Норми громадських організацій - це такі норми, які приймаються різноманітними громадськими організаціями, яких існує багато в суспільстві. Наприклад, Товариство книголюбів, садоводів (колективні товариства), Товариство рибалок, мисливців тощо. До громадських організацій також відносяться профспілки, політичні партії. В зв'язку з цим норми громадських організацій можуть мати різний характер.

Звичаї - це такі правила поведінки, які склались історично в результаті багаторічного їх застосування на основі звичок. Наприклад, звичаї відзначати весілля, хрестини, звичай «толоки» (будівництво хат) тощо. Традиції - це епізодичні правила поведінки. Наприклад, святкування різних професійних свят: «День вчителя» тощо. Іноді звичаї і традиції дуже важко відрізняти. Вони часто мають різний характер: моральний, політичний, побутовий, релігійний, а іноді і правовий характер [7, с.20-22].

Отже, соціальні норми - це правила поведінки загального характеру,які виявляють волю певної частини населення або всього суспільства і гарантуються різними засобами соціального впливу [23,с.226]. До соціальних норм відносяться: правові, політичні, економічні, корпоративні, моральні, релігійні, звичаєві та естетичні норми. Всі соціальні норми характеризуються низкою спільних ознак, які ми розглянемо в наступному підрозділі.

1.2 Ознаки соціальних норм

Поведінка, діяльність людей, відносини, які виникають між ними є об'єктом регулювання різноманітних норм. Вся сукупність норм, за допомогою яких здійснюється регулювання поведінки і діяльності людей становить систему нормативного регулювання суспільних відносин [13,с.17]. Ступінь та характер регулюючого впливу на суспільні відносини дає змогу виділити в системі нормативного регулювання поряд із правом як унікальним, важливим і авторитетним регулятором наступні групи норм: звичаї, релігійні, норми моралі, корпоративні норми поєднанні єдиною нормативною природою, всі вищезазначені норми характеризуються наступними загальними рисами:

1. Правила (масштаби, зразки, моделі) поведінки регулятивного характеру -- соціально-вольові норми, що історично склалися або цілеспрямовано встановлені. Вони спрямовують поведінку людей відповідно до закладеної в нормі ідеальної моделі суспільних відносин, вносять однаковість у регулювання суспільних відносин і формують безупинно діючий механізм типових масштабів поведінки;

2. Правила поведінки загального характеру, тобто такі, що не мають конкретного адресата. Вони розраховані на те, щоб спрямовувати поведінку людей у рамках відносин даного виду; вступають у дію щораз, коли виникають відповідні суспільні відносини;

3. Правила поведінки наказового характеру -- загальнообов'язкові. Вони встановлюють заборони, дають еталони поведінки;

4. Правила поведінки, які забезпечуються певними засобами впливу на поведінку людей (звичкою внутрішнім переконанням, суспільним впливом, державним примусом) [4,с.130].

За Кельманом М.С. загальними ознаками всіх соціальних норм є:

1. Вони є загальними правилами. Соціальні норми виступають як правила поведінки людей у суспільстві, тобто визначають, якою повинна і може бути поведінка суб'єктів із точки зору інтересів суспільства. При цьому соціальні норми діють безперервно в часі, наділені багаторазовою дією і звернені до невизначеного кола осіб (не мають конкретного адресата).

2. Здебільшого соціальні норми виникають внаслідок свідомо-вольової діяльності людей. Одні створюються в процесі цільової діяльності, інші виникають внаслідок багаторазових повторюваних актів поведінки, не відокремлюються від самої поведінки і виступають як зразки і стереотипи, треті формуються у вигляді принципів, які закріплюються в суспільній свідомості та ін.

3. Названі норми регламентують форми соціальної взаємодії людей, тобто спрямовані на регулювання суспільних відносин, поведінку в суспільстві.

4. Вони виникають у процесі історичного розвитку (як його фактор і результат) і функціонування суспільства. Соціальні норми, будучи елементом суспільства, відображають процеси його розвитку, впливають на їх темпи і характер, власне, мають своє місце в історії суспільства, свою історичну долю.

5. Ці норми відповідають типу культури і характеру соціальної організації суспільства. Культура перш за все виражена у змісті соціальних норм. З цієї точки зору неважко помітити відмінності соціальних норм у суспільствах, яким властиві різні культурні традиції, наприклад, європейська й азіатська [5,с.211].

М.В. Цвік виділяє наступні риси соціальних норм:

· об'єктивна обумовленість правил поведінки, необхідність саморегулювання суспільних систем, забезпечення стабільності і порядку, що виникають у процесі історичного розвитку суспільства з метою регламентації взаємодії людей і мають вольовий характер;

· однаковість масштабу (міри) поведінки, власне норм, кожного з цих регуляторів;

· неперсоніфікованість правил на відміну від індивідуальних, які обумовлюють поведінку конкретних суб'єктів, їх розрахованість на багаторазове застосування до невизначеного кола осіб;

· гарантованість більшості з них на випадок порушення засобами державного або суспільного впливу;

· відображення особливостей культурних традицій того чи іншого суспільства [24,с.176].

Таким чином, соціальні норми -- правила поведінки загального характеру, які виникли в процесі історичного розвитку, регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений свідомо-вольовою діяльністю людей, рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Завдяки цим ознакам соціальні норми є важливим регулятором суспільних відносин, активно впливають на поведінку людей і визначають її напрями в різних життєвих обставинах.

Окрім загальних ознак соціальних норм, їм ще притаманні специфічні ознаки, обумовлені особливостями їх формування, методами впливу на поведінку суб'єктів. Ці особливості і дають нам підстави для класифікації соціальних норм.

1.3 Класифікація за різними критеріями

Всі соціальні норми можна класифікувати на такі види: правові або юридичні, моральні (етичні), політичні, економічні, естетичні, норми громадських організацій, релігійні норми, корпоративні норми, звичаї і традиції.

Види соціальних норм за сферами дії:

1.економічні: регулюють суспільні відносини в сфері економіки, тобто пов'язані з взаємодією форм власності, з виробництвом, розподілом і споживанням матеріальних благ;

2. політичні: регулюють відносини між класами, націями, народностями; пов'язані з їх участю в боротьбі за державну владу та у її здійсненні, із взаємовідносинами держави з іншими елементами політичної системи;*

3.релігійні: регулюють відносини в сфері релігії та між різними релігіями, специфічні культові дії, засновані на вірі в існування Бога;*

4.екологічні: регулюють відносини в сфері охорони навколишнього середовища та ін.

Види соціальних норм за регулятивними особливостями:

1.норми моралі;

2.норми-звичаї;

3.норми права;

Соціальні норми утворюють єдину систему. Норми права співвідносяться із соціальними як частина з цілим, оскільки вони -- важлива, але не одна лише форма регулювання суспільних відносин.

Соціальні норми надзвичайно різноманітні, оскільки різноманітні й регульовані ними суспільні відносини. Їх можна класифікувати за різними підставами, проте у теорії держави і права зазвичай виділяють дві: за способами встановлення і забезпечення соціальних норм та за їх змістом.

За способом встановлення і забезпечення прийнято розрізняти:

1.Норми моралі - правила, що складаються відповідно до уявлень людей про добро і зло, справедливість та несправедливість, честь і безчестя тощо, тобто відповідно до моральних уявлень звичаї (традиції, обряди, ритуали, ділові звичаї) - правила, що складаються історично і внаслідок їх багаторазового застосування людьми. Звичаї колись були моральними або релігійними нормами, але з часом їх справжнє значення було забуте. Люди, дотримуючись звичаїв, уже не говорять, гарний чи поганий той чи інший варіант поведінки, а поводяться певним чином через звичку корпоративні норми (норми організацій) - правила поведінки, що видають організації, або які склались в організаціях і поширюються на їх членів. Корпоративні норми регулюють відносини усередині даної організації, порядок її діяльності, взаємини осіб, що входять до її складу. Вони можуть бути виражені у статутах, положеннях, рішеннях таких організацій

2.Норми права - правила поведінки, встановлені й забезпечувані державою.

За змістом або сферами відносин, соціальні норми поділяють на:

1.політичні норми (правила, що регулюють відносини з приводу здійснення політичної влади, управління суспільством);

2. економічні норми (правила, що регулюють відносини з приводу виробництва й розподілу матеріальних благ);

3.культурні норми (правила, що регулюють поведінку людей у невиробничій сфері суспільства: тут насамперед мова йде про норми, що регулюють творчу, спортивну та іншу діяльність стосовно реалізації потреб індивіда);

4. естетичні норми (правила, пов'язані з уявленнями про красу людських вчинків);

5.релігійні норми (правила, що регулюють відносини віруючих один з одним, з релігійними організаціями, релігійні обряди);

6.техніко-соціальні норми (правила необхідного чи доцільного поводження людей із природними об'єктами, знаряддями праці, різними технічними пристроями, вибухівкою, отрутохімікатами).

Отже, всі соціальні норми можна класифікувати за різними критеріями. Правові норми є різновидом соціальних норм. Вони мають всі ознаки цих норм, але характеризуються особливими рисами, які не притаманні іншим засобам соціального регулювання [5,с.38-42]. Тому вважаємо за необхідне детальніше розглянути їх в наступному розділі.

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ НОРМ ПРАВА В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, здійснювати охорону і захист таких відносин. Таке регулювання і охорона суспільних відносин здійснюється з допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне місце. В юридичній літературі право розглядають як загальносоціальне явище і як волевиявлення держави (юридичне право) [12,с.119-121].

Соціальні норми - це певні стандарти, зразки поведінки учасників соціального спілкування, з допомогою яких здійснюється соціальне регулювання. Юристи мають справу насамперед із правовими нормами, що представляють для них безпосередній професійний інтерес. Але вони постійно співвідносять їх з іншими соціальними регуляторами, адже всі норми взаємозалежні т взаємозумовлені. Отже,специфіку правових норм не можна оцінити без з'ясування їх місця і ролі в загальній системі соціальних норм [2,с.110].

Як загальносоціальне явище право характеризується певною свободою та обґрунтованістю поведінки людей, тобто відповідними можливостями суб'єктів суспільного життя, що об'єктивно зумовлені розвитком суспільства, мають бути загальними і рівними для всіх однойменних суб'єктів. З таких позицій право поділяють на: права людини; права об'єднань, груп, верств; права нації, народу; права людства.

Місце норм права в системі соціальних норм визначається низкою їх ознак,що суттєво відрізняють правові норми від інших елементів цієї системи. Ці ознаки вочевидь виявляються при порівнянні норм права з іншими соціальними нормами.

Юридичні (правові) норми - загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, що встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах.