Разом із тим варто акцентувати увагу на обумовленості процесу типізації криміналістичних ситуацій із їх класифікацією. Адже в рамках останньої відбувається поділ ситуацій на види за окремими відмінними критеріями, ознаками, які часто притаманні конкретним категоріям кримінальних правопорушень. Це означає, що здійснюючи класифікацію ситуацій, враховуються закономірності як учинення, так і розслідування окремих видів (груп) злочинів. Саме наявність таких закономірностей вказує на повторюваність, а тому типовість окремих криміналістичних ситуацій. Тобто класифікацію криміналістичних ситуацій слід розглядати як процедуру і результат віднесення їх до певної сукупності ситуацій, подібних за відповідними ознаками, з подальшою їх типізацією стосовно особливостей методик розслідування злочинів [10, с. 10]. Так, С.В. Веліканов наводить загальну класифікацію слідчих (криміналістичних) ситуацій, пов'язаних з окремими етапами розслідування, прийняттям процесуальних і криміналістичних рішень [10, с. 11].

Найуживанішою є класифікація криміналістичних (слідчих) ситуацій за такимим критеріями: за рівнем інформаційної достатності (сприятливі та несприятливі); за рівнем суперництва інтересів учасників кримінального процесу (конфліктні та безконфліктні); за часом виникнення (початкові, проміжні та кінцеві) тощо. Також прийнято виділяти прості та складні слідчі ситуації. Зокрема, останні характеризуються: проблемністю (наявністю протиріччя між знанням і незнанням, специфічним (неодностайним) співвідношенням відомого та невідомого у справі); конфліктністю (неспівпаданням інтересів учасників кримінального судочинства); організаційною невпорядкованістю (наявністю ряду управлінських і структурно-організаційних труднощів на кшталт істотної нестачі робочого часу, необхідності виконання великого обсягу роботи за визначені обмежені строки, відсутності ефективної взаємодії, недостатнього рівня професійної підготовки слідчого (прокурора, оперативного співробітника), слабкої матеріально-технічної бази слідства тощо) [11, с. 5-8].

Окрім того, варто згадати про класифікацію криміналістичних ситуацій на такі, що характеризують розслідування загалом, і такі, що виникають у разі провадження окремих слідчих (розшукових) дій. Щодо цього справедливо виділяти ситуації окремих слідчих (розшукових) дій: огляду місця події, обшуку, пред'явлення для впізнання, допиту та ін. Ситуація слідчої (розшукової) дії має відносну самостійність, обумовлену межами процесуальної дії. За обсягом понять ситуація слідчої дії є ситуацією меншого ступеня спільності

порівняно зі слідчою (криміналістичною) ситуацією. Водночас ситуація слідчої дії структурно входить до слідчої (криміналістичної) ситуації і є її складовою частиною [12, с. 188]. Саме тому криміналістична сутність криміналістичної ситуації виявляється у специфічності обстановки і стану у провадженні як окремих слідчих (розшукових) дій, так і етапів, а також і розслідування загалом, і залежно від цього вимагає прийняття рішень тактико-кри- міналістичного чи методико-криміналістично- го характеру [10, с. 6-7].

З урахуванням вищезазначеного пропонуємо виділяти типові криміналістичні ситуації розслідування злочинів у сфері службової діяльності залежно від етапу розслідування злочину, джерела надходження інформації про вчинення вказаних злочинів, повноти наявних відомостей про обставини вчинення злочину, позиції учасників кримінального провадження. Так, за першим критерієм варто виділяти типові криміналістичні ситуації для етапу збору та перевірки первинної інформації про злочини у сфері службової діяльності початкового та наступного етапів. При цьому варто враховувати джерело отримання інформації про факт підготовки чи вчинення вказаної категорії злочинів. Зокрема, за згаданим критерієм з урахуванням результатів узагальнення матеріалів слідчої та судової практики пропонуємо виділяти такі типові ситуації етапу збору та перевірки первинної інформації про злочини у сфері службової діяльності: працівники правоохоронних органів самостійно виявили ознаки цих злочинів під час провадження оперативно-розшукової діяльності чи досудового розслідування інших злочинів (45,2%); злочини у сфері службової діяльності були виявлені контролюючими органами під час проведення ними відповідних контрольних заходів, про що останні повідомили правоохоронні органи (19%); про злочинні прояви у сфері службової діяльності правоохоронні органи поінформували громадяни (заява про кримінальне правопорушення) або представники суб'єктів господарювання (повідомлення про кримінальне правопорушення) (35,7%); про злочини у сфері службової діяльності правоохоронним органам стало відомо з повідомлення у засобах масової інформації (0,1%)). Указані ситуації можуть уточнюватися залежно від обсягу вихідної інформації про обставини вчиненого злочину - є відомості про наслідки (недоотримання фінансових ресурсів, нецільові витрати державних ресурсів, незаконні витрати, недостачі, отримання неправомірної вигоди тощо), способи вчинення злочину, особу злочинця тощо. До того ж типові ситуації на цьому етапі розслідування залежать від поінформованості, обізнаності злочинця про факт виявлення його протиправних діянь і, відповідно, його поведінки (вживаються чи ні заходи для перешкоджання здійсненню кримінального провадження).

Типові ситуації початкового етапу розслідування злочинів у сфері службової діяльності прямо залежать від обсягу та результатів проведених заходів на попередньому етапі. Окрім того, особливості вказаних ситуаційобумовлюються: характером матеріалів про злочин, що наявні на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (67,5%); повнотою вихідної інформації щодо події злочину (56,8%) та особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину (78,9%); правовим статусом особи злочинця та обсягом її повноважень (47,3%); сферою вчинення злочину (20,5%); джерелами витоку вихідної інформації про злочин (57,5%).

З урахуванням указаного на початковому етапі розслідування можуть скластися такі ситуації: у результаті попередньої перевірки інформації про вчинення злочину у сфері службової діяльності підтвердився факт учинення останнього, наявні достатні відомості про характер порушення, його наслідки та причетних до нього осіб; за результатами перевірки інформації про вчинення злочину факт останньої підтвердився, але обсяг відомостей про обставини злочину недостатній для правильної кваліфікації злочину; факт учинення злочину у сфері службової діяльності під час попередньої перевірки не вдалося підтвердити або підтвердився не в повному обсязі, у зв'язку із чим потребує ретельнішої перевірки у рамках кримінального провадження.

Окрім того, ситуації початкового етапу розслідування можна деталізувати залежно від наявності й обсягу інформації про особу злочинця: особа злочинця відома, інформації про її причетність до злочину достатньо; особа злочинця відома, але інформації про її причетність до злочину недостатньо; особа злочинця відома, але інформація про її причетність до злочину відсутня; особа злочинця невідома.

Якщо злочини у сфері службової діяльності вчинялися групою осіб, то ситуації розслідування обумовлюються наявними відомостями про всіх учасників кримінального правопорушення: є відомості про вчинення злочину групою осіб, усі співучасники відомі; є відомості про вчинення злочину групою осіб, однак не всі співучасники злочину встановлені.

Щодо типових криміналістичних ситуацій наступного етапу розслідування злочинів у сфері службової діяльності, то вони насамперед обумовлюються позицією, яку займає підозрюваний. Відповідно, типовими для вказаного етапу розслідування вважаємо такі ситуації: підозрюваний співпрацює з органами досудового слідства та повністю погоджується з обставинами, що містяться в повідомленій йому підозрі; підозрюваний співпрацює з органами досудового слідства, але не з усіма обставинами підозри згоден; підозрюваний не відмовляється від співпраці з органами досудового слідства, але заперечує повідомлену йому підозру; підозрюваний відмовляється від дачі будь-яких показань із приводу повідомленої йому підозри; підозрюваний переховується від органів досудового розслідування. Названі ситуації також можуть деталізуватися залежно від наявності відомостей про усіх співучасників злочину й обсягу доказової бази, достатньої для повідомлення кожному з них підозри.

Висновки. Отже, практична цінність наведених вище типових ситуацій розслідування

злочинів у сфері службової діяльності полягає насамперед у тому, що вони є базою для розроблення методичних рекомендацій із планування, організації та ефективного провадження розслідування згаданої категорії злочинів. Вони виділяються для кожного з етапів розслідування злочинів, для їх вирішення розробляються відповідні їм алгоритми слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових і організаційних заходів. Таким чином розробляються типові програми розслідування злочинів у сфері службової діяльності. До того ж типові криміналістичні ситуації розслідування конкретизують відповідні рекомендації, позбавляють їх абстрактності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Копылов И.А. Следственная ситуация и тактическое решение : [учебное пособие] / И.А. Копылов. - Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1988. - 24 с.

2. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия : [монография] / Т.С. Волчецкая ; под ред. проф. Н.П. Яблокова. - Калининград : Калинингр. ун-т, 1997. - 248 с.

3. Кузьменко Н.К. Систематизация неотложных следственных действий при раскрытии и расследовании преступлений : [учебное пособие] / Н.К. Кузьменко. - К. : НИ и РИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1981. - 96 с.

4. Щербакова ГВ. Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшу- кова діяльність» / Г.В. Щербакова. - К., 2006. - 214 с.

5. Ким Д.В. Теоретические и прикладные аспекты криминалистических ситуаций : [монография] / Д.В. Ким ; под ред. проф. В.К. Гавло. - Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2008. - 196 с.

6. Тіщенко В.В. Слідчі ситуації в методиці розслідування злочинів: поняття, класифікація, значення / В.В. Тіщенко // Актуальні проблеми держави і права. - 2004. - Вип. 22. - С. 961-965.

7. Малярова В.О. Розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків: теорія та практика : [монографія] / В.О. Малярова ; за ред. докт. юрид. наук, чл.-кор. НАПрН України С.М. Гусарова. - Х. : Диса плюс, 2013. - 422 с.

8. Комаров И.М. Криминалистические операции и криминалистическая характеристика раскрытия, расследования и предотвращения преступлений / И.М. Комаров // Известия Алтайского государственного университета. - 2003. - № 2. - С. 51-56.

9. Степанюк Р.Л. Попередження та подолання протидії розслідуванню злочинів, пов'язаних із незаконним використанням бюджетних коштів службовими особами / Р.Л. Степа- нюк // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - Вип. 3. - С. 171-175.

10. Веліканов С.В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : автореф. дис. . канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / С.В. Веліканов. - Х., 2002. - 19 с.

11. Драпкин Л.Я. Разрешение проблемных ситуаций в процессе расследования : [учебное пособие] / Л.Я. Драпкин. - Свердловск, 1985. - 72 с.

Настільна книга слідчого : [наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. - 2-ге вид. перероб. і допов. - К. : Ін Юре, 2007. - 728 с