За деякі цивільні процесуальні правопорушення відповіда-льність настає за наявності факту скоєння правопорушення, за невиконання у встановлений строк певних процесуальних дій (стат-ті 95, 386, 417 ЦПК) і за неякісне виконання вимог судового виконавця (ст. 407 ЦПК). Наявність вини як неодмінної умови для цивільної процесуальної відповідальності за ці правопорушення в зазначених нормах не передбачена. На норми цивільного процесу-ального права, що передбачають безвинну відповідальність, має вплив -- положення цивільного права про можливість настання в окремих випадках цивільно-правової відповідальності як договір-ної, так і деліктної незалежно від вини Кузнецов Н.В. Санкции в гражданском процессуальном праве. Саратов, 1981. -- С. 11; Курс советского гражданского процессуального права. Т. 2, М., 1981. -- С. 63; Советский гражданский процесс. М., 1985. -- С. 145. . Наявність штрафної безвинної цивільної процесуальної відпо-відальності пояснюється також диспозитивним характером норм ЦПК, які передбачають відповідальність за конкретні правопору-шення і надають суду право самому вирішувати питання про необ-хідність застосування чи не застосування штрафу до конкретної особи за певне цивільно-процесуальне правопорушення. Встанов-ленню безвинної відповідальності сприяло і наявність окремого правила ст. 83 ЦПК про зняття або зменшення штрафу. Штраф може бути накладений суддею або судом при колегіа-льному розгляді справ, передбачених статтями 1241, 237, 255 ЦПК. Про накладення штрафу виноситься ухвала, копія якої надси-лається оштрафованій особі (ст. 82 ЦПК). Остання протягом десяти днів після одержання копії може просити суд, який наклав штраф, про зняття або зменшення його розміру. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням оштрафованої особи, але її неявка не перешкоджає розгляду заяви. На ухвалу про відмову зняти штраф чи зменшити його розмір може бути подана скарга і внесене подання прокурором (ст. 83 ЦПК). Інший процесуальний порядок встановлений ст. 417 ЦПК. Ухвала суду про накладення штрафу може бути оскаржена особою на яку його накладено, а прокурором -- внесено подання. Штраф, встановлений цивільним процесуальним правом є самостійним галузевим видом відповідальності, яка відрізняється від штрафної відповідальності, встановленої іншими галузями пра-ва -- цивільного, адміністративного, кримінального Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. М., 1970. -- С. 83.. В цивільному праві штрафні санкції виступають як вид неус-тойки (ст. 178 Цивільного кодексу), якою визнається визначена законом або договором грошова сума, боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобо-в'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Неустойка зас-тосовується тільки і виключно до тих цивільних правопорушень (за невиконання або неналежне виконання), де вона передбачена зако-ном або договором. Наявність і розмір неустойки, як правило, визначаються законом і її умови є обов'язковими для включення до договору. Але сторони можуть включити до договору сплату неус-тойки на випадок порушення таких його умов, за які в законі відповідальність не передбачена. Невключення в договір неустойки, якщо така передбачена законом, не звільняє сторону, яка порушила договірні відносити, від її сплати. В цивільному процесі випадки настання штрафної відповіда-льності та її розмір за конкретні правопорушення визначаються виключно нормами ЦПК, сторони таких прав не мають. Штраф як вид цивільно-правової відповідальності стягується з боржника на користь кредитора, виконуючи тим самим правопоновлюючу роль. Цивільно-процесуальні штрафи стягуються з осіб, які беруть і тих, що не беруть участі у справі, за цивільно-процесу-альні правопорушення не на користь сторін, а в державний бюджет. В кримінальному праві штраф як кримінальна відповідальність виступає одним з видів покарання (п. 6 ст. 23 КК) і являє собою особливу форму державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, та має на меті виправлення і перевиховання засуджених, а також запобігання вчи-ненню нових злочинів і тягне судимість винного. Це вид покарання, який полягає в грошовому стягненні з засудженого в прибуток держави певної суми. Штраф як кримінальне покарання застосовує-ться тільки до злочинця, має особистий характер, призначається судом публічно від імені держави. Штраф в кримінальному праві передбачений як основне і додаткове покарання у випадках і межах, установлених кримінальним законом за менш небезпечні злочини, що вчинюються в основному з корисливою метою або завдають майнову шкоду. Як основний вид покарання штраф широко дифере-нційований (статті 126, 163і, 179, 181, 201, 202, КК). Конкретний його розмір визначається виходячи з тяжкості скоєного злочину і майнового стану винного. А щоб він виконав караний, запобіжний і виховний вплив його розмір визначається так, щоб він був відчутним, але посильним для засудженого. Одночасно з накладенням штрафу судом вирішується питання про відшкодування завданої шкоди по-терпілим від злочину громадянам і організаціям. У випадку злісного ухилення особи від сплати штрафу, призначеного як основне пока-рання, суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у вигляді виправних робіт (ст. 32 КК). Заміна цивільно-процесуального штрафу на іншу санкцію не допускається.