Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження узгоджується з положеннями Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні", введеного в дію Указом Президента України від 16 червня 2015 року №341/2015 та вимогам Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю на 2011-2017 р.р., затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року №1000/2011 та Плану заходів щодо реалізації зазначеної Концепції, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 53-р., а саме дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичною плану науково-дослідних робіт "Захист конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні", затвердженого рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від 18 лютого 2013 р. (протокол №5). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Академії адвокатури України від 10 червня 2014 р. (протокол № 10), уточнено рішенням вченої ради Академії адвокатури України від 21 вересня 2017 р. (протокол № 1).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:

- здійснити системний аналіз монографічної, періодичної літератури, дисертаційних фондів з проблем техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів та визначити основні напрями подальших досліджень;

- висвітлити ґенезу наукових підходів щодо сутності техніко-криміналістичного забезпечення та охарактеризувати теперішній стан розроблення окремої криміналістичної теорії техніко-криміналістичного забезпечення розкриття й розслідування злочинів;

- узагальнити сучасні підходи та сформулювати власне визначення поняття "техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств";

- на основі вивчення й аналізу теоретичних досліджень з'ясувати зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- висвітлити основні цілі, завдання та напрями техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- розкрити сутність наукової складової та визначити перспективні напрями розвитку техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- охарактеризувати правову складову та визначити основних суб'єктів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- з'ясувати характер і значення інформації, що отримується в процесі досудового розслідування вбивств за допомогою техніко-криміналістичних засобів;

- розкрити сутність інформаційної складової техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств та визначити основні тенденції використання у процесі пошукової роботи новітніх інформаційних технологій;

- конкретизувати особливості організації техніко-криміналістичного забезпечення діяльності початкового етапу досудового розслідування вбивств;.

- розкрити особливості техніко-криміналістичного забезпечення експертної діяльності й визначити основні напрями його подальшого удосконалення.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини й пов'язані з ними явища, що виникають й дістають розвитку під час досудового розслідування вбивств.

Предмет дослідження - техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить діалектико-матеріалістичний метод, який створив умови визначення об'єкта дослідження щодо поєднання потреб наукових досліджень та практичної діяльності правоохоронних органів. Застосовані методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст розглядуваних питань (у всіх розділах дисертації). У дисертаційному дослідженні застосовувалися спеціальні правові методи, зокрема: порівняльно-правовий для встановлення загальних та особливих характеристик розуміння техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування, законодавства та правозастосовної практики в Україні (у всіх розділах дисертаційного дослідження); історико-правовий - для розкриття змісту основних понять дисертації "криміналістичне забезпечення", "техніко-криміналістичне забезпечення", "досудове розслідування" (розділ 1); системно-структурний - для формування змісту та складових елементів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування (розділ 2), встановлення особливостей досудового розслідування вбивств як об'єкту техніко-криміналістичного забезпечення (розділ 1); метод системного аналізу - для комплексного узагальнення концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження (у всіх розділах дисертації); статистичний - при ілюстрації теоретичних висновків даними державної та відомчої статистики, узагальненні результатів вивчення емпіричних джерел (у всіх розділах дисертації).

Нормативно-правову та інформаційну основу дисертаційного дослідження склали: Конституція України, Закони України, підзаконні нормативно-правові акти, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекс України.

Емпіричну базу дослідження становлять: систематизовані статистичні матеріали про стан досудового розслідування вбивств; статистичні та аналітичні матеріали МВС, Національної поліції України, ДНДЕКЦ МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, в якому, ґрунтуючись на загальних положеннях теорії криміналістики, кримінального права та процесу, результатів вивчення матеріалів практики щодо розслідування вбивств, результатів узагальнення статистичних даних обґрунтовується низка концептуальних і важливих для теорії й практики понять, положень, висновків та рекомендацій, зокрема:

вперше:

- здійснено аналіз сучасного стану теорії й практики техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств і визначено зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, в якому виокремлено такі структурні елементи як: цілі техніко-криміналістичного забезпечення, конкретні напрями техніко-криміналістичного забезпечення, способи отримання необхідної інформації для досягнення мети у межах конкретного напряму;

- визначено й обґрунтовано цілі техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, до яких віднесено: виявлення, отримання, фіксацію, вилучення, збереження носіїв криміналістично значущої інформації; діагностику; ідентифікацію; визначення ситуації за залишеними матеріальними відображеннями; відтворення матеріальних об'єктів у їх первісному стані шляхом реконструкції або реставрації; криміналістичну класифікацію;

- у структурі техніко-криміналістичного забезпечення виокремлено такі напрями: діагностика та ідентифікація осіб, які вчинили вбивство; виявлення, діагностика та ідентифікація матеріальних об'єктів, за допомогою яких вчинялися ці злочини або які залишені на місці вчинення вбивства; організація та ведення криміналістичних інформаційних систем;

удосконалено:

- визначення сутності техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування як науково-дослідної, навчально-методичної, організаційної та інформаційної діяльності з розробки, впровадження й практичного застосування науково-технічних засобів, технологій, прийомів, способів й методів у практичну діяльність всіх учасників досудового розслідування через набуття та удосконалення професійних знань і навичок суб'єктами їх застосування, і як системи правових, наукових, організаційних заходів з розробки, впровадження й практичного застосування науково-технічних засобів й наукових методів суб'єктами досудового розслідування для найбільш ефективного вирішення цілей і завдань, що стоять перед ними;

- методологічні підходи до розуміння змісту техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування як єдиної інформаційної, організаційно-правової та функціональної системи, через яку реалізуються закономірності отримання, узагальнення й систематизації криміналістично значущої інформації, її використання в доказуванні;

- характеристику наукової складової техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування з позиції науково-технічного й науково-методичного забезпечення;

- теоретичне обґрунтування місця криміналістичної технології у структурі техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування;

дістало подальшого розвитку:

- бачення щодо суб'єктів системи техніко-криміналістичного забезпечення, зокрема суб'єктів макрорівня, діяльність яких направлена на формування криміналістичної готовності інших співробітників правоохоронних органів, та суб'єктів мікрорівня, які є безпосередніми виконавцями криміналістичних рекомендацій;

- наукове обґрунтування доцільності визнання адвоката-захисника одним із суб'єктів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування;

- організаційні підходи щодо техніко-криміналістичного забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування вбивств, зокрема огляду місця події, впізнання, обшуку, відібрання зразків для експертизи;

- завдання техніко-криміналістичного забезпечення, а саме - надання слідчим, спеціалістам, експертам наукової продукції, яка розробляється в межах криміналістичної техніки, забезпечення оптимальної технології процесу виявлення, фіксації, вилучення та дослідження різноманітних матеріальних слідів;

- наукові положення щодо використання сучасних науково-технічних засобів, прийомів і методів, засобів автоматизації, інформаційних технологій в діяльності з досудового розслідування вбивств;

- наукове обґрунтування доцільності розробки технологій експертних досліджень з окремих видів судових експертиз, що проводяться за кримінальними провадженнями про вбивства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні положення, пропозиції, висновки й рекомендації спрямовані на удосконалення практики досудового розслідування вбивств та знайшли відповідне впровадження:

- в освітню діяльність для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів слідчих підрозділів, адвокатів-захисників - для підготовки лекцій, навчальних програм, тестових завдань, під час проведення різних видів занять з дисципліни "Криміналістика", "Судова експертиза" (акт впровадження Академії адвокатури України від 3.10.2017 р.)

- у наукову діяльність для подальших наукових досліджень - для подальшого дослідження проблем та розроблення науково обґрунтованих положень і рекомендацій з питань техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені у вигляді доповідей і виступів на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Кримінально-правові, процесуальні та криміналістичні питання боротьби з корупцією" (Київ, 20 листопада 2015 р.); "Актуальні питання кримінального права, процесу і криміналістики, удосконалення діяльності судової і правоохоронної систем" (Сєверодонецьк, 19 травня 2017 р.); "Особливості нормотворчих процесів в умовах адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу" (Херсон, 2-3 червня 2017 р.); "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 16-17 червня 2017 р.).