Щорічно збільшуються інвестиції в основний капітал сільського господарства. Якщо в 2002 році вкладення інвестицій становило 15,9 млрд. тенге, то в 2009 році - 77,5 млрд. тенге або в 4,9 рази більше.

На розвиток соціальної та інженерної інфраструктури сільських населених пунктів у 2009 році спрямовано 230,3 млрд. тенге, у тому числі з республіканського - 96,4 млрд. тенге, місцевих бюджетів 93,5 млрд. тенге і інших джерел - 40,4 млрд. тенге.

Дані заходи дозволили охопити будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом 867 об'єктів сільської освіти, 444 об'єктів сільської охорони здоров'я, 349 об'єктів питного водопостачання, 239 об'єктів культури, спорту і 914 км автодоріг місцевого значення.

В результаті вжитих заходів, у 2009 році кількість сільських населених пунктів, у яких відсутні об'єкти освіти порівняно з 2008 роком зменшилася на 46 одиниць, а охорони здоров'я на 127. На 68 одиниць скоротилася кількість сіл, які користуються привізною водою, збільшилася частка сільських населених пунктів, забезпечених централізованим водопостачанням, на 36 одиниць скоротилася кількість сіл, які не підключені до централізованого електропостачання.

За роки реалізації Державної програми розвитку сільських територій Республіки Казахстан на 2004-2010 роки (далі - державна програма) збільшилася кількість сільських населених пунктів забезпечених природним газом на 306 одиниць, телефонізовані всі села. Проводилися роботи по зміцненню матеріально-технічної бази об'єктів культури і спорту, благоустрою сільських населених пунктів.

На другому етапі (2007-2010 роки) реалізації Держпрограми поряд з продовженням робіт по інвестуванню будівництва, ремонту та реконструкції об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури реалізовувалися заходи з оптимізації сільського розселення, забезпечення більш високого рівня життя сільських жителів, створення основи сталого розвитку сільських територій.

В цілях збільшення доходів та зниження рівня бідності починаючи з 2005 року реалізується бюджетна програма мікрокредитування сільського населення. За 2005-2009 роки селянам видано 66 тисяч мікрокредитів на суму 14,3 млрд. тенге. Тільки в 2009 році сільському населенню видано 5082 мікрокредиту на суму 1789,7 млн. тенге.

В рамках проекту «З дипломом в село» в 2009 році залучені для роботи на селі 6 582 спеціаліста, з них 5136 або 78% складають педагоги, 1089 осіб (17%) - спеціалісти охорони здоров'я, 226 (3,5%) - працівники культури, 84 (1,3%) - спорту, 47 (0,7%) - спеціалісти системи соціального захисту населення.

Загалом можна зробити про неефективність будь-яких (особливо складних інтегральних довготермінових) проектів у державі. Краще було б використати досвід бурхливого розвитку приватної ініціативу у Астані та інших мегаполісах і, як мінімум, направити заощаджені кошти на інфраструктурні проекти - реконструкцію та розширення мережі доріг, трубопроводів, аеропортів.

3. Практичне завдання. Аналіз потенціалу сталого розвитку сільських територій

Список використаних джерел

1. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран / А. А. Мишин. - М.: Белые альвы, 1996. - 520 с.

2. Конституции государств Европейского Союза. - М.: Изд. группа “ИНФРА -·М”; Норма, 1997. - 520 с.

3. Григорук В.В., академик НАН РК. Казахстанская модель сельского развития - ТОО «Казахский НИИ экономики АПК и развития сельских территорий»

4. Григорьев В. А. Эволюция местного самоуправления. Отечественная и зарубежная практика / В. А. Григорьев. - К. : Истина, 2005. - С. 289.

5. Программа по развитию агропромышленного комплекса в Республике Казахстан на 2010-2014 годы.

6. Ткачук А. Місцеве самоврядування: світовий та зарубіжний досвід / А. Ткачук, Р. Агранофф, Т. Браун. - К. : Заповіт, 1997. - С. 24.