б) збирання необхідних для дослідження зразків і їх оформлення;

в) визначення експертної установи або конкретного експерта;

г) процесуальне оформлення призначення експертизи: винесення постанови (ухвали) про призначення експертизи, ознайомлення з нею обвинуваченого, а при необхідності й інших осіб, вирішення заявлених в зв'язку з призначенням експертизи клопотань;

д) відправка всіх цих матеріалів до експертної установи або вручення їх конкретному експерту.

Приймаючи рішення про призначення експертизи, слідчий чи суд повинні переконатись, що дані обставини справи або речові докази потребують саме експертного дослідження, визначити мету і конкретні завдання експертизи, з'ясувати, до якої галузі спеціальних знань відноситься її проведення, які методи досліджень можуть бути застосовані. Якщо при вирішенні цих питань виникають утруднення, слідчий і суд можуть залучити для консультації відповідних спеціалістів.

Результати експертизи завжди залежать від якості підготовки досліджуваних об'єктів й інших матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Підготовка досліджуваних об'єктів для кожного виду судової експертизи має свої особливості

При визначенні експерта слідчий має з'ясувати, чи компетентна дана особа в проведенні саме тих досліджень, які необхідні для вирішення поставлених перед експертизою питань, і дати відповідні інструкції відносно поводження з досліджуваними об'єктами.

Якщо експертиза призначається в державних експертних установах, то постанова і всі підготовлені матеріали надсилаються керівникові експертної установи. Ознайомившись з постановою про призначення експертизи, він, враховуючи характер експертизи, профіль спеціалізації, знання і досвід співробітників, доручає її проведення конкретній особі або групі осіб, залежно від складності або трудомісткості досліджень.

В цих випадках експерт у вступній частині свого висновку зазначає, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це підписом.

Якщо при визначенні питань для експертизи слідчий зустрічає утруднення, він може звернутись за консультацією до експертної установи або до відповідного спеціаліста, якому потім може бути доручено проведення експертизи.

Постанова про призначення експертизи має бути пред'явлена обвинуваченому, а при необхідності й іншим особам в справі (потерпілому, цивільному позивачу тощо), з тим щоб ці особи могли скористатися своїм правом участі у виборі експерта, у визначенні досліджуваних об'єктів, представленні пояснень і зразків, формулюванні запитань.

Проведення експертизи оформляється висновком експерта. У висновку експерт повинен об'єктивно, повно і послідовно описати процес і результати проведених досліджень, в логічній послідовності обгрунтувати відповіді на поставлені перед експертизою питання.

5. Висновок судово-бухгалтерської експертизи

Висновок експерта складається з трьох частин: вступу, дослідження і заключення.

У вступній частині зазначаються дата його складання, назва експертної установи, прізвище, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посада експерта, на якій підставі було проведено експертизу, ким винесено постанову або ухвалу про призначення експертизи, в якій справі (номер справи, прізвище обвинуваченого), хто був присутній при проведенні експертизи, які питання поставлені експертові, перелік матеріалів і об'єктів, надісланих на дослідження. Тут також зазначаються обставини справи в тому обсязі, в якому вони викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

В другій частині висновку дається характеристика досліджуваних об'єктів і матеріалів, що підлягають дослідженню, і описується процес дослідження в тій послідовності, в якій його проводив експерт.

В третій частині, яка є заключною, експерт формулює відповіді на поставлені перед експертизою питання. Висновки експерта повинні обов'язково випливати з проведених досліджень, грунтуватися на достатніх наукових або дослідних положеннях і достовірних фактах, встановлених дослідженням.

Залежно від особливостей та стану досліджуваних об'єктів, якості підготовки експертизи, вивченості в науці і експертній практиці питань, що стосуються дослідження цих об'єктів, а також досконалості застосованих методів, висновки експерта можуть бути категоричними або ймовірними (припустимими).

За процесуальними умовами доказове значення в справі мають лише категоричні висновки експерта, в яких достовірно констатуються встановлені фактичні дані, які є доказами в справі.

Ймовірні висновки грунтуються на припущеннях експерта, зроблених на підставі одержаних при дослідженні результатах. Оскільки ці результати не досить повні і переконливі, навіть для самого експерта, він формулює висновки про них у формі припущення, а не як достовірний факт.

На основі проведеного експертного дослідження матеріалів з матеріальними цінностями експерт-бухгалтер узагальнює результати його здійснення в журналі судово-бухгалтерської експертизи. При цьому фіксується зміст конкретного питання, винесеного на розгляд судово-бухгалтерської експертизи, наприклад, “Підтвердження достовірності інформації нестачі 20 тонн дизпалива”, вказують перелік нормативно-правової та фактографічної інформації, що стосується безпосередньо досліджуваного питання, формують зміст недоліків і правопорушень, виявлених ревізією, наприклад, відсутність калібрувальних паспортів на цистерни, несвоєчасність проведення інвентаризації, халатність бухгалтера з обліку паливно-мастильних матеріалів, наводять суму збитків і вказують посадову особу, яка відповідає за розкрадання. Далі наводиться зміст інформації, встановлений власне, судово-бухгалтерською експертизою, зокрема конкретні недоліки і правопорушення, сума збитку, матеріально-відповідальні особи та службові особи, безпосередньо винні або частково винні у скоєні злочину.

На основі записів судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер, використовуючи методичні прийоми аналітичного групування доказі правопорушення при здійсненні операцій з матеріальними цінностями, у спеціальних аналітичних таблицях формує зведений результат експертного дослідження.

На підставі вищенаведених матеріалів експерт-бухгалтер складає узагальнюючий висновок судово-бухгалтер експертизи операцій з товарно матеріальними цінностями, який разом з журналом судово-бухгалтерської експертизи та аналітичними таблицями передається правоохоронному органу, який призначив експертизу. Реалізації результатів експертного дослідження відбувається в суді чи арбітражі на основі висновку експерта-бухгалтера, а також в органах управління на основі щодо профілактики виявлених органів.

При підготовці та проведенні судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями необхідно знати перелік об'єктів такої експертизи, джерела інформації для проведення, з'ясувати методичні прийоми експертного дослідження. Потрібно також засвоїти особливості застосування документальних і розрахунково-аналітичних методичних прийомів експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями. Слід ознайомитись зі змістом нормативно-правових актів, що регулюють облік товарно-матеріальних цінностей. При проведенні експертизи операцій з матеріальними цінностями необхідні знання з організацій бухгалтерського обліку сировини, матеріалів, запасних частин, товарів, готової продукції, малоцінних та швидкозношуваних предметів, будівельних матеріалів тощо. Особливу увагу слід звернути на первинні документи і регістри обліку запасів. Треба також враховувати особливості використання в експертному дослідженні операцій з товарно-матеріальними цінностями висновки інших експертів.

Висновок

Згідно вище зазначеному робимо висновок що: перед експертом-бухгалтером поставлені завдання, виконання яких пов'язане з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у облікових регістрах бухгалтерського обліку тощо. Як бачимо, спектр питань, що розв'язуються в межах судово-бухгалтерської експертизи, досить великий. Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань, поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі. Таким чином, серед основних завдань, що вирішуються судово-бухгалтерськими експертами, виділяють такі: завдання, пов'язані з ідентифікацією об'єктів, діагностичні завдання, завдання, обумовлені експертною профілактикою.

Сучасне тлумачення судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що в її функції входять економічні дослідження конфліктних ситуацій у господарській діяльності, які стали об'єктами розслідування правоохоронними органами з метою усунення та запобігання їм у майбутньому.

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України

2. Кримінально-процесуальний Кодекс України

3. Цивільний кодекс України

4. Закон України «Про судову експертизу» // Відомості Верховної Ради, 1994, № 28.

5. Камлик М.І. Судова бухгалтерія. Підручник.- К.: Атіка, 2000. - 297 с.

6. Судово-експертна діяльність: довідник для суддів (за ред. С.Р.Станік, Л.М. горбу нової, О.Г. Пушенко, Л.М. Головченко).