Розвиток нормативно-правової та інституційної основи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, дав такі результати.

Протягом 2009 р. отримано 635600 повідомлень про фінансові операції, з яких 97,3% надіслали банківські установи.

Серед небанківських установ найбільшу кількість повідомлень про сумнівні фінансові операції надіслали страхові компанії (72,1%) та професійні учасники ринку цінних паперів (22,1%).

За результатами 2009 р. підготовлено та направлено до правоохоронних органів України 815 узагальнених та додаткових матеріалів, які були сформовані на підставі 129,4 тисяч повідомлень про сумнівні фінансові операції, що складає 20% від загальної кількості отриманих Комітетом повідомлень.

Тобто, кожне 4-е повідомлення про сумнівні фінансові операції, за результатами аналізу, стало основою для сформованого матеріалу.

Таблиця 1. Статистика порушення кримінальних справ за матеріалами

Державного комітету фінансового моніторингу

Показник

ГПУ

ДПА

МВС

СБУ

Всього

Надано узагальнених матеріалів

46

75

91

109

321

Кількість узагальнених матеріалів, за якими порушено кримінальні справи

35

48

29

23

135

Співвідношення,%

76

64

32

21

42

Кількість порушених кримінальних справ за наданими узагальненими матеріалами

33

48

29

20

130

Надіслано до суду кримінальних справ

3

3

3

0

9

Наглядовим органом з питань фінансового моніторингу у банківській сфері є Національний Банк України. За 2009 р. Національним Банком проведено 269 перевірок з питань фінансового моніторингу. За результатами перевірок виявлено 445 випадків порушень чинного законодавства та нормативно-правових актів, в тому числі 354 (80%) - вимог Положення про здійснення банками фінансового моніторингу; 70 (15,7%) - Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»; 21 (4,7%) - Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як органом регулювання та нагляду за 2009 р. проведено 166 перевірок фінансових посередників, у діяльності 79 фінансових посередників було виявлено порушення законодавства щодо запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг як органом регулювання та нагляду за період за 2009 р. проведено 76 перевірок кредитних установ (виявлено 41 порушення); 45 перевірок ломбардів (виявлено 12 порушень); 371 перевірка страхових компаній (виявлено 85 порушень); 8 перевірок установ недержавного пенсійного забезпечення (виявлено 4 порушення); 9 перевірок фінансових компаній (виявлено 4 порушення). За 2009 р. правоохоронними органами завершено слідство та передано до суду 233 кримінальні справи, що порушено за ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Таблиця 2. Рух кримінальних справ за статтею 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом)

Назва органу

Перебувало у провадженні кримінальних справ за ст. 209 Кримінального кодексу України

Передано

до суду

Всього

Перейшло провадженням з минулих років

Прийнято до провадження 2009 р.

МВС

124

15

109

64

ДПА

73

9

64

14

СБУ

72

13

59

20

ГПУ

273

67

206

135

Всього

542

104

438

233

За зазначений період судами розглянуто та винесено вироки по 106 кримінальних справах за ст. 209 КК України. Крім того, органами внутрішніх справ завершено слідство та передано до суду 102 кримінальні справи, що порушені за ст.306 КК України (використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів). Судами розглянуто та винесено вироки по 50 таких справах.

Також, Генеральною прокуратурою України порушено одну кримінальну справу за ст. 2091 КК України (умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Отже, як переконують наведені дані, проведена протягом 2009 р. величезна організаційна та нормативно-правова робота мала досить скромний процесуальний результат. З одного боку, це обґрунтовує необхідність подальшого підвищення ефективності координації діяльності правоохоронних органів у даній сфері; з іншого - підтверджує думку про те, що в Україні значно більш поширеними, ніж відмивання грошей, є інші види економічних злочинів (насамперед, ухилення від сплати податків).

4 Проблеми організації протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Важливо, що система протидії відмиванню грошей в Україні передбачає наявність адміністративної відповідальності, встановленою, зокрема, статтею 166-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за діяльність, пов'язану з відмиванням грошей, у вигляді позбавлення волі на строк три і більше років.

Державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом з 2005 р. здійснює Державний комітет фінансового моніторингу України.

Однією з проблем ефективного проведення фінансового моніторингу по попередженню, виявленню легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є недосконала організація взаємодії з цього питання між органами загального державного фінансового контролю та спеціальними органами, які його здійснюють.

Науковці подають різні трактування поняття «фінансовий моніторинг», та відбита в них сутність істотно не різниться. Так, А. Клименко вважає, що фінансовим моніторингом є особлива форма фінансового контролю, який здійснюється уповноваженими державними органами та суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спрямований на виявлення операцій, пов'язаних з легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом.

Не можна не погодитись із Д. Охрімовським, який зазначає, що державне регулювання фінансового контролю в Україні власне виражається лише наданням різним органам (міністерствам, відомствам та установам) значного обсягу прав (завдань, функцій) щодо здійснення ними контрольної діяльності. Тобто, значна кількість законодавчих і правових актів не тільки не забезпечують системності державного фінансового контролю, а навпаки, неефективні дублювання і паралелізм.

Таким чином, дослідження вчених та практиків показують, що в організації протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, мають місце ряд недоліків. Існують складнощі щодо правильної юридичної кваліфікації злочинів цього типу; немає широкої вітчизняної практики щодо виявлення і розслідування таких злочинів та притягнення до відповідальності за їх скоєння; відсутня ефективна стабільна система підготовки спеціалістів, які володіють технологіями розслідування злочинів, пов'язаних з легалізацією незаконних доходів, включаючи навички пошуку та ідентифікації грошей, розміщених в офшорних зонах; немає єдиного науково обґрунтованого підходу до аналізу та оцінки обсягів незаконного обігу валютних коштів; бракує відкритої і доступної статистики злочинів з відмивання грошей, без чого дуже важко виробити адекватні заходи реагування.

Також одним із негативних суспільних явищ, що заважає ефективно здійснювати організацію фінансового моніторингу в державі є корупція.

Висновки

Проблемні питання щодо виявлення злочинів, пов'язаних з легалізацією грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, їх розслідування потребує подальшого удосконалення законодавства.

Можливо потрібно було б врахувати досвід США з призначення покарання за ці злочини, де встановлені тривалі терміни ув'язнення (від 10 до 20 років) та великі суми штрафів (наприклад, сума штрафу в тричі перевищує вартість майна, що є об'єктом кримінальної операції).

Враховуючи викладене вище, зазначимо, що в Україні нейтралізація процесів відмивання доходів є вкрай необхідною з таких основних причин:

- такі заходи дають можливість виявити злочини не тільки у сфері безпосереднього відмивання доходів, а й корупцію, шахрайство, ухилення від сплати податків та інші форми організованої злочинності;

- відмивання доходів сприяє розвитку міжнародної корупції, що підриває зусилля України, спрямовані на становлення демократичних політичних інститутів і стабільної національної економічної системи;

- боротьба з цим економічним злочином дозволяє захистити цілісність української фінансової системи від негативного впливу «кримінального капіталу».

Отже, на підставі вищевикладеного, можна зробити висновки, що легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в Україні є однією з серйозних загроз національній безпеці держави та одним з найпоширеніших правопорушень у сфері економіки вчинюваних організованими злочинними формуваннями.

Організація та проведення фінансового моніторингу щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, має ряд недоліків. Серед них: не удосконалено нормативно-правове забезпечення та державне регулювання; слабка взаємодія між державними та спеціальними органами в вирішенні цього питання, корумпованість чиновників різних рівнів тощо.

З метою поліпшення ефективності функціонування системи запобігання та боротьби з відмиванням грошей в Україні потрібно використовувати при розробці законодавчих основ протидії легалізації незаконних доходів в Україні визнаних на міжнародному рівні норм і процедур; запровадити практику міжвідомчої розробки пропозицій щодо удосконалення чи зміни законодавчих або нормативних актів, які забезпечують боротьбу з відмиванням брудних грошей; створити єдиний державний інформаційно-аналітичний центр зі збирання та обробки даних про підозрілі фінансові операції; запобігати надходженню «брудних» грошей із-за кордону під виглядом великих інвестицій.

Також доцільно використовувати дієві заходи боротьби з корупцією та організованою злочинністю в органах управління; поєднати зусилля правоохоронних і контролюючих органів у протидії відмиванню грошей; укласти угоди із провідними країнами, в яких регламентовано процедуру повернення коштів, здобутих незаконним шляхом і переказаних за кордон.

Необхідно також запровадити практику навчання (стажування) співробітників українських правоохоронних органів у країнах, які мають адекватне законодавство й досвід слідчої та судової практики у сфері боротьби з відмиванням грошей; поліпшити аудит коштів, що надходять до статутних фондів різних суб'єктів господарювання тощо.

Усунення визначених вище недоліків стане запорукою успішної боротьби з «відмиванням» грошей, одержаних незаконним шляхом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінальний кодекс України, від 05.04.2001, № 2341-III.

2. Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 07.12.1984, № 8073-X.