Інші найважливіші питання територіального устрою загальнодержавного й місцевого значення вирішуються референдумами. Верховна Рада має право достроково припиняти повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначати позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим Істотними повноваженнями Верховної Ради в галузі місцевого самоврядування є призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування і прийняття законів про засади місцевого самоврядування.

Рада може розглядати питання про відповідність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє його відставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуто за пропозицією не менш як 150 народних депутатів України (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів, тобто більшість від конституційного складу Верховної Ради.

З метою забезпечення певної стабільності в роботі Кабінету Міністрів можливості Верховної Ради щодо розгляду питання про його відповідальність обмежуються. Конституція забороняє розглядати це питання більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Ці правила є, по суті, одним із проявів принципу поділу влади. Адже в них нарівні із закріпленням певної форми контролю однієї гілки влади над іншою (повноваження Верховної Ради України розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів) гарантовано обмеження впливу однієї гілки влади на іншу (встановлення певних умов, за яких це питання може розглядатися).

5. Функція парламентського контролю: сутність, форми здіснення Важливе місце в діяльності Верховної Ради України, як і парламентів інших країн, посідає парламентський контроль. Контрольна діяльність парламенту досить багатогранна. Якщо установча (державотворча) діяльність, за чинною Конституцією, значною мірою відійшла від Верховної Ради до Президента як глави держави, особливо щодо формування органів виконавчої влади, то традиційна її функція -- функція парламентського контролю не лише залишилась, а й певною мірою збагатилася. Основними напрямами контрольної діяльності Верховної Ради є: 1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; 2) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та їх захист; 3) бюджетно-фінансовий контроль; 4) прийняття Верховною Радою рішення про направлення запиту до Президента України; 5) запит народного депутата України на сесії Верховної Ради; 6) парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури; 7) здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії Майданник О. Питання теорії функцій Парламенту України // Вісник Конституційного Суду України. - 2006. - №1. - С. 83.. Одним з пріоритетних напрямів парламентського контролю є контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, який підконтрольний і підзвітний Верховній Раді. Це зумовлено функціями і повноваженнями Кабінету Міністрів як найвищого органу у системі органів виконавчої влади. Відповідно до ст. 116 Конституції Кабінет Міністрів забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України. Основною формою парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України є розгляд і заслуховування звітів про його діяльність. Одними з найважливіших напрямів діяльності Верховної Ради щодо здійснення парламентського контролю є бюджетно-фінансовий контроль, контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ст. 98 Конституції контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради здійснює Рахункова палата. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст. 101). Важливою формою парламентського контролю за станом справ у державі, в окремих сферах суспільного життя є запити - - парламентські і депутатські. Зокрема, відповідно до Конституції України (ст. 85) Верховна Рада може прийняти рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу парламенту. Народний депутат має право на сесії Верховної Ради звернутися із запитом до органів Верховної Ради, до Кабінету. Міністрів, до керівників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій на території України, незалежно від підпорядкування і форм власності. При цьому керівники органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його заяви (ст. 86 Конституції). Висновки Отже, функції Верховної Ради України - це основні напрями і види її діяльності, що відображають сутність, зміст та призначення Верховної Ради України у державі та суспільстві як органу законодавчої державної влади, пов'язані з реалізацією компетенції, закріпленої Конституцією України та іншими конституційно-правовими актами, відповідно до її місця та ролі в механізмі Української держави для досягнення завдань та мети. Проблема парламентаризму в Україні - це, головним чином, проблема демократичних перетворень. Бути чи не бути парламентаризму залежить не лише від того, яку форму правління вибере державний апарат, а й від того, наскільки суспільство готове до демократичних змін, а держава - до взаємодії з суспільством. Практичне вирішення даного питання значною мірою залежить від політичного, економічного та соціально-економічного стану країни, а також від стратегічних завдань, які вона ставить перед собою на найближчу та середньострокову перспективу. Сьогодні багато що у розвитку цих процесів залежатиме від самої Верховної Ради України як органу законодавчої влади. Своєю діяльністю вона має затвердитися саме як парламент, позбувшись своєрідного комплексу, витоки якого знаходимо в теорії і практиці радянських часів. Водночас існують можливості шляхом законотворчості удосконалити організацію і діяльність Верховної Ради України, деталізувати і уточнити її статус в межах, визначених Конституцією. Становленню парламентаризму в Україні має також сприяти суспільне і державно-політичне “оточення”, в якому існуватиме Верховна Рада України як парламент. Актуальною проблемою є формування політичної і правової свідомості на загальнонародному та особистому рівнях, а також на рівнях тих, хто здійснює державне управління в широкому розумінні і тих, хто об`єктивно сприймається як пасивні суб`єкти такого управління. Використані джерела Нормативно-правові акти Конституція України від 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30. Закон України „Про Регламент Верховної Ради” // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 14-15, N 16-17, ст.133 Спеціальна література Андрущук В.Д. Конституційне право України. - К.: ЦУЛ, 2005. - 578 с. Журавський В. Розвиток доктрини українського парламентаризму в - на початку ст. // Право України. - 2001. - № 5. - С.37 - 41. Заєць А. Український парламентаризм. Формування й удосконалення // Віче. - 1999. - № 2. - С.13-31.

Кафарський В. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України // Право України. - 2007. - №3. - С. 108-113.

Конституційне право України / Орзіх М.П.- О., 2003.- 100 с.

Конституційне право України / Ред. Крегула Ю.І.- К., 2003.- 417 с.

Конституційне право України: Підручник / За ред.. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Ін Юре, 2002. - 544с.

Конституційне право України: Хрестоматія / Упоряд. В.С. Журавський, Ю.М. Тодика. - К.: Ін Юре, 2003. - 641 с.

Майданник О. Питання теорії функцій Парламенту України // Вісник Конституційного Суду України. - 2006. - №1. - С. 81-88.

Марцеляк О.В. Комітети Верховної Ради України: система, структура та роль у здійсненні основних функцій парламенту // Право і безпека. - 2005. - Т.4. - № 4. - С.7-10.

Мильчакова О.В. Законодательный процесс в парламенте Украины // Конституционное и муниципальное право. - 2004. - № 5. - С.43-48.

Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 522 с.

Опришко В.В. Основи конституційного права України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 467 с.

Парламентське право України: Навч. посібник / За ред. О.Н. Ярмиша. - Х.: ХНУВС, 2007. - 452 с.

Перерва Ю.М. Законотворчість як вид правотворчої діяльності // Право і безпека. - 2005. - №4'4. - С.27-30.

Погорілко В.Ф. Теоретичні проблеми сучасного українського конституціоналізму // Вісник прокуратури. -- 2000. -- №2. -- С. 68 - 74.

Приходько Х.В. Генезис представницької функції парламенту // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 1 (10). - С. 286-294.

Приходько Х.В. Представницька функція Верховної Ради України: поняття та ознаки // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 3 (12). - С. 73-81.

Приходько Х.В. Роль законодавчої та виконавчої влади в здійсненні зовнішніх функцій держави в аспекті євроінтеграції // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - С. 28-30.

Приходько Х.В. Роль фракцій у реалізації представницької функції Верховної Ради України в контексті конституційної реформи // Влада. Людина. Закон. - 2003. - № 10. - С. 99-102.

Приходько Х.В. Філософсько-правовий аспект представницької функції парламенту // Вісник Запорізького державного університету. - 2003. - № 1. - С. 39-43.

Приходько Х.В. Функції Верховної Ради України: критерії класифікації та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - № 11. - С. 5-14.

Развадовська М.В. Загальноправова характеристика законотворчості - основної функції управлінської діяльності Верховної Ради України // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2005. - № 1. - С. 3-7.

Развадовська М.В. Організаційно-правові форми роботи Верховної Ради України // Право і безпека. - 2004. - № 4 - С. 155-158.

Развадовська М.В. Функціональна характеристика парламентського контролю в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. - Вип. 29. - С. 262-266.

Фахутшин В.Д. Основи конституційного права України. - Севастополь, 2006. - 337 с.