Основні принципи авторського права: свобода творчості (вільний вибір теми, сюжету, жанру, форми втілення твору, самостійне вирішення питання щодо його оприлюднення); невідчужуваність особистих немайнових прав автора (права авторства, права на ім'я, на захист репутації); свобода авторського договору (відсутність жорсткої регламентації відносин автора з користувачами, вільне волевиявлення сторін); поєднання особистих інтересів автора і суспільних інтересів (визначення розумних меж права автора на використання власного твору з метою забезпечення умов доступу всіх членів суспільства до загальнолюдської інтелектуальної скарбниці).

В англомовній літературі авторське право позначається терміном "копірайт" (copyright), згідно з яким лише автор або його правонаступники мають право дозволяти виготовлення копій твору.[40-c.36]

При цьому використовується спеціальний знак охорони авторського права, що розміщується на титульній сторінці (або її обороті) на кожному екземплярі твору І складається з трьох частин:

- латинської букви "с" в колі ©;

- Імені власника виключних прав;

- року першого опублікування твору.

Закон, що ввів правило копірайту, був прийнятий у 1790 р. та захищав авторів книг, карт і креслень. З часом копірайтом було дозволено захищати будь-які друковані видання, нотні записи, всі літературні твори, фотографії, кінофільми, комп'ютерні програми, архітектурні проекти, комп'ютерну графіку, художні інсталяції та перформанси. Упродовж тривалого періоду законодавство США передбачало, що у разі відсутності на творі застереження про копірайт (©) твір вважався суспільним надбанням і кожен бажаючий міг його копіювати. Починаючи з березня 1989 р., коли у США набрала чинності Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, проставлення цього попереджувального маркування перестало бути обов'язковим.

Водночас у більшості європейських мов використовується термін "авторське право". Це пов'язано з тим, що на відміну від терміна "копірайт", який акцентує увагу на діях, що можуть бути здійсненні автором або з його дозволу, термін "авторське право" стосується насамперед особистості творця, який мас повні права на продукт своєї творчої розумової діяльності.[28-c.50]

РОЗДІЛ 2. ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ. ЦИВІЛЬНО ПРАВОВІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ

2.1 Захист авторських і суміжних прав

Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права або суміжних прав здійснюється у порядку, встановленому кримінальним, адміністративним та цивільним законодавством.

Законом передбачені випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права і суміжних прав:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав;

б) піратство у сфері авторського права і суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Плагіат - один із найпоширеніших видів порушення авторського права. Відомі випадки як повного, так і часткового запозичення літературних творів. Так, якийсь Ногтєв ще у 1885 р. опублікував під своїм прізвищем у журналі "Жизнь" повість О.С.Пушкіна "Пікова дама". Радянський поет Ж. під своїм прізвищем опублікував у журналі "Октябрь" вірш А.Ахматової "Перед весной бывают дни такие".

Від плагіату треба відрізняти запозичення творчого характеру. До них належать використання відомих образів, сюжетів, наприклад, тема "пам'ятника" у Горація, Г.Д.Державіна, О.С. Пушкіна; казки "Золотий ключик або Пригоди Буратіно" Олексія Толстого і "Чарівник із Смарагдового міста" В.Волкова написані за мотивами творів К.Коллоді "Пригоди Піноккіо, історія маріонетки" та Ф.Баума "Мудрець із країни Оз"; сюжетна співзвучність японського художнього фільму "Сім самураїв" і американського бойовика " Чудова сімка" тощо;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм; баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення, та інші випадки.[36-c.163]

При порушенні будь-якою особою авторського права або суміжних прав потерпілий має право:

- вимагати визнання та поновлення своїх прав;

- звертатися з позовом про припинення дій, що порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

- подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і суміжних прав, або виплату компенсацій;

- подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;