Реферат

З комерційного права зарубіжних країн

На тему: "Створення та реєстрація юридичних осіб за правом Великобританії та України. Порівняльний аналіз"

План

Вступ

1. Особливості створення юридичних осіб за правом Великобританії

2. Розкриття інформації про діяльність юридичних осіб за правом Великобританії

3. Порівняльний аналіз створення юридичних осіб за правом Великобританії та правом України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження перш за все полягає у тому, що на сьогодні створення юридичної особи є одним з основних інститутів господарського та цивільного права України, а також комерційного права в зарубіжних країнах, який потребує подальшого розвитку та вдосконалення. Процес створення суб'єкта господарювання складається з багатьох моментів, таких як визначення цілей юридичної особи, розробка установчих документів та, звичайно, державна реєстрація. Останній момент є найголовнішим, бо без реєстрації юридичної особи всі останні дії не мають ніякого сенсу. Тому цьому питанню слід приділити особливу увагу. Науково-теоретичну основу дослідження складають праці таких видатних вітчизняних та зарубіжних вчених як: Вінник, Бейцун, Глусь, Єфименко, Задорожный, Камінка. Кашаніна, Кібенко, Кравчук, Мамутов, Спасибо-Фатєєва, Шершеневич. Порядок виникнення юридичних осіб залежить від їх виду. За загальним правилом, виникнення юридичних осіб відбувається у розпорядчому (для публічних юридичних осіб) або у нормативно-явочному порядку. За розпорядчого порядку для утворення юридичної особи потрібен дозвіл компетентного державного органу, за нормативно-явочного порядку -- здійснення передбачених законом дій з подальшим визнанням їх державою. Таким визнанням частіше є державна реєстрація юридичної особи. Існує і спрощений порядок виникнення, відомий праву США, коли юридична особа, за умови додержання певних формальних умов, вважається такою, що фактично існує, навіть якщо її державна реєстрація і не відбулася. Такий підхід останнім часом дістає дедалі ширше визнання, причому не лише у країнах англосаксонської системи права, а й у країнах континентальної правової системи. Розглянемо порядок створення та реєстрації товариств більш конкретно на прикладі окремої європейської держави - Великобританії.

1. Особливості створення юридичних осіб за правом Великобританії

У Великобританії здавна утвердилася і існує так звана концесійна теорія походження юридичних осіб. Виходячи із сутності цієї доктрини юридичні особи, як незалежні суб'єкти права можуть з'являтися на основі акту державної влади, зокрема Корони або Парламенту. Незважаючи на це, на сучасному етапі фактично не застосовується створення юридичних осіб з допомогою видання королівської грамоти або акту Парламенту. Однак, слід зазначити, що на сьогоднішній день зареєструвати юридичну особу може реально тільки Реєстратор компаній. При цьому він діє на основі повноважень, делегованих Короною або Парламентом.

Слід підкреслити, що функції Реєстратора юридичних осіб виконує особлива агенція - Companies House (Дім компаній). Даний орган був заснований в 1988 році. Агенція виконує такі функції: а) інкорпорацію, перереєстрацію юридичних осіб і їх виключення з реєстру, а також реєстрацію документів та відомостей, що подаються відповідно за розташуванням права про компанії та неплатоспроможність б) забезпечення публічного доступу до інформації про юридичну особу. В Британії незалежно функціонують два реєстратори: Реєстратор компаній Великобританії та Уельсу і Реєстратор компаній Шотландії. Втім Реєстратор Шотландії підзвітний з адміністративних питань Генеральному директору Будинку компаній, той, що є одночасно Реєстратором Великобританії та Уельсу.

Для того, щоб юридична особа була створена належним чином необхідно, щоб певні особи (засновники) домовилися її створити, розробили всі необхідні установчі документи такої юридичної особи (меморандум про асоціацію і статут) і виконали всі дії, необхідні для інкорпорації. Перелік потрібних формальних дій залежить від організаційно-правової форми юридичної особи [13].

Основними документами, які підлягають реєстрації при інкорпорації юридичної особи, як докладніше зазначалося вище, є меморандум про асоціацію і статут компанії. Ці два документи в цілому утворюють конституцію компанії або, іншими словами, її установчі документи. Головна ціль меморандуму про асоціацію - визначити індивідуальні особливості юридичної особи. Меморандум включає назву юридичної особи, її розташування, предмет діяльності та повноваження, відповідальність учасників, розмір акціонерного капіталу і кількість акцій. Меморандум підписується першими учасниками (засновниками)юридичної особи, щодо яких неухильним є зазначення імені, адреси і числа належних їм акцій. Статут же регулює лише всередині корпорації - в ньому визначаються типи акцій, які випускає компанія, права, які випливають з акцій різних типів, порядок обігу акцій, процедура проведення загальних зборів та засідань ради директорів, порядок виплати дивідендів та інше. Модельні статути містяться в Положеннях про компанію

Для здійснення реєстрації юридичної особи уповноважена засновниками особа особа, подає реєстратору певний перелік документів. Зазначений перелік крім установчих документів містить:

1) Заяву про дотримання вимог закону про реєстрацію, підписану юристом, який залучається до створення юридичної особи, або особою, вказаною в статуті такої юридичної особи як її директора або секретаря.

2) Заяву, в якій вказані дані про осіб, призначених першим директорами секретарями корпорації, підписана всіма передплатниками меморандуму або від їх імені. Заява повинна передбачати згоду особи перебувати на відповідній посаді і бути підписаною будь-яким з кандидатів на посаду директора або секретаря.

3) Заяву про нинішнє місцезнаходження зареєстрованого офісу юридичної особи, після її інкорпорації, підписана всіма передплатниками меморандуму або від їхнього імені. Необхідно також сплатити реєстраційний збір в розмірі 20 фунтів.

Після того, як реєстратор отримує пакет зазначених документів, він зобов'язаний упевнитися, що подані документи відповідають вимогам закону і всі формальні дії, що були необхідні для реєстрації є дотриманими. Особливо слід зазначити, що Реєстратор не має повноваженень на вчинення будь-яких перевірок (крім законності цілі створення юридичної особи). Це, на нашу думку, є досить прогресивним положенням. У кінцевому рахунку після проведення реєстрації юридичної особи Реєстратор видає сертифікат про її інкорпорацію. Реєстратор зобов'язаний опублікувати офіційне оголошення про видачу сертифіката в офіційному друкованому органі. З дня інкорпорації, котрий як правило вказується у сертифікаті, передплатники меморандуму спільно з іншими особами, які пізніше стануть учасниками корпорації, вважаються такими, що створили таку юридичну особу під зазначеною в меморандумі назвою. Реєстратор компаній в певних випадках може відмовити у видачі сертифіката. В таких випадках передплатники меморандуму юридичної особи (їх представники) наділені правом звернутися до суду з відповідною позовною заявою. У Великобританії вкрай знамениті так звані "shelf company" або іншими словами - готові компанії. Ці компанії реєструються особливими фірмами, основним бізнесом яких є надання саме таких послуг. Працівники таких фірм виступають в якості найперших акціонерів, директорів і секретарів. Кожен такий акціонер має по одній акції. Після цього готова компанія продається її замовникам шляхом перереєстрації акцій на їх ім'я або на ім'я вказаних ними осіб. Директор і секретар такої новоствореної компанії одразу звільняються. Повідомлення про їх відставку направляється Реєстраторові компаній [13]. Бізнес з продажу готових компаній є у повній мірі легальним. Британські готові компанії вартують досить дешево (приблизно 45 фунтів), процес їх отримання є простим і стрімким. У той же час, значним недоліком таких компаній є непристосованість його установчих документів з потребами осіб, що купляють дані компанії. Ймовірність створення готових компаній обумовлена також відсутністю у Великобританії вимог до мінімального розміру статутного фонду приватних компаній. Такий фонд може бути рівний всього кільком фунтам. Відповідно, фірми, що займаються продажем готових компаній, не зобов'язані робити значних капіталовкладень. Одним з прогресивних нововведень британської системи реєстрації юридичних осіб є можливість здійснення електронної реєстрації компанії із застосуванням зв'язку через Інтернет. Ці нововведення були введені Актом про електронні засоби комунікації, що був прийнятий ще у 2000 році. Згідно з даним актом є вірогідність не тільки електронної реєстрації компанії, але і її електронного створення (тобто підписання установчих документів в електронній формі з відповідною аутентифікацією осіб). Електронна реєстрація відбувається у такому ж самому порядку і в ті ж строки, що і звичайна реєстрації. Вартість проведення електронної реєстрації становить тих же самих 20 фунтів стерлінгів [6]. Виходить, огляд вищевикладеного дозволяє виділити наступні захоплюючі особливості створення та реєстрації юридичних осіб у Великобританії: а) відсутність вимог про обмеження розміру капіталу до моменту реєстрації юридичної особи, б) висока вірогідність реєстрації юридичної особи з обмеженою відповідальністю без індивідуального статуту, а лише на основі модельного статуту; в) ймовірність електронної реєстрації юридичних осіб; г) ймовірність легальної покупки готової юридичної особи; д) відсутність повноважень реєстратора по вчиненню будь-яких перевірок. Ці особливості забезпечують дуже стрімке і комфортне створення юридичних осіб у Великобританії.

2. Розкриття інформації про діяльність юридичних осіб за правом Великобританії

Будь-яка зацікавлена особа у Великобританії, яка звертається за відомостями до Реєстратора компаній, має право отримати копію справи юридичної особи чи окремих документів, що містяться в електронному чи друкованому вигляді. Отже, інформація про юридичну особу, надана Реєстраторові компаній, може вважатися розкритою, тобто легкодоступною для ознайомлення будь-кого, хто за нею звертається.

Довгий час в англійській загальному праві використовувалася теорія "constructive notice" - повідомлення, що презюмується. Ця концепція регулювала питання інформованості третіх осіб про документи та факти, які мали відношення до юридичної особи. Згідно з вищевказаною концепцією, третя особа вважалася судом обізнаною з тією або іншою інформацією, якщо ця інформація була надана юридичною особою Реєстраторові компаній і в результаті цього стала доступною (розкритою) для будь-яких заінтересованих осіб. На практиці презюмувалося, що повідомлення, частіше використовувалося до змісту меморандуму і статуту компанії, рішень загальних зборів і директорів юридичної особи, договорів застави майна юридичної особи. Згодом така концепція більшою мірою втратила свого значення - суди безпосередньо почали визначати факт справжнього ознайомлення особи з тим або іншим документом або фактом. Після прийняття в 1972 році Акту про Європейські співтовариства, дана доктрина перестала застосовуватись в установчих та інших внутрішніх документів компанії. Згодом ця норма була закріплена в ст.ст. 35, 711А СА 1985 [6;7].