова: національна безпека і оборонна, державне оборонне замовлення, органи державної влади.