Сімейне право
Сторінки матеріалу:
- Сімейне право
- Сторінка 2
У статті 107 Сімейного кодексу передбачено підстави розірвання шлюбу в так званому "спрощеному порядку" - в органах РАЦСу за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:
визнаний безвісно відсутнім;
визнаний недієздатним;
засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років.
У даному випадку шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Судовий порядок розірвання шлюбу здійснюється, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей.
Одночасно з розглядом питання про розірвання шлюбу суд може вирішити питання про те, з ким із батьків залишаються неповнолітні діти, а також спори щодо стягнення аліментів на утримання дітей (у випадку якщо сторони не уклали між собою договір про розмір аліментів на дитину, який повинен бути нотаріально Посвідчений) або на одного з подружжя, який є недієздатним, питання щодо спільно набутого майна та інше.
Відповідно до частини 2 статті 110 Сімейного кодексу позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків/коли один із подружжя вчинив злочин, щодо другого з подружжя або дитини, чи батьківство зачатої дитини до досягнення одного року, визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Шлюб вважається припиненим у день винесення відділом РАЦС відповідної постанови про розірвання шлюбу, судом - у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в РАЦС, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Звертаємо увагу на те, що реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постанови судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності, або винесення постанови про розірвання шлюбу.
Лише після розірвання шлюбу та одержання свідоцтва про розірвання шлюбу колишнє подружжя вправі укласти новий шлюб.
Законодавством надано можливість жінці та чоловікові, шлюб між якими було розірвано, подати до суду заяву про поновлення шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі.
У Сімейному законодавстві також введено нове поняття - фіктивне розірвання шлюбу, тобто це таке розірвання шлюбу органом РАЦСу, яке було здійснене подружжям не з метою припинення шлюбних відносин, а з іншою метою, наприклад, одержанням певної матеріальної вигоди обома чи одним із подружжя. Визнання розірвання шлюбу фіктивним відбувається в судовому порядку.
Від припинення шлюбу слід відрізняти визнання шлюбу недійсним. Недійсним вважається шлюб зареєстрований в органі РАЦСу у випадку порушення передбачених законом умов укладення шлюбу.
Отже, під припиненням шлюбу розуміється припинення правовідносин між подружжям, зумовлене настанням певних юридичних фактів. Залежно від настання певного юридичного факту можна назвати такі підстави припинення шлюбу (ст. ст. 104-105 СК).
Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Тобто у разі смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, правовідносини між подружжям припиняються, і другий з подружжя може вступити в інший шлюб, не порушуючи питання про розірвання шлюбу.
При житті подружжя шлюб припиняється шляхом його розірвання в судовому порядку або через державні органи РАЦСу.
Якщо один з подружжя помер до набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.
Якщо в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.
Список використаних джерел
1. Конституція України// Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - № 30.
2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року.
3. Антокольская М.В. Семейное право. - М., 2002. - 333 с.
Баранова Л.М. Сімейне право України: Підручник/ Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. -К.: Юрінком Інтер, 2006. - 264 с.
Благовісний С.Г. Сімейне право України. - Сімферополь: Симгортип, 2006. - 41 с.
Бобрик В.І. Сімейне право України (у схемах): Навч. посіб./ В.І. Бобрик, В.П. Мироненко, Н.В. Павловська, С.А. Пилипенко. - К.: Атіка, 2005.- 157 с.
Дзера О.В. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України// Юридична Україна. - 2003. - №1. - С. 57-58.
Мазур О.С. Сімейне право України: Навч. посіб. для дистанц. навчання. - К.: Ун-т «Україна», 2005. - 115 с.
Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України/ За ред. Є.О. Харитонова. - X.: ТОВ «Одіссей», 2006. - 552 с.
10. Ромовська З.Я. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 528 с.
11. Сімейне право України: Підручник/ За заг. ред. В.С. Гопанчука. - К.: Істина, 2002. - 299 с.
12. Харитонов Є. Новий Сімейний кодекс України: перехрестя правових традицій// Юридична Україна. - 2003. - № 1.
