ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

1.1 Поняття та призначення соціальних норм

1.2 Ознаки соціальних норм

1.3 Класифікація за різними критеріями

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ НОРМ ПРАВА В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ІНШИХ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

3.1 Право і мораль

3.2 Право і звичай

3.3 Право та технічні норми

3.4 Право та корпоративні норми

3.5 Право та релігійні норми

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Людське суспільство, як і будь-яка інша складна система, може нормально функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з-поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого суб'єкта. Задля регулювання поведінки людей та їх об'єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, які орієнтують на досягнення тієї чи іншої мети. Правила,що покликані регулювати життя суспільства, забезпечувати в ньому бажаний порядок і стабільність, називаються соціальними нормами.

В умовах формування правової держави в Україні зростає значення соціальних регуляторів суспільних відносин, в яких знаходять своє відбиття загально людські потреби й цінності.

Знання про суспільні регулятивні системи, що виникли раніше держави та існують до цього часу, мають на меті встановлення певного соціально-господарського, побутового та духовного стану суспільства, а також способу існування людства, об'єктивно приписують теорії держави та права дослідження проблематики соціального регулювання, включаючи його складові -- соціальні норми.

Діапазон підходів до проблематики соціального регулювання достатньо широкий від релігійних до класових; поведінкових до кібернетичних. Це пояснюється тим, що суспільство завжди прагнуло до осмислення не лише своїх суспільних організаційних форм існування, а й способів їх взаємодії як колективних утворень, так і окремих членів суспільства та їх сімей.

Система соціального регулювання -- це сукупність соціальних норм, що регулюють поведінку людей у суспільстві, їх відносини між собою в межах об'єднань, колективів, корпоративних організацій і соціально-технічні норми, що регламентують їх взаємовідносини із природою. Вся сукупність норм, якими здійснюється регулювання поведінки та діяльності людей, утворює систему соціального регулювання суспільних відносин.

Поняття "соціальне регулювання" можна визначити як процес застосування нормативних та ненормативних соціальних регуляторів, які мають загальний характер, із метою впорядкування відносин між людьми.

Соціальне регулювання в суспільстві здійснюється за допомогою еталонів поведінки, які забезпечують єдність регулювання, процес безпосередності регулювання, встановлюють моделі поведінки суб'єктів, визначають інтереси суспільства і держави.

Людське суспільство, як і будь-яка інша складна система, може нормально функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з-поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого суб'єкта. Задля регулювання поведінки людей та їх об'єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, котрі орієнтують на досягнення тієї чи іншої мети. Правила, що покликані регулювати життя суспільства, забезпечувати в ньому бажаний порядок і стабільність, називаються соціальними нормами.

У реальному житті всю багатоманітність суспільних відносин врегулювати правом неможливо і робити цього не слід. До соціальних норм, крім правових, належать звичаї, моральні, корпоративні, релігійні, а також деякі інші норми. При цьому немає жодної галузі соціального життя, в якій діє тільки якась одна група соціальних норм.

Метою роботи є дослідження соціальних норм, їх ознак та видів, співвідношення юридичних та інших соціальних норм.

З огляду на поставлену мету перед роботою стоять наступні завдання:

1.розкрити поняття соціальних норм та показати їх ознаки;

2.показати види соціальних норм та їх відмінності;

3.розкрити сутність норм права;

4.розглянути норми права в їх взаємодії з іншими соціальними нормами.

Об'єктом дослідження є соціальні норми, як регулятори суспільних відносин.

Предметом дослідження є загальнотеоретичні концепції про соціальні норми.

Методи дослідження. Відповідно до мети дослідження в роботі широко використовувалися традиційні загальнонаукові методи пізнання: історико-правовий , логіко-юридичний (визначення правової природи та змісту норм права), узагальнення (думок вчених), порівняльний, формально-логічний.

Структура роботи відповідає загальним вимогам та складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

1.1 Поняття та призначення соціальних норм

Соціальні норми --правила поведінки згального характеру,які виникли в процесі історичного розвитку,регулюють різні сфери суспільних відносин,мають зміст,зумовлений свідомо-вольовою діяльністю людей,рівнем економічного,соціального і культурного розвитку суспільства та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу [5,с.39].

Через те, що життя людини визначено й обумовлено нормами, питання соціального нормування та нормотворчості є одним з найважливіших напрямків у соціологічному дослідженні [25,с.121-126].

Сутністю соціальних норм є не просто правила, тому що правила існують і в несоціальних утвореннях, таких, скажімо, як математика, граматика, техніка та ін. (технічні норми), а правила чітко вираженого соціального характеру.

Цілісна динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства і функціонування держави, об'єднань громадян та окремого індивіда [17,с 35-40].

Дослідження соціальних норм пов'язано з аналізом суспільних відносин та діяльності індивідів. Під суспільними відносинами,слід розглядати стійкі, типово необхідні нормативно-упорядковані соціальні зв'язки у вигляді соціальної дії, яка виявляє залежність та спільність людей, соціальних угруповань, в основі котрої лежать інтереси та потреби індивідів, взаємний обмін духовними і матеріальними цінностями .

Заслуговує на увагу позиція М. Кельмана, О. Мурашина, котрі розглядають соціальну норму як правила поведінки загального характеру, що виникли у процесі історичного розвитку, і регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений свідомо-вольовою діяльністю людей, рівнем економічного, соціального й культурного розвитку суспільства та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу [6,с.180].

У цьому визначенні соціальних норм закладені ті їх ознаки, які дають можливість розглядати останні як важливий регулятор соціальної взаємодії суб'єктів, як стійкі соціальні зв'язки, що створюються в результаті цільової діяльності чи виникають внаслідок закономірних актів поведінки, які повторюються, та адекватного суб'єктивного усвідомлення цих норм, які набувають різних форм.

Узагальнивши наведене вище, слід зазначити, що соціальна норма -- це правило загального характеру, що характеризує певну сферу життєдіяльності суспільства, встановлюється державою, суспільством, об'єднаннями громадян чи окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин [11,с.132].

Всі норми, які існують в суспільстві, можна поділити на дві групи: технічні і соціальні норми.

Технічні норми - це такі правила поведінки або діяльності, які регулюють порядок експлуатації різноманітної техніки і технологію виробництва. Соціальні норми регулюють суспільні відносини між людьми і їх організаціями. Технічні і соціальні норми дуже тісно взаємопов'язані. Соціальні норми історично обумовлені різними факторами.

Соціальна норма - це історично обумовлене правило поведінки або діяльності людей, яке має загальний характер, встановлюється різноманітними суб'єктами і забезпечується різними засобами громадського або державного впливу і направлене на регулювання і охорону різноманітних суспільних відносин і соціальних цінностей.

Правові норми - це такі норми, які встановлені державою або всім суспільством, і мають формально визначений характер, загальнообов'язкові для всього населення, охороняються державою від порушень і направлені на регулювання і охорону найбільш важливих суспільних відносин і соціальних цінностей. По своєму змісту вони можуть мати моральний, політичний, економічний і інший соціальний характер. Ці норми займають особливе місце в системі соціального регулювання і вимагають спеціального вивчення.

Моральні норми - це такі правила поведінки, які встановлюються різними суб'єктами і виражаються в категоріях «добро» і «зло», «справедливість» і «несправедливість». Моральні норми можуть регулювати майже всі суспільні відносини. Вони можуть існувати як в усній, так і письмовій формі. В письмовій формі - це норми християнської моралі, які викладені в Біблії, в статутах політичних партій і громадських організацій. В усній формі - в моральній свідомості людей, як моральні звичаї і традиції тощо.

Політичні норми - це такі норми, які регулюють політичні відносини між різними суб'єктами і встановлюються цими суб'єктами. Вони можуть існувати в письмовій і усній формі, бути юридично оформленими і неоформленими. Наприклад, статути політичних партій, які офіційно реєструються.

Економічні норми - це такі норми, які направлені на регулювання економічних відносин. Вони встановлюються суб'єктами економічних відносин, виражають закономірності економічного розвитку суспільства і його суб'єктів. Ці норми можуть бути юридично оформленими і неоформленими. Найбільш важливі економічні відносини вимагають юридичного оформлення.

Естетичні норми - це такі норми, які регулюють і виражають відношення людей до порядку оформлення і оцінки предметів матеріальної і духовної культури з позицій красоти, зручності, елегантності, якості і т. п. Наприклад, різноманітні норми в мистецтві, музиці, в оцінці та оформленні художніх творів, приміщень тощо.

Релігійні норми - це такі норми, які регулюють відправлення релігійних культів, відношення людей до Бога і навколишнього світу. Вони викладені в Біблії, Корані та інших священних книгах. їх досить багато, вони різного змісту, в багатьох країнах світу ці норми набули правозастосовного характеру, особливо 10 Божих заповідей, які передані Мойсею (Старий Заповіт), а потім були заново проголошені Ісусом Христом і відображені в Євангелії. Суть цих заповідей (законів) Ісус Христос виклав так: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм». Це є перша і найбільша заповідь. Друга, подібна їй: «Полюби ближнього свого, як самого себе» (Єванг. від Матфея, гл. 22 ст. 37-39). І далі відповідно третя, четверта, по порядку: «Поважай батьків своїх, не вбий, не кради, не відкуй неправдиво, не чини перелюбу, не гнівайся на свого ближнього, люби ворогів своїх, не суди свого ближнього».

Корпоративні норми - це такі норми, які встановлюються різними корпораціями чи іншими громадськими об'єднаннями для своїх членів. Наприклад, Статут профспілок, Статут промислових і інших корпорацій.