Тенденції розвитку системи інформаційної безпеки України

Сторінки матеріалу:

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

1.1 Роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права

1.2 Поняття та зміст інформаційної безпеки

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

2.1 Загрози та методи забезпеченя інформаційної безпеки

2.2 Характеристика становища інформаційної безпеки України

2.3 Механізм правового регулювання управління інформаційною безпекою

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВУ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

3.1 Кібертероризм та транснаціональна злочинність як основні загрози інформаційної безпеки сучасності

3.2 Розвиток системи державного забезпечення інформаційної безпеки

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ: Страхування від нещасних випадків

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП Актуальність дослідження. Актуальність проблеми інформаційної безпеки визначається сучасними тенденціями в області інформаційних, комп'ютерних технологій, у сфері формування нового типу суспільства і економіки, що характеризується різними економістами, соціологами по-різному. Американський соціолог Р. Кроуфорд визначає сучасне суспільство як «суспільство знання» (knowledge society) у якому найголовніша роль приділяється знанню, нове знання приводить до появи нових технологій, що веде до економічних змін, потім до соціально-політичної трансформації, що до кінцевому підсумку приводить до появи нового бачення всього світу Серед актуальних проблем сучасності однією з найбільш значущих постає дослідження питань забезпечення національної безпеки. Нині національна безпека значною мірою залежить від забезпечення інформаційної безпеки, оскільки захищеність інформації та її повнота впливають на стабільність у суспільстві, забезпечення прав і свобод громадян, правопорядок і, навіть, на збереження цілісності держави. Просування України до інформаційного суспільства вимагає ефективного управління усіма видами інформаційних ресурсів та елементами інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, державної підтримки вітчизняного інформаційного виробництва, ринку інформаційних технологій, засобів, продуктів і послуг Питання забезпечення інформаційної безпеки сьогодні для України стоять на одному рівні із захистом суверенітету і територіальної цілісності, забезпеченням її економічної безпеки. Рівень інформаційної безпеки активно впливає на стан політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки України, бо найчастіше реалізація інформаційних загроз - це нанесення шкоди в політичній, військовій, економічній, соціальній, екологічній сферах тощо. Упродовж багатьох років державна інформаційна політика спрямовувалася переважно на розв'язання проблем, пов'язаних із діяльністю електронних та друкованих засобів масової інформації (ЗМІ). З часу проголошення незалежності України відбулося переосмислення ролі і місця ЗМІ у демократичному суспільстві. Розширився зміст державної інформаційної політики завдяки включенню нових завдань щодо захисту прав людини і громадянина на свободу слова та вільний доступ до публічної інформації; визначилися основні засади забезпечення інформаційної безпеки, загрози інформаційній безпеці та шляхи протидії їм. В сучасних ринкових умовах господарювання інформаційна безпека в умовах глобального інформаційного суспільства відіграє провідну роль. Широка інформатизація всіх сфер життя суспільства, зокрема сфери забезпечення безпеки особи, суспільства, економіки і фінансів, державної інфраструктури, ставить питання про комплексний підхід до проблеми інформаційної безпеки. Вступ до "інформаційного суспільства" є однією з важливих умов економічного процвітання і духовного розвитку держав - членів міжнародного співтовариства, збереження стратегічної стабільності в світі. Реалії Інформаційного суспільства дедалі відчутніше змінюють життя нашої держави. Комплексний характер наявних в інформаційній сфері проблем потребує, по-перше, по-новому визначити загрози безпеці й оцінити їхню небезпеку, розробити теоретичні й методологічні основи напрямів протидії з огляду й на найвагоміші чітко визначені національні інтереси кожної країни, з якою спілкуємось. Як ніколи, потрібна широка загальнонаціональна наукова дискусія фахівців державних інституцій та установ, громадських структур, що займаються питаннями інформатизації держави й підготовки кадрів заради збереження національної самобутності та нормального історичного розвитку нашого суспільства. У такому вимірі мають вибудовуватися стратегія та концепція розвитку інформаційного законодавства України. Воно має віддзеркалити цілісне системне бачення нашого інформаційного простору в єдності всіх елементів його інфраструктури, ефективного використання потенціалу інформаційних ресурсів, форми та засоби інформаційно-комунікаційних технологій і водночас усвідомлення їх значення й цінності як складових інноваційних проектів розвитку України в глобальному вимірі. Ступінь розробленості проблеми. Серед широкого спектру наукових публікацій останніх років можна виділити роботи, присвячені питанням державного управління національною і інформаційною безпекою Богданович В.Ю, Ситник Г.П, Домарев В.В., Ожеван М., проблемам та технологіям забезпечення інформаційно-психологічної безпеки в процесі політичних та соціальних комунікацій Манойло А.В, Дубов Д.А, засобам ведення і нейтралізації негативних наслідків інформаційних війн, які при цьому виникають, аналізуються суттєві аспекти інформаційної безпеки у процесі політичної комунікації Кормич Б.А., Ігнатенко П.П., Нестеренко О.В., Синицин І.П., Суслов В.Ю; вивчаються методи та засоби формування друкованими ЗМІ громадської думки в Україні відносно політичних сил держави, виявляються засоби ведення і наслідки інформаційних війн Панарин І. С., Почепцов Г.Г. Клименко І.В., Линьов К. та ін. Авторами зазначених публікацій розроблена методологія і практичні рекомендації для підвищення ефективності забезпечення інформаційної безпеки, як складової національної безпеки держави. Однак, на сьогодні, не має комплексного дослідження проблем забезпечення інформаційної безпеки, що виникають в процесі розбудови електронного врядування в Україні, та напрямків їх вирішення. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у дослідженні інформаційної безпеки як інституту інформаційного права. Досягнення поставленої мети передбачає розв`язання таких завдань:

· визначити роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права;

· дослідити сутність поняття інформаційної безпеки та розкрити її зміст;

· визначити загрози інформаційній безпеці та намітити шляхи її забезпечення;

· охарактеризувати станінформаційної безпеки в Україні;

· визначити механізм правового регулювання управління інформаційною безпекою;

· дослідити пробеми інформаційної безпеки на сучасному етапі та визначити перспективи її розвитку.

Об'єктом дослідження виступає інформаційна безпека як інститут інформаційного права.

Предметом дослідження є сучасний стан та основні тенденції розвитку системи інформаційної безпеки України.

Методи дослідження. В основі дослідження лежить широкий спектр сучасних філософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання державно-правових процесів та явищ.

У основу дипломного дослідження покладено системний та структурний методи, а також методи аналізу і синтезу, що дозволило визначити місце та роль інформаційної безпеки в системі національної безпеки України, виявити їх співвідношення, взаємодію та взаємозалежність, а також специфіку адміністративних правовідносин в цій сфері.

Структура і обсяг. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 100 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел (69 найменувань).