СУТНІСТЬ ПРАВА ТА ДЕРЖАВИ У ТВОРЧОСТІ С. ДНІСТРЯНСЬКОГО

Подковенко Т.О., к. ю. н.,

доцент кафедри теорії та історії держави і права

Тернопільський національний економічний університет

Фігун Н.І., студентка

юридичного факультету

Тернопільський національний економічний університет

У статті здійснено аналіз державно-правових поглядів вітчизняного вченого Станіслава Дністрянського. Ґрунтовно проаналізувавши ідеї відомих європейських теоретиків права та українських мислителів, С. Дністрянський одним із перших у юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять «право», «держава», «народ». Науковий доробок С. Дністрянського має важливе значення для утвердження українського конституціоналізму та ідеї правової держави.

Ключові слова: державно-правові традиції, політико-правова думка, право, конституціоналізм, правова держава, соціологічний підхід.

дністрянський право соціологічний держава

В статье осуществлен анализ государственно-правовых взглядов отечественного ученого Станислава Днистрянского. Основательно проанализировав идеи известных европейских теоретиков права и украинских мыслителей, С. Днистрянский одним из первых в юриспруденции предложил социологическо-правовой подход к пониманию понятий «право», «государство», «народ». Научный потенциал С. Днистрянского имеет большое значение для утверждения украинского конституционализма и идеи правового государства.

Ключевые слова: государственно-правовые традиции, политико-правовая мысль, право, конституционализм, правовое государство, социологический подход.

Podkovenko TO., Fihun NI. ESSENCE OF LAW AND STATE IN LEGAL CONCEPTOF STANISLAV DNISTRYANSKUY

The article analyzes the state legal opinions domestic scientist Stanislav Dnistrianskyi. Thoroughly analyzing the ideas of famous European and Ukrainian law theorists thinkers S. Dnistryanskyy one of the first law proposed legal sociological approach to understanding the concepts of “right”, “State”, “people”. Scientific use S. Dnistryanskoho is essential for the establishment of Ukrainian constitutionalism and the idea of law.

Key words: constitutional traditions, political and legal thought, law, constitutionalism, rule of law, sociological approach.

Постановка проблеми. Сучасний період розвитку української держави характеризується серйозним реформуванням політичних, економічних, духовних, організаційних основ суспільного життя, що викликає потребу глибинного переосмислення і правових механізмів регуляції суспільного життя, пошуку оптимальних варіантів трансформації нашого суспільства на засадах верховенства права, гуманізму та справедливості. Сучасна юридична наука також не стоїть осторонь таких важливих процесів. І не дивно, що за таких умов ми звертаємося до нашої вітчизняної політико-правової спадщини, до тих надбань європейської гуманістичної традиції, невід'ємною частиною яких є українська політико-правова думка. На жаль, наукова спадщина деяких визначних українських мислителів через різні обставини і до сьогодні ще недостатньо досліджена та осмислена. До них відносимо й видатного українського теоретика права та держави, конституціоналіста, цивіліста, політичного та громадського діяча Станіслава Севериновича Дністрянського (1870-1935 рр.). Його ідеї і сьогодні вражають глибоким гуманістичним змістом, практичними поглядами на правові засади суспільного життя та сучасного конституціоналізму. Його вирізняв плюралізм та системний підхід у дослідженні досить широкого спектру питань у сфері права та держави. Ґрунтовно проаналізувавши ідеї відомих європейських теоретиків права та українських мислителів, С. Дністрянський одним із перших у юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять «право», «держава», «народ» [1, с. 1].

Ступінь розробленості проблеми. Творчість Станіслава Дністрянського займає непересічне місце у вітчизняній політико-право- вій думці. Дослідження та вивчення наукової спадщини С. Дністрянського здійснювалися як за життя вченого, так і після його смерті. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. дослідники, активно вивчаючи творчу спадщину мислителя, високо оцінили його наукову діяльність та значимість і актуальність спадщини для сьогодення. Серед науковців варто відмітити таких, як Т. Андрусяк, В. Бабкін, В. Возьний, М. Костицький, К. Левицький, М. Мельник, М. Мушинка, П. Рабінович, О. Скакун, В. Старосольський, П. Стецюк, І. Усенко та ін. У монографії П. Стецюка «Станіслав Дністрянський як конституціоналіст» (1999 р.) ґрунтовно проаналізовано основні конституційні проекти вченого: «Статут для Галичини» (1919 р.) та «Проект Конституції ЗУНР» (1920 р.). В. Возьний у дисертації «Державно-правові погляди академіка С.С. Дністрянського» значну увагу зосередив на висвітленні питання становлення та еволюції поглядів науковця, напрямків його наукової діяльності, основних засад праворозуміння вченого. У роботі проаналізовано теоретичні погляди С. Дністрянського в галузі державного (конституційного), цивільного, сімейного, авторського права.

А. Коваль у дисертації «Погляди Станіслава Дністрянського на право та державу (загальнотеоретичні аспекти)» приділив увагу дослідженню загальнотеоретичних аспектів поглядів С. Дністрянського на право та державу. У роботі здійснено типологізацію джерел та історіографію досліджень наукової спадщини С. Дністрянського, з'ясовано соціальні та методологічні засади його правової і державної концепції, а також проаналізовано його погляди на місце та роль правознавства у науковій системі, на розуміння генезису права та держави, на поняття права, держави, міжнародних та міждержавних об'єднань, їх видів та форм. Автором доведено, що концепція С. Дністрянського - це оригінальна, цілісна, синтетична, соціальна концепція права та держави з елементами природної, позитивістської та матеріалістичної політичних та правових теорій [1, с. 16]. Як бачимо, і сьогодні не зменшується інтерес до державно-правової спадщини мислителя, його ідеї і надалі залишаються актуальними, маючи глибокий потенціал для подальших політико-правових досліджень та переосмислень.

Метою статті є висвітлення та аналіз поглядів академіка С. Дністрянського на державно-правові явища, визначення його внеску в розвиток української історико-правової думки. Адже тривалий час поза увагою науковців залишалася велика спадщина С. Дністрянського, його багаторічні напрацювання у сфері юриспруденції, які і сьогодні зберігають свою актуальність та практичну витребуваність.

Виклад основного матеріалу. Станіслав Северинович Дністрянський є визначною постаттю в українській політико-правовій думці. Народився він у 1870 р. у Тернополі. Після закінчення Тернопільської гімназії та юридичного факультету Віденського університету продовжив освіту в університетах Берліна і Лейпцига. У 1894 р. за працю з австрійського приватного права «Трилітній реченець з § 1487, з. к. з. ц.» отримав звання доктора права. З 1898 р. працював у Львівському університеті на посадах доцента, надзвичайного професора і звичайного професора. З 1919 р. перебував в еміграції. Був одним із засновників Українського вільного університету у Празі, першим деканом факультету права і політичних наук, ректором і проректором цього навчального закладу. Водночас працював у Німецькому університеті у Празі (1929-1933 рр.) та празькій Вільній школі політичних наук (1928-1930 рр.) [2].

С. Дністрянський - людина, яка своєю працею створила якісно нову сторінку в історії української юридичної науки. Науковий доробок вченого - понад 300 друкованих праць - торкається питань науки правознавства, історії та теорії права та держави, соціології та філософії права, конституційного, міжнародного, цивільного, сімейного та трудового права [3]. Тому не можна оцінювати вченого з погляду його внеску в певну галузь права. Лише завдяки всебічному дослідженню праць С. Дністрянського можна зробити висновок про значення його творчості для розвитку правової науки тодішньої та сучасної України, а також Європи.

С. Дністрянський жив і працював у важкий для України час, у час, коли українські землі були розділені між Австро-Угорщиною та Росією, а український народ не визнавався на державному рівні і взагалі стояло питання про його знищення та асиміляцію з польським та російським народами. С. Дністрянський сприяв визнанню на державному рівні українського народу, а також боровся за створення незалежної української держави. Особливої уваги заслуговують його конституційні проекти «Устрій Галицької держави» та «Конституція Західно-Української Народної Республіки», що визнана найяскравішим взірцем українських конституційно-правових доктрин.

У ряді наукових праць С. Дністрянського домінували проблеми співвідношення права та політики, походження права та система джерел права, викладено нове авторське бачення теорії суспільного договору. Власну концепцію держави і права С. Дністрянський сформулював у таких працях: «Границі науки права», «Природні засади права», «Ґенеза та основи права», «Погляди на теорії права та держави», «Соціальні форми права» та у незавершеній фундаментальній праці «Загальна наука права і політики».

С. Дністрянський сформулював національно-державницьку концепцію, провідною ідеєю якої є право кожної нації на автономію та державну незалежність. Він доводив, що кожна нація має право на самовизначення на її етнічній території. В основу своєї концепції вчений поклав розроблену ним теорію суспільних зв'язків [4, с. 69]. На думку вченого, соціальні зв'язки виникають із необхідності задоволення людьми своїх потреб. Соціальні зв'язки пройшли тривалий історичний шлях розвитку від найпростіших (родина, рід, плем'я) до найскладніших (держава, народ). Також С. Дністрянський поділяє соціальні зв'язки на два види: органічні, до яких належить сім'я, рід, плем'я, народ, держава, та організаційні, носіями яких є класи, партії, товариства, церква. Як головну підставу утворення соціальних зв'язків мислитель виокремлює насамперед економічні мотиви, які вимагали певної організації суспільного життя. Кожен індивід є природним організмом, і лише об'єднавшись з таким індивідами, як сам, він може стати соціальним індивідом. Сукупність соціальних індивідів є творцями звичаїв, які покликані регулювати наявні соціальні зв'язки, що склалися між індивідами. Така оригінальна теорія соціальних зв'язків знайшла відображення у праці вченого «Звичаєве право та соціальні зв'язки».

Виходячи з цієї теорії, соціальним зв'язком найвищого типу С. Дністрянський називає державу. У державі, як і в простіших зв'язках, все ґрунтується на спільній цілі, та різниця в тому, що тут цілі нижчих можуть підпорядковуватись державним, вищим. Авторитет держави знаходить головну опору в авторитеті окремих суспільних зв'язків, які є найвищим критерієм істини, оскільки формуються на основі норм, прийнятих в окремих родинах, родах, племенах, станах, класах, політичних партіях, громадах, товариствах і т. д., тобто на основі морального авторитету, який пов'язує людей набагато міцніше, аніж держава [5, с. 247].

Цікавим є погляд академіка на автономію, який обґрунтований у праці «Погляд на теорію права і держави». С. Дністрянський вважає, що автономія починається від людини як одиниці. Один чоловік може щось зробити, інший це повинен визнати - ось право першого щодо другого. Отже, можна стверджувати, що перший у визначених межах має автономію, яку інші зобов'язані визнавати [6, с. 25]. Автономія наявна і в найпростішому соціальному зв'язку - родині. Автономія у родині обмежувалася встановленими у родині звичаями, з розвитком племен та союзів племен - інтересами вищих суспільних зв'язків, але найсуттєвіше обмеження автономії у всіх суспільних зв'язках здійснюється державою.