Проектом, зокрема, передбачається змінити порядок утворення казенного підприємства. Так, казенне підприємство, згідно з проектом, утворюється за рішенням органу управління, погодженим з Кабінетом Міністрів України, що відрізняється від порядку, який існує на сьогодні. Це спростить процедуру створення казенних підприємств, однак збереже контроль з боку Кабінету Міністрів України. Однак, Господарським кодексом України та Законом України „Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що Кабінет Міністрів України приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств. У зв'язку з цим, проектом передбачається внесення змін до зазначених вище актів, якими передбачено, що казенне підприємство утворюється за рішенням органу управління, погодженим з Кабінетом Міністрів України.

Проектом запроваджується спеціальна правоздатність державного унітарного підприємства. А саме: передбачено, що підприємство має цивільні права, що відповідають предмету і цілям діяльності, визначеним у статуті, та виконує пов'язані з такою діяльністю обов'язки. Запропонований підхід до визначення цивільної правоздатності державного унітарного підприємства не узгоджується із поняттям цивільної правоздатності, визначеним у Цивільному кодексі України. Відповідно до Кодексу (стаття 91) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. З метою уникнення цих розбіжностей передбачається доповнити Цивільний кодекс України положеннями такого змісту: "У визначених законом випадках юридична особа здатна мати лише ті цивільні права, що відповідають предмету і цілям діяльності, визначеним у її статуті". Запровадження обмеженої цивільної правоздатності державних унітарних підприємств обумовлено введенням більш жорсткого контролю за діяльністю підприємства зі сторони засновника.

Проектом визначається правовий режим майна державних унітарних підприємств, при цьому у проекті з метою розкриття особливостей управління саме державним майном застосовуються такі поняття як "господарське відання" та "оперативне управління".

Державному комерційному підприємству майно належить на праві господарського відання. Державне комерційне підприємство, здійснюючи право господарського відання, володіє, користується, розпоряджається закріпленим за ним майном на свій розсуд і вчиняє щодо такого майна будь-які дії, які не суперечать законодавству та статуту підприємства.

Майно закріплюється за казенним підприємством на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Казенне підприємство, здійснюючи право оперативного управління, володіє та користується закріпленим за ним майном.

З метою більш чіткого розмежування між такими поняттями як „господарське відання" та „оперативне управління" вносяться зміни до Господарського кодексу України. Так, зі статті 137 Кодексу, в якій дається визначення оперативного управління, пропонується виключити слово „розпоряджається", що означатиме, якщо майно буде закріплено за підприємством на праві оперативного управління, то це позбавить підприємство права розпоряджатися цим майном.

Проектом запроваджується обов'язок при створенні державного комерційного підприємства формувати статутний капітал та визначається його мінімальний розмір, який становить суму, еквівалентну не менш як 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент утворення державного комерційного підприємства. Статутний капітал казенного підприємства не формується.

У проекті передбачається надати державному комерційному підприємству право на конкурентних засадах за згодою органу управління та Фонду державного майна відчужувати або віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів такого підприємства, що буде здійснюватися у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України. Відчуження цілісного майнового комплексу державного комерційного підприємства чи його структурного підрозділу здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Необхідно зазначити, що казенне підприємство не наділяється правом розпоряджатися майном.

Ще одне важливе питання, висвітлене у проекті - це відповідальність державного унітарного підприємства. Визначено, що державне комерційне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. Держава та орган, що здійснює управління об'єктами державної власності, не відповідають за зобов'язаннями державного унітарного підприємства. Так, на сьогодні статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що у разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства. Як визначено Бюджетним кодексом України, міністерства інші центральні органи виконавчої влади, є головними розпорядниками бюджетних коштів та отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України. Однак у Державному бюджеті кошти на відшкодування за зобов'язаннями казенного підприємства не передбачені.