Тактика огляду місця події і трупа

ПЛАН

Вступ

1. Підготовка до пред'явлення для впізнання трупа

2. Порядок пред'явлення для впізнання трупа

3. Тактика огляду місця події і трупа

4. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Від того, наскільки глибоко і всебічно вивчено особу потерпілого, залежить і правильна кваліфікація злочину, і визначення міри покарання винному. При цьому в процесі розслідування важливо встановити як фізичні, так і соціальні ознаки потерпілого, особливості його характеру і поведінки, оскільки від цього нерідко залежить юридична кваліфікація дій злочинця і міра його покарання. Вивчення особи потерпілого має не тільки кримінальне, а й процесуальне значення.

Встановлення особи потерпілого багато в чому залежить від якості проведеного огляду. У спеціальній літературі звичайно акцентується увага на двох завданнях слідчого огляду: збір інформації про вчинений злочин і про злочинця. При цьому упускається третє, не менш важливе, завдання -- збір даних про потерпілого.

Слідчій практиці відомо чимало випадків, коли отримані під час огляду дані дозволяли встановити особу потерпілого, а потім одержати відомості про осіб, що вчинили вбивство. Встановлення особи потерпілого багато в чому залежить від якості проведеного огляду. Вивчення конкретних кримінальних справ (особливо по нерозкритих убивствах) свідчить, що в практиці проведення огляду допускаються серйозні недоліки і недбалість.

Для успішного розслідування вбивств, коли труп потерпілого спочатку невпізнаний, слідчому дуже важливо досконало знати методи і прийоми судової ідентифікації особи по трупу. Бажано, щоб огляд місця події і трупа у таких справах проводили досвідчені слідчі за участю, крім передбаченого законом судового медика, кваліфікованих фахівців: криміналіста, біолога, хіміка й інших.

Під час огляду місця події і зовнішнього огляду трупа невідомої особи, потрібно одержати найбільш докладні відомості, що характеризують загальні й окремі ознаки людини, ознаки, що свідчать про професію, відомості щодо часу настання і причини смерті, місця виявлення трупа тощо.

1. Підготовка до пред'явлення для впізнання трупа

Пред'явленню для впізнання повинно передувати виконання процесуальних та деяких допоміжних дій, а саме:

а) попередній допит особи, яка впізнає;

б) підбір об'єктів, серед яких необхідно провести впізнання:;

в) визначення місця і умов пред'явлення для впізнання;

г) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів.

Під час допиту перед пред'явленням для впізнання з'ясовують:

а) місце, час, спосіб та інші обставини злочину;

б) прикмети особи, яку впізнають (найчастіше злочинця), ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів.

Статтями 174, 175 КПК встановлено, що слідчий до проведення впізнання повинен допитати свідка (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого) про зовнішній вигляд і прикмети чи ознаки об'єкта, а також про обставини, за яких він бачив цей об'єкт. Залежно від об'єктів, що підлягають впізнанню, допит, який передує впізнанню, має деякі особливості.

Під час допиту, що передує пред'явленню для впізнання трупа (коли допитуються особи, у яких зникли родичі чи близькі), необхідно з'ясувати такі дані: прізвище, ім'я, по батькові, вік, фах, зовнішні прикмети (зріст, стан і колір волосяного покриву на голові, колір очей, шкіри тощо), коли особу бачили востаннє, як вона була одягнена, які речі були при ній, а також інші особливості зовнішності (татуювання, стан зубів -- наявність пломб, коронок, протезів, відсутність окремих зубів тощо, післяопераційні шрами).

Застосування у пред'явленні для впізнання науково-технічних засобів - відеотехніки, фотоапаратів, магнітофона тощо -- є однією з важливих умов, що забезпечують ефективність його проведення, фіксації перебігу і результатів. Використання їх залежить від виду впізнання, ознак об'єкта, що підлягає впізнанню, та інших даних.

2. Порядок пред'явлення для впізнання трупа

Для встановлення особи потерпілого (труп, якої виявлений на місці події), пред'являється для впізнання особам, які за припущенням слідчого (оперативного співробітника), знали потерпілого за життя.

Якщо коло осіб, яким потрібно буде пред'явити труп для впізнання, невелике, то ті, хто впізнають, допитуються у звичайному порядку. Але нерідко при виявленні трупа бувають присутні невідомі особи, які можуть впізнати його. У таких випадках потрібно пред'являти труп для впізнання значній кількості людей.

Наприклад, при виявленні трупа в лісі він пред'являється мешканцям навколишніх сіл і селищ. При цьому допити тих, хто впізнає, не проводяться, але особа, яка впізнала труп, потім ретельно допитується, при цьому з'ясовуються прикмети трупа або речі, ідо стали основою для висновку про впізнання.

У практиці розслідування трапляються два основних випадки пред'явлення трупа для впізнання. Перший випадок має місце при організації пред'явлення відразу ж після огляду місця події, і слідчий часто не має можливості допитати кого-небудь щодо прикмет невідомої особи, труп якої пред'являтиметься. За таких обставин без попереднього допиту труп пред'являється мешканцям навколишніх будинків, вулиць, а також службовим особам, які спілкуються з населенням.

Другий випадок -- коли на момент впізнання є дані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім пред'являють їм труп для впізнання.

Якщо через ті чи інші причини не вдається здійснити впізнання трупа, то до його поховання слід зробити наступне:

1) звичайну фотозйомку трупа на місці події;

2) сигналітичну (впізнавальну) фотозйомку;

3) сфотографувати особливі прикмети на тілі трупа;

4) сфотографувати одяг і предмети, що знаходяться на трупі і на місці його виявлення;

5) дактилоскопіювання.

Пред'явлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньому, при необхідності цьому повинен передувати «туалет трупа», що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Тільки в особливих випадках, до яких слід віднести наявність значних ушкоджень на обличчі чи його зміну внаслідок довгого перебування у воді тощо, можна визнати доцільною реставрацію обличчя трупа. Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому можливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності -- все тіло. При пред'явленні трупа для впізнання слід враховувати деякі дані психології, оскільки трапляються випадки помилкового впізнання внаслідок психологічного настроювання, самонавіювання тощо; іноді при цьому необхідна присутність судово-медичного експерта.

Якщо труп не впізнано, його відправляють до моргу. Слідчий продовжує роботу щодо встановлення осіб, які можуть впізнати труп (наведення довідок про осіб, які зникли безвісти, перевірка за даними криміналістичного обліку тощо).

У слідчий практиці нерідко виникає потреба пред'явлення для впізнання трупів за фотознімками.

Для встановлення особи вбитого нерідко пред'являються фотознімки трупа. Звичайно ці фотознімки використовуються у випадках, коли пред'явлення трупа не мало позитивних результатів і його поховали. Фотознімки можуть пред'являтися не тільки на тій території, де було виявлено труп, а й в інших місцевостях.

Слід прагнути до того, щоб фотознімки належали до того часу, коли свідок спостерігав ту чи іншу особу в зв'язку з розслідуваною подією.

3. Тактика огляду місця події і трупа

Огляд місця події і трупа часто проводиться без участі судово-медичного експерта і фахівця-криміналіста, протоколи складаються поверхово, обстановка і сліди належним чином не фіксуються, не завжди застосовуються фото- і відеотехніка, а якщо і застосовуються, то з порушенням відповідних рекомендацій, внаслідок чого фотознімки виявляються непридатними для ідентифікації особи.

В. Лісиченко звертає увагу на неможливість формулювання однієї, загальної для всіх оглядів тактики проведення цієї слідчої дії. Він пише, що зі специфіки огляду об'єктів випливає необхідність справді наукового підходу до їх вивчення і застосування відповідних криміналістичних, судово-медичних та інших наукових прийомів і засобів його здійснення. Таким специфічним об'єктом огляду, що вимагає своєї тактики і спеціальних прийомів, є труп потерпілого і місце його виявлення. Не менш специфічні предмети, вивчення яких дозволяє судити про властивості людини: предмети, що несуть пряму інформацію про людину безпосередньо (сліди тіла тощо), і предмети, що дозволяють установити дані про людину непрямим шляхом, тобто за властивостями належних їй речей.

Тактика огляду місця події у справах про вбивства і технічні засоби, що при цьому застосовуються, описані в багатьох роботах. Сформульовано і систему правил, покликаних забезпечити належну організацію огляду, встановлення особи потерпілого і виявлення доказів. Сутність цих правил полягає в невідкладності огляду; чіткій організації і плануванні дій усіх його учасників (слідчого, оперативних працівників та ін.); використанні відповідних науково-технічних засобів і участі фахівців, а також у послідовності, повноті огляду і точності вимірів, у цілеспрямованості, що досягається побудовою і всебічною перевіркою в ході огляду версій щодо особи потерпілого і всіх інших обставин, що мають значення для справи.

У ряді робіт криміналістів містяться рекомендації про характер дій слідчого для виконання цих вимог. Вбачається, що деякі з цих рекомендацій потребують доповнень і уточнень з тим, щоб підвищити ефективність роботи осіб, які здійснюють огляд.

Відомо, що огляд місця події значно ускладнюється у разі виявлення трупа невідомої особи. Оскільки встановлення особи покійного є неодмінною умовою розкриття злочину, слідчий від самого початку огляду концентрує свою увагу на ознаках і властивостях, що сприяють ідентифікації загиблого.

Ідентифікація його особи особливо утруднена, коли злочинець, намагаючись приховати факт убивства, знищує прикмети потерпілого, фальсифікує сліди і речові докази, залишає, наприклад, у кишенях одягу трупа документи інших осіб, спотворює до невпізнанності обличчя убитого, обрізає фаланги пальців з папілярними візерунками, знімає з трупа одяг тощо. Трапляються випадки розчленування трупа і знищення або приховання в місцях, де його важко відшукати. Особливо важко ідентифікувати особу, коли знайдено кістяк або окремі кістки людини, а також труп немовляти.

Розпочинаючи огляд місця події і трупа, слідчому потрібно чітко уявляти, що крім загальної мети, огляд має ідентифікаційну спрямованість, що дозволяє висунути обґрунтовані версії про особу потерпілого.

Неправильно роблять слідчі і фахівці, коли висловлюють під час огляду місця події і трупа категоричні судження про те, хто вбитий, не беручи до уваги і не перевіряючи всіх можливих ідентифікаційних версій, не збираючи фактичних даних для перевірки цих версій. Унаслідок цього безповоротно втрачаються важливі фактичні дані, без яких злочин не може бути розкрито.