Інструкції П-6 встановлює правила перевірки ваги нетто, коли переважити прибулу продукцію без тари неможливо. У такому випадку покупець зобов'язаний перевірити вагу брутто в момент отримання товару, потім, звільнивши продукцію від тари, зважити саму тару. Шляхом нескладних арифметичних дій - віднімання отриманої цифри з ваги брутто - ми і отримаємо шуканий показник ваги нетто. При цьому Інструкція П-6 забороняє визначення ваги нетто шляхом вирахування ваги тари з ваги брутто за даними, вказаними в супровідних і транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто та ваги тари.

Вибіркова (часткова) перевірка кількості товару з поширенням результату на всю партію допускається в ситуаціях, передбачених відповідними стандартами або іншими нормативно-правовими документами.

При недотриманні покупцем вимог Інструкцій П-6 і П-7 про обов'язкове сповіщення постачальника про поставку продукції неналежної кількості або якості арбітражний суд зобов'язує покупця прийняти і сплатити за отриманий товар.

Для іногородніх і одногородніх відправників Інструкцією П-6 передбачений різний порядок реагування на виклик представника. Так, іногородній відправник (виробник) зобов'язаний протягом 24 годин відповісти телеграмою або телефонограмою, чи буде спрямований представник для участі в подальшому прийманні. Відсутність відповіді в зазначений термін дає покупцеві право здійснити прийняття в односторонньому порядку ще до закінчення терміну явки представника (три дні без урахування часу, необхідного для проїзду). Представник одногороднього відправника зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж на наступний день. Але незалежно від того, «з яких міст і сіл» прибуває представник, він повинен мати необхідні повноваження. До речі, представником може бути і якесь підприємство, що знаходиться в місці одержання продукції і уповноважене на те відправником.

У повідомленні про виклик представника повинно бути зазначено:

ѕ найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо на момент виклику рахунок не отриманий;

ѕ кількість продукції, якої бракує і характер недостачі (кількість окремих місць, внутрішньотарна недостача і т. п.);

ѕ стан пломб;

ѕ вартість продукції, якої бракує;

ѕ час, на який призначено приймання продукції за якістю.

Навіть якщо представник відправника не з'явився за викликом одержувача, останній повинен залучити до перевірки представника або іншого підприємства, або громадськості. Одержувач має право провести односторонню перевірку лише у випадку, якщо відправник дав на це свою згоду. Зауважимо однак, що на практиці це правило фактично не працює, тому сторони намагаються закріпити за собою право одностороннього приймання товару зі складанням відповідного акта та наданням його постачальнику надалі разом з претензією вже в ході обговорення умов договору. Акт повинен бути складений у той же день, коли проводилося приймання і була виявлена недостача, підписаний членами комісії (що складається, як правило, не менше ніж з трьох чоловік) і затверджений керівником організації-одержувача.

Якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то покупець зобов'язаний:

ѕ призупинити подальшу прийомку;

ѕ забезпечити збереження продукції, не допускаючи при цьому її змішування з іншою однорідною продукцією;

ѕ скласти акт з підписами всіх перевіряючих і викликати для участі у продовженні приймання і складання двостороннього акту представника одногороднього відправника або виробника. Якщо відправник (виробник) знаходиться в іншому місті, то обов'язок виклику його представника повинен бути встановлений спеціальними правилами або договором.

Про результати розгляду отриманої претензії відправник зобов'язаний повідомити одержувача протягом терміну, встановленого договором або нормативними актами. Якщо з'ясується, що відповідальність за нестачу лежить на перевізнику, одержувач зобов'язаний у встановленому порядку пред'явити претензію відповідному органу транспорту.

Приймання товару за якістю

Товарна експертиза полягає у визначенні відповідності товару встановленим стандартам якості і умовам договору, з'ясуванні причин браку або зниження якості і складанні рекомендацій про відповідне зниження вартості товару, а також про можливості його подальшого використання. Товарну експертизу можуть проводити бюро товарних експертиз, експертні відділи при торгово-промислових палатах, спеціалізовані експертні або інспекційні організації.

Екологічна експертиза визначає вплив товару на людину і навколишнє середовище.

Економічна експертиза (проводиться досить рідко) встановлює правильність розрахунку ціни на товар у залежності від величини виробничих, транспортних та інших витрат.

Технологічна експертиза дозволяє визначити відповідність продукції технологічним та виробничим нормативам.

Результати будь-якої експертизи повинні бути оформлені актом або експертним висновком з докладним описом методу її проведення, відбору проб і зроблених висновків. Такий акт (висновок) повинен бути підписаний експертом і завірений печаткою експертної організації.

Арбітражна практика підтверджує дану норму. «Якщо при вирішенні спору виявляються обставини, які свідчать про те, що недоліки товару виникли внаслідок порушення правил перевезення вантажу, за яку відповідає перевізник, відповідальність за ці недоліки не може бути покладена на постачальника».

У процесі вивантаження товару з транспортного засобу або при одержанні його на складі постачальника одержувач зобов'язаний здійснити перший етап перевірки якості товару - огляд на предмет наявності зовнішніх пошкоджень тари (упаковки) або самого товару. Інструкція П-7 наказує одержувачу товару під час приймання вантажу від органів транспорту перевірити, чи забезпечено збереження вантажу при перевезенні, а саме:

ѕ уточнити, чи відповідає найменування вантажу та транспортного маркування на ньому даним, вказаним у транспортному документі;

ѕ перевірити, чи були дотримані встановлені правила перевезення, що забезпечують запобігання вантажу від пошкодження і псування, а також терміни доставки.

Порядок приймання вантажу від органів транспорту точно такий же, як і встановлений Інструкцією П-6.

Приймання по якості та комплектності товару проводиться, як правило, на складі одержувача. На проведення цієї процедури відведені наступні терміни (з моменту надходження продукції на склад одержувача):

ѕ при іногородньому постачанні - не пізніше 20 днів;

ѕ при одногородневому постачанні - не пізніше 10 днів;

ѕ в районах Крайньої Півночі та інших віддалених районах - від 30 до 60 днів залежно від виду товару.

Сторони мають право передбачити договором інші строки для перевірки продукції за якістю, якщо це обумовлено специфікою товару. Однак при цьому слід мати на увазі, що машини, устаткування, прилади та інша продукція, що надійшла в тарі і має гарантійний термін служби, повинна бути перевірена не пізніше встановлених гарантійних термінів.

Для виявлення прихованих недоліків Інструкція П-7 надає одержувачу чотиримісячний термін. При виявленні таких недоліків покупець повинен у п'ятиденний термін скласти відповідний акт. У разі виклику представника відправника цей термін може бути збільшений на час, необхідний представнику для прибуття до місця приймання.

В Інструкції П-7 дане і визначення прихованих недоліків товару: «Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для цього виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування,використання та зберігання продукції ».

Приймання продукції за якістю і комплектності повинна проводитися в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами і нормами. У разі виявлення дефектної або некомплектної продукції, як і при прийманні за кількістю, одержувач зобов'язаний призупинити приймання, скласти акт, в якому буде вказано кількість оглянутої продукції і характер виявлених дефектів, а також викликати представника відправника (для одногороднього - обов'язково, для іногороднього - у передбачених правилами або договором ситуаціях).

Терміни явки представника, оформлення його повноважень та порядок участі в прийманні продукції аналогічні встановленим Інструкцією П-6. Якщо представник відправника так і не з'явився, одержувач має право залучити до участі у прийманні товару за якістю експерта бюро товарних експертиз (а в даний час і експерта торгово-промислової палати свого регіону).

Якщо стандартами або іншими обов'язковими правилами для визначення якості продукції передбачений відбір проб (зразків) товару, особи, які беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані виконати цю вимогу, попутно склавши акт. Відібрані зразки повинні бути опломбовані або опечатані і забезпечені відповідними етикетками, підписаними учасниками відбору. Одна з відібраних проб залишається в одержувача, а інша направляється відправнику продукції. Додаткові зразки передаються на аналіз (якщо це передбачено чинним законодавством) в лабораторії або науково-дослідні інститути.

На основі отриманих результатів приймання продукції за якістю і комплектністю складається акт про фактичну якість і комплектність товару. Перелік відомостей, які повинні міститися в цьому документі, фактично збігається з наведеним вище переліком, що стосуються перевірки продукції за кількістю, з урахуванням, звичайно ж, того факту, що приймання проводилася щодо якості та комплектності.

Слід зазначити, що арбітражні суди не приймають як докази невідповідності отриманого товару обіцяному якості акти, складені з порушенням вимог, встановлених Інструкцією П-7, зокрема,в яких відсутні необхідні відомості.

Акт підписується всіма членами комісії, якщо ж хтось із них не згоден з ним, про це робиться відповідна відмітка. Точно так само складається і акт про приховані недоліки продукції. Якщо між відправником та одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх появи, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз або іншої компетентної організації. Відправник або виготовлювач має право опротестувати висновок експерта в вищестоящої організації або суді. Копія заяви надсилається іншій стороні.

У разі прийняття одержувачем продукції, переведеної за результатами приймання за якістю в більш низький сорт, вона повинна бути перемаркірована за рахунок відправника. Крім того, якщо у зв'язку з цим пред'являється претензія про відшкодування різниці вартості продукції (уцінки), одержувач зобов'язаний додати до такої претензії документи, що підтверджують оприбуткування продукції або довідку про реалізацію продукції за ціною того сорту, в який вона переведена,за підписом керівника та головного бухгалтера.

Особливості приймання імпортних товарів

Приймання імпортних товарів має свої особливості. Якщо вимоги до приймання не визначені контрактом, то сторони повинні керуватися Інструкцією про порядок і терміни приймання імпортних товарів за кількістю та якістю.

Згідно з цією Інструкцією, приймання одержувачем товарів від органів транспорту та поштових відправлень від органів зв'язку повинно здійснюватися відповідно до правил, що діють на транспорті і в органах зв'язку.

ѕ У повідомленні про виклик представника повинні бути перераховані такі відомості:

ѕ найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа;

ѕ основні недоліки, виявлені в продукції;

ѕ час, на який призначено приймання продукції за якістю чи комплектністю;

ѕ кількість некомплектної продукції чи продукції неналежної якості.