Додаткова експертиза призначається в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи на вимогу замовника експертизи. Відповідно до ст.75 КПК чи ст.61 ЦПК експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку первинної судової експертизи, коли з'ясовується, щоб усунути неповноту або неясність висновку через допит експерта неможливо. Неясність висновку полягає у тому, що за ним не можна точно встановити, чи є висновок експерта категоричним чи вірогідним. Якщо експерт досліджував не всі надані в його розпорядження об'єкти і документи, а тільки частину з них, чи відповів не на всі поставлені перед ним питання, то така експертиза є неповною. Таким чином, додаткова експертиза, в основному, призначається для роз'яснення, уточнення і конкретизації результатів первинної експертизи. І тому в більшості випадків вона доручається експерту, що проводив основну експертизу і вже добре знайомому з конкретними обставинами справи. Однак для проведення додаткової експертизи може бути призначений і інший експерт.

В постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи необхідно обов'язково вказати, які обставини обумовили необхідність розширення експертного дослідження.

При цьому слід мати на увазі, що у випадках, коли виникає необхідність проведення дослідження нових об'єктів або інших обставин справи призначається нова експертиза, що не є додатковою.

Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтованості висновку чи сумнівів у його правильності. При проведенні повторної експертизи обвинувачуваний користується правами, наданими йому законом при призначенні і проведенні експертизи.

Повторний висновок експерта-бухгалтера необхідно, якщо первісний висновок суперечить документам і матеріалам справи, якщо обвинувачуваний опорочив висновок експерта-бухгалтера, якщо первісний висновок складений особою, кваліфікація чи ділові якості якого ставляться під сумнів слідчим чи судом, а також якщо по закінченню роботи експерта-бухгалтера у слідчого з'являються нові матеріали, що суперечать тим, що спочатку були досліджені і покладені в основу висновку Повторний висновок потрібно, якщо експерт-бухгалтер порушив свої процесуальні права чи вийшов за межі своєї компетенції.

Виконання повторної судово-бухгалтерської експертизи доручається іншому експерту чи іншим експертам. При призначенні повторної судово-бухгалтерської експертизи слідчий (суд) виносить постанову, яка пред'являється обвинувачуваному. У постанові слідчий (суд) обґрунтовує свою незгоду з первісним висновком експерта-бухгал-тера, посилаючись на обставини справи і конкретні матеріали, і після цього формулює питання, по яких повинно бути наданий висновок.

Якщо слідчий не згодний з висновком першого експерта-бухгалтера і не вважає потрібним призначати повторну експертизу, він викладає мотиви своєї незгоди в обвинувальному висновку чи в постанові про припинення справи. Суд мотивує свою незгоду з висновком експерта-бухгалтера в рішенні чи в ухвалі (ст. 62 ЦПК).

3. Завдання судово-бухгалтерської експертизи

Бухгалтерська експертиза вирішує питання діагностичного та профілактичного характеру, коло яких досить широке. Залежно від завдань, які мають розв'язуватися, ці питання в літературі поділяються на кілька груп.

А. Виявлення облікових невідповідностей, механізм їх утворення, його вплив на показники фінансово-господарської діяльності, відхилення від правил ведення обліку та звітності.

1. Чи наявні розходження в обліку даних про доходи і видатки майнових цінностей? Зокрема:

а) чи відповідають записи в системі рахунків бухгалтерського обліку про витрати, що зроблені на навантаження та розвантаження заготовленої сировини, даним, що вказані в первинних документах? Чи не спричинило це відхилення завищення або заниження суми виробничих витрат?

б) чи відповідають дані синтетичного обліку і звітності первинним документам з оприбуткування готової продукції підсумковим показникам випуску продукції? На яку суму допущено перекручення показників звітності про випуск продукції в первинних і підсумкових документах?

в) до якого періоду належать виявлені розбіжності облікових даних?

2. З якими господарськими операціями пов'язано завищення чи заниження суми виробничих видатків і витрат?

3. Якою є сума нестачі за даний період? Який розмір лишків товарів певних найменувань, що утворилися за даний період?

4. Чи обгрунтовано застосовані норми природних втрат? Чи обгрунтовано проведена переоцінка товару?

5. Яку суму з виплаченої за певний період заробітної плати становить заробітна плата, нарахована на завищені (згідно з висновком будівельної експертизи) обсяги робіт? На яку суму завищено списання матеріалів за певний період (норми витрат на продукцію визначаються технологічною експертизою)? Відповіді на ці запитання даються з урахуванням висновків технологічної експертизи.

Б. З'ясування обставин, за яких у бухгалтерських документах були відображені операції прийняття, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей, надходження і витрати грошових коштів.

1. Чи відповідає вимогам чинного законодавства відображення в бухгалтерському обліку надходження і списання даної сировини або товарів за конкретний період?

2. На яку суму і за якими операціями здійснено документально невиправдане оприбуткування або списання цінностей даного виду? Коли і на яку суму списані конкретні цінності за неточно складеними документами або взагалі без документів? Якою є сума невиправдано виданих грошових коштів?

3. Чи мали місце безтоварні операції під час закупівель і реалізації бюджетним підприємством (установою, організацією) матеріальних цінностей?

В. Визначення відповідності порядку обліку вимогам спеціальних правил, обставин, що ускладнюють об'єктивне ведення бухгалтерської звітності.

1. Чи оформлені звітні документи господарської операції з дотриманням усіх передбачених правил? Яким нормативним актам вони суперечать?

2. Чи правильно складалися бухгалтерські проведення та інші бухгалтерські записи?

3. Які вимоги правил обліку не були виконані за приймання\здавання товарно-матеріальних цінностей?

4. Які відхилення від правил були допущені під час складання розрахункових і платіжних відомостей, калькуляцій та інших документів?

5. Чи дотримувалась відповідна методика ведення бухгалтерського обліку в даних господарських операціях?

6. Чи відповідає постановка обліку й звітності на даному підприємстві вимогам стандартів? Чи забезпечує вона точний і своєчасний контроль за рухом матеріальних цінностей і грошових коштів?

Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза призначається на стадіях розгляду справ, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду і порушуються за наслідками контролю, який виявив конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду у випадках:

· якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих суперечностей потребує висновку експерта;

· наявності суперечностей у висновках первинної і повторної документальної ревізії;

· наявності суперечностей, які виникають щодо правильності визначення сум податків, обов'язкових платежів, недоїмки, пені податковими службами;

· провадження справ про банкрутство для визначення фінансового стану боржника;

· застосування ревізором ДКРСУ чи ревізором-інспектором ДПСУ сумнівних методів визначення матеріальної шкоди;

· коли експерт іншої спеціальності не може зробити обгрунтованого висновку без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером;

· у разі обгрунтованого клопотання звинуваченого про призначення експертизи.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи доручають досвідченим спеціалістам, ученим, які володіють професіональними знаннями, застосовують наукові методи досліджень. Наука виконує пізнавальну, практичну і виховну функції, які використовуються спеціалістами для виявлення правопорушень і здійснення профілактичних заходів для їх попередження (запобігання, недопущення). Названі функції (від лат. functio -- призна-чення) застосовує судово-бухгалтерська експертиза. Судово-бухгалтерська експертиза визначає правильність відображення фактів фінансово-господарської діяльності підприємства (фірми), організації, установи в документах бухгалтерського обліку і звітності.

Як важливий інструмент захисту інтересів громадян і юридичних осіб, судово-бухгалтерська експертиза виконує цілу низку найважливіших завдань, які визначені Інструкцією «Про призначення і проведення судових експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за № 53/5 (ст. 110). Коло питань, які висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:

· установлення документального обгрунтування нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснювання;

· установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів;

· визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень;

· установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів у бухгалтерському обліку і звітності;

· підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності, які сприяли нанесенню матеріальних збитків;

· установлення обгрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів;

· установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків;

· установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню;

· установлення документального обгрунтування вимог позивача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову).

Виходячи з поставлених завдань, судово-бухгалтерська експертиза після її проведення дає можливість відповісти на цілу низку запитань, а саме:

· чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації нестача (лишок) товарно-матеріальних цінностей на даному підприємстві за конкретний період?

· в який саме період утворилась нестача і хто був відповідальним за збереження товарно-матеріальних цінностей у цей період?

· розмір матеріальних збитків, завданих у зв'язку з нестачею?

· чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується завищених обсягів і вартості виконаних робіт (наданих послуг)?

· чи підтверджується документально вказане в акті заниження прибутку за визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена сума додаткових податків?

· чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві розмір завданих збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем умов угоди?

· які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню матеріальних збитків?

· чи обгрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в якій сумі завищена чи занижена?

· чи не завищена в документах фактична наявність товарів понад їх максимально можливий залишок станом на визначену дату?

4. Порядок призначення експертизи

Підготовка до проведення експертизи включає такі основні дії:

а) з'ясування обставин, що підлягають дослідженню, визначення виду судової експертизи і досліджуваних об'єктів;