В одному з приморських сіл зникла 24-літня Н., що працювала завідуючою магазином. Голова правління райпо звернувся до райвідділу міліції з проханням ужити заходів до її розшуку, тому що "необхідно передати цінності, що перебували у неї на підзвіті". Батьки зниклої висловили припущення, що вона мала звичку купатися у вечірній час у морі і могла потонути. Приятелька Н. заявила, що зникла виїхала до свого знайомого, сподіваючись вийти за нього заміж.

Через два тижні після її зникнення рибалки виловили в морі труп жінки 20 -- 30 років. Батьки Н. "упізнали" свою доньку. Причому упізнали тільки по одягу -- по сарафану фабричного пошиття, яких багато було в продажу у тому ж таки сільмазі. Слідчий райпрокуратури зовсім нічого не зробив для ідентифікації особи за трупом, обмежившись складанням протоколу впізнання. Труп поховали.

А через 2 місяці Н. надіслала батькам лист і незабаром приїхала в село разом з чоловіком.

Через бездіяльність і невміння слідчого залишилося таємницею, чий труп було виловлено у морі й поховано.

Для успішного розслідування вбивств, коли труп потерпілого спочатку невпізнаний, слідчому дуже важливо досконало знати методи і прийоми судової ідентифікації особи по трупу. Бажано, щоб огляд місця події і трупа у таких справах проводили досвідчені слідчі за участю, крім передбаченого законом судового медика, кваліфікованих фахівців: криміналіста, біолога, хіміка й інших.

Під час огляду місця події і зовнішнього огляду трупа невідомої особи, потрібно одержати найбільш докладні відомості, що характеризують загальні й окремі ознаки людини, ознаки, що свідчать про професію, відомості щодо часу настання і причини смерті, місця виявлення трупа тощо.

Аналіз протоколів оглядів невпізнаних трупів показує, що нерідко слідчі обмежуються фіксацією в протоколах тільки загальних (групових) ознак, що стосуються статі, росту, віку, статури, угодованості, кольору шкіри, волосся, очей. Іноді на трупах жінок відзначаються ознаки перенесених пологів і абортів, післяпологового стану, наявність і термін вагітності. Досить рідко слідчі описують риси зовнішності за методом "словесного портрету".

Як відомо, за одними лише груповими ознаками ідентифікація особи неможлива. Тому потрібно виявляти і детально фіксувати особисті ознаки, описувати дефекти тіла, побудову зубного апарату і сліди втручання зубного лікаря: місце розташування коронок, пломб, штучних зубів і мостів, відсутності зубів, аномалії в їх розташуванні. Як особисті ознаки варто вивчати і ретельно фіксувати татуювання, родимки, бородавки, виразки, пухлини і нариви, рубці, шрами, сліди поранень, хірургічних операцій, переломів і деформацій кісток, суглобів, різні аномалії і патологічні особливості. У ході подальшого розслідування треба з'ясувати, чи зареєстровані вони при житті гаданого потерпілого: в історії хвороби, амбулаторних картах, на рентгенограмах тощо, їх можна потім співставити з описом ознак трупа.

Описуючи прикмети, треба точно вказувати локалізацію їх на тілі, форму, розміри, колір, особливості й зміст (якщо маються букви, цифри, слова тощо). Рекомендується сфотографувати їх за правилами масштабної зйомки на кольорову фотоплівку.

У морзі спільно з судово-медичним експертом і криміналістом необхідно: труп сфотографувати, зняти сірку з вух, те, що міститься під нігтями, мікрочастинки з долоней рук та інших відкритих місць, зробити дактилоскопіювання.

У літературі рекомендується це робити слідчому. Але досвід роботи показує, що краще це доручати фахівцеві, особливо якщо сталися значні зміни трупа (муміфікація тощо).

Слідчі не завжди уважно оглядають одяг потерпілого, помилково вважаючи, що вивчення одягу й ушкоджень на ньому є обов'язком судово-медичного експерта, що бере участь в огляді. Усунувшись від детального огляду предметів одягу, слідчий втрачає можливість одержати важливі дані не тільки про матеріальні сліди на ньому, що самі по собі, звичайно, є носіями цінної інформації. Одяг часто відбиває суспільне становище, інтереси і навіть душевний стан потерпілого. Так, розірваний і брудний одяг може вказувати на алкоголізм, старечу деградацію або психічне захворювання, якими страждав убитий; інші його ознаки дозволяють судити про сексуальні збочення. Надміру "стильний" одяг дозволяє припускати ексцентричний характер і легковажну вдачу його власника, а перешитий з форменого -- те, що потерпілий або його близькі у минулому служили на транспорті, в морському флоті тощо.

Одяг має бути долучений до справи і ретельно зберігатися. Якщо це виявляється неможливим (він зотлів або ушкоджений вогнем), то з дотриманням відповідних правил до справи долучаються його зразки у вигляді шматочків тканини.

Під час огляду трупа потерпілої (у зазначеній вище кримінальній справі) слідчий С. Банах виявив на кофті убитої відсутність одного ґудзика, вірогідно вирваного разом із тканиною і ниткою. Через півтора місяці при проведенні обшуку в квартирі одного з підозрюваних слідчий знайшов під диваном і вилучив ґудзик із залишками нитки і тканини. Висновком експертизи була встановлена ідентичність цього ґудзика, тканини і нитки з ґудзиками, тканиною і нитками, що малися на кофточці убитої. Це виявилося важливим доказом вини підозрюваного у здійсненні вбивства.

Під час опису одягу в протоколі огляду, крім інших відомостей, зазначають, чи відповідає вона розмірам трупа, якщо ні, то в чому полягають відхилення. Фіксують усі наявні на ній фабричні марки, мітки пралень, хімчисток, а також вміст кишень (документи, гроші, записки, проїзні квитки, письмове приладдя, окуляри тощо). У протоколі має знайти відображення факт виявлення окремих предметів у спеціальних схованках.

Виявлені під час огляду одягу потерпілого документи, навіть якщо вони прямо не засвідчують його особу, можуть допомогти одержати необхідні про нього відомості. Так, під час огляду одягу на трупі жінки, виявленому в лісі, було знайдено лист, у якому хтось, хто знав убиту і навчався з нею в одному технікумі, просив її вийти за нього заміж. Експертне дослідження листа допомогло слідчому одержати відомості про особу потерпілої і знайти її вбивць.

У ході слідчого огляду необхідно ретельно вивчати загальні й окремі ознаки речових доказів: написи, фабричні знаки, мітки тощо. Практиці відомі випадки, коли труп і його частини були загорнуті у посилковий пакувальний матеріал з адресами, що, природно, спрощувало пошуки убивці.

Матеріали, за допомогою яких можна встановити особу потерпілого, досить різноманітні, але їх іноді доводиться збирати "по крупицям". Це може бути витягнута під час огляду сірка з вушних раковин трупа, обрізані нігті, попередньо зібраний з-під них вміст тощо. їх експертне дослідження дозволить судити про професію або рід занять, що допоможе встановленню особи.

Для визначення роду занять покійного можна використовувати витягнуті з матеріалу одягу пил та інші мікрочастки, щоб виділити надалі "професійний пил". Однак не слід робити це пилососом, як рекомендують деякі посібники, оскільки такий спосіб призводить до відокремлення від матеріалу одягу дрібних його часток (волокон та ін.), що змішуються з наявними на одязі пилом і мікрочастками різних речовин -- забруднень, що значно ускладнює експертизу.

Певною мірою встановленню особи потерпілого сприяє точне визначення часу настання смерті і місця убивства, тому під час огляду необхідно шукати й оцінювати ознаки, що вказують на ці обставини.

Виявлені під час огляду одягу і тіла потерпілого мікрочастки оберігаються від сторонніх речовин, для чого розроблені спеціальні правила. Дослідження нашарувань у вигляді мікрочасток дозволяють не тільки встановити злочинця, якщо він контактував із жертвою і мікрочастинки є нашаруваннями волокон від його одягу, але і місце, де знаходився труп потерпілого до його виявлення. У деяких випадках склад мікронакладень дозволяє судити про професію потерпілого, його звички (наприклад, паління визначеного сорту сигарет) тощо. Варто погодитися з рекомендаціями звертати особливу увагу при огляді предметів одягу потерпілого на такі аксесуари, як ґудзики, застібки, гачки, пряжки, тому що тут часто виявляються дрібні частки, що відокремилися від одягу злочинця під час його боротьби із жертвою.

Для встановлення особи потерпілого (чи не є це людина, що зникла) важливе значення має огляд квартири й особистих речей зниклого: щоденники, записні і телефонні книжки, візитки, записки тощо з метою одержання відомостей, що мають відношення до його психологічної характеристики.

Зрозуміло, при цьому не слід упускати можливість виявлення на цих предметах слідів рук.

Огляд є однією зі складних і разом з тим результативних слідчих дій, завдяки якій можна одержати багату інформацію, яку містять сліди, предмети, плями, речовини тощо. Цінні дані часто дає і відсутність слідів та інших фактичних матеріалів, а також обставини, що суперечать звичайному ходу речей у певній ситуації ("негативні обставини").

Усі ці й інші різноманітні дії слідчого будуть плідними за умови чіткої їх планомірності і підпорядкування двоєдиній меті -- ідентифікації і діагностичному вивченню особи потерпілого.

4. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання

Основним засобом фіксації умов, ходу і результатів пред'явлення для впізнання є протокол. У протоколі пред'явлення для впізнання, крім звичайних даних про місце і час слідчої дії, осіб, які приймали участь в його проведенні, вказується:

1) як було організоване пред'явлення для впізнання і в якому порядку воно проходило;

2) на якому місці і серед яких однорідних об'єктів знаходився об'єкт, який пред'являвся для впізнання;

3) які запитання були поставлені впізнавачу;

4) свідчення впізнавача про впізнання об'єкта, включаючи його пояснення, за якими прикметами чи особливостями він впізнав цей об'єкт.

Протокол підписується всіма учасниками пред'явлення для впізнання.

В якості допоміжного засобу фіксації при пред'явленні для впізнання використовується фотозйомка. Фотографічним способом можуть бути зафіксовані об'єкти, пред'явлені для впізнання, їх прикмети і особливості, про що повинна бути зроблена відмітка в протоколі пред'явлення для впізнання. Застосування відеозапису дозволяє зафіксувати весь процес пред'явлення для впізнання в динаміці. При проведенні впізнання за фотознімками або відео-записом до справи повинні бути приєднані фототаблиця з наочною демонстрацією послідовності ходу пред'явлення фотознімків або відеокасета.

ВИСНОВКИ

Отже, процесуальний порядок проведення пізнання трупів наступний:

1) підготовка до пред'явлення для впізнання трупа;

2) пред'явлення для впізнання трупа;

3) фіксація результатів пред'явлення для впізнання трупа.

Розпочинаючи огляд місця події і трупа, слідчому потрібно чітко уявляти, що крім загальної мети, огляд має ідентифікаційну спрямованість, що дозволяє висунути обґрунтовані версії про особу потерпілого.

Для успішного розслідування вбивств, коли труп потерпілого спочатку невпізнаний, слідчому дуже важливо досконало знати методи і прийоми судової ідентифікації особи по трупу. Бажано, щоб огляд місця події і трупа у таких справах проводили досвідчені слідчі за участю, крім передбаченого законом судового медика, кваліфікованих фахівців: криміналіста, біолога, хіміка й інших.

Певною мірою встановленню особи потерпілого сприяє точне визначення часу настання смерті і місця убивства, тому під час огляду необхідно шукати й оцінювати ознаки, що вказують на ці обставини.

Виявлені під час огляду одягу і тіла потерпілого мікрочастки оберігаються від сторонніх речовин, для чого розроблені спеціальні правила. Дослідження нашарувань у вигляді мікрочасток дозволяють не тільки встановити злочинця, якщо він контактував із жертвою і мікрочастинки є нашаруваннями волокон від його одягу, але і місце, де знаходився труп потерпілого до його виявлення.