Пов'язаним із інформаційним забезпеченням поняттям є інформаційно-аналітичне забезпечення. Як зазначав В.В. Лушер, інформаційне забезпечення містить інформаційно-аналітичну роботу. Особливості, що відрізняють інформаційно-аналітичне забезпечення від інформаційного забезпечення, розкриваються у відповідних визначеннях науковців. Так, інформаційно-аналітичне забезпечення Р.А. Коваль пропонує визначати як процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб та реалізації посадових обов'язків органів державної влади на основі формування та використання інформаційних ресурсів, метою якого є створення умов для прийняття ефективних державних управлінських рішень.

Є.Ю. Бараш визначає такі основні ознаки інформаційно-аналітичного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби, а саме: за своєю сутністю воно є процесом оброблення, одержання, опрацювання, накопичення та використання управлінської інформації про різні аспекти функціонування служби; за періодичністю воно являє собою неперервний процес оброблення та використання інформації; за характером існування становить частину управлінської діяльності служби; за формою реалізації здійснюється за допомогою притаманних цьому виду засобів і методів; за наслідками здійснення інформаційного забезпечення пов'язане з формуванням певних інформаційних фондів, документів, нормативної бази; за метою функціонування спрямоване на забезпечення належного функціонування системи, наприклад, автоматизованої системи управління; за основним призначенням як інструмент ефективного управління знаходить свою реалізацію під час аналізу, планування та підготовки ефективних управлінських рішень.

А.О. Пугач визначив елементи інформаційно-аналітичної системи органів державної влади, а саме: бази даних необхідної інформації, системи зв'язку та передачі даних, системи оброблення даних, автоматизовані робочі місця державних службовців, автоматизовані інформаційні підсистеми, обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, колективи відповідних спеціалістів. В.Ю. Степанов визначив систему інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційної політики держави як складну, інтегровану, багаторівневу, ієрархічно організовану систему, призначену для підтримки ефективного управління життєдіяльності держави на основі комплексів організаційно-адміністративних і економіко-математичних методів, а також сучасних інформаційних технологій. Р.А. Коваль зазначає, що елементами інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні бути бази даних необхідної інформації, системи зв'язку та передачі даних, системи оброблення даних, автоматизовані робочі місця державних службовців. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні об'єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми, елементами кожної з яких є комплекси технічних засобів, до яких входить обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, колективи відповідних спеціалістів. Основним призначенням системи інформаційного забезпечення та інформаційно-аналітичної системи є задоволення інформаційних потреб відповідного суб'єкта в процесі збору, накопичення, використання інформації.

На наш погляд, для з'ясування змісту системи інформаційного забезпечення кадрової політики необхідно враховувати наукові позиції щодо змісту інформаційно-аналітичної системи.

У попередніх наукових роботах ми визначили кадрову політику органу публічної адміністрації як нормативно визначену сукупність принципів, методів, форм організаційного механізму з формування, відтворення, розвитку та використання персоналу, створення оптимальних умов праці, її мотивації та стимулювання з метою забезпечення ефективного виконання завдань суб'єкта публічної адміністрації. Механізм реалізації кадрової політики суб'єкта публічної адміністрації, на наш погляд, містить проведення аналізу кадрової інформації, планування необхідної кількості працівників, організацію постійного підвищення ними своїй кваліфікації; відбір і розстановку працівників на відповідні посади; переміщення працівників залежно від навантаження у структурних підрозділах; порядок заохочення працівників за зразкове виконання службових обов'язків тощо. З урахуванням наведених висновків вважаємо необхідним звернути увагу науковців на потребу в розробленні концепції інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації.

За результатами розглянутих досліджень вважаємо за можливе сформулювати основні ознаки, притаманні системі інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації:

1) це складна, інтегрована, багаторівнева, ієрархічно організована система;

2) її зміст становить комплекс нормативно-правових (інструктивні документи, нормативна база, індивідуальних актів), організаційно-управлінських (регламенти, графіки, плани, розклади), науково-технічних (інформаційні фонди, інформаційні ресурси, бази даних, інформаційне програмне забезпечення, обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, системи зв'язку та передачі даних, системи оброблення даних, автоматизоване робоче місця працівника підрозділу по роботі з персоналом) засобів і заходів;

3) реалізується в неперервному процесі оброблення, одержання, опрацювання, накопичення, створення та використання кадрової інформації;

4) спрямована на створення оптимальних умови задля задоволення інформаційних потреб підрозділів роботи з персоналом та ефективної реалізації кадрової політики органів публічної адміністрації;

5) реалізується під час аналізу, планування, підготовки та реалізації ефективних управлінських рішень у сфері кадрової політики.

З урахуванням зазначеного вважаємо за можливе сформулювати поняття системи інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації як системи взаємопов'язаних комплексів нормативно-правових, організаційно-управлінських, науково-технічних засобів і заходів, реалізованих у процесі одержання, оброблення, накопичення, створення та використання кадрової інформації, що створюють оптимальні умови задля задоволення інформаційних потреб підрозділів роботи з персоналом та ефективної реалізації кадрової політики органів публічної адміністрації.

На сьогодні рівень інформаційно-аналітичної діяльності органів державної влади, впевнений А. Пугач, є незадовільним. Це зумовлено низкою факторів, зокрема: невпорядкованістю інформаційних відносин, що простежуються у взаєминах органів державної влади при організації інформаційної взаємодії; відсутністю локальної мережі між місцевими органами державної виконавчої влади України, єдиного інформаційно-телекомутаційного вузла обміну й оброблення інформації; недостатнім оснащенням місцевих органів виконавчої влади програмно-технічними засобами та нераціональним їх використанням; низьким рівнем фахівців з інформаційно-комп'ютерного забезпечення в районних структурах місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; відсутністю аналітичної бази, систематизованого та вичерпного інформаційного фонду з потужним довідковим апаратом, мереж телекомунікацій, що дають змогу використовувати фонди зовнішніх організацій.

Підтримуємо пропозицію А. Пугача про необхідність ухвалення Закону України «Про інформаційне забезпечення органів державної влади», що дасть змогу створити законодавчу базу інформаційного забезпечення органів державної влади України та ефективно використовувати наявні інформаційні ресурси, визначити права та обов'язки як органів державної влади, так і фізичних і юридичних осіб у цій галузі. У цьому законі, на наш погляд, також слід виписати й правові засади інформаційного забезпечення підрозділів роботи з персоналом органів державної влади. На наш погляд, для обґрунтованості відповідних положень у новому законі є потреба у розробленні та ухваленні Концепції інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації, у якому треба закріпити запропоноване визначення системи інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації. Цей документ відобразить сучасний стан та проблеми в галузі інформаційного забезпечення підрозділів роботи з персоналом органів публічної адміністрації, з урахуванням наявних концепцій та сучасних реформ окремих органів публічної адміністрації визначить цілі нової системи інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації та шляхи їх досягнення.