При цьому аналіз скандинавського досвіду діяльності суду у процесі вирішення питань під час виконання вироків не виявив суттєвих рис, що дали би підстави для виокремлення окремої скандинавської моделі. Зокрема, у Фінляндії функціонує такий інститут, як пенітенціарний суд. Тобто, як у Німеччині та Франції, у цій скандинавській країні наявна внутрішньогалузева спеціалізація судів залежно від стадії реалізації кримінальної відповідальності. Вважаємо, що такий підхід є послідовним вираженням (проте у сфері кримінального процесу) такого міжгалузевого принципу, як диференціація кримінальної відповідальності, призначення та виконання покарань. Слід зазначити, у Фінляндії пенітенціарний суд розглядає питання про ізоляцію небезпечних рецидивістів і примусове виконання вироків, включаючи позбавлення волі неповнолітнім [9, с. 97].

Також проведений порівняльно-правовий аналіз діяльності суду в інших країнах Центральної і Західної Європи, що належать до романо-германської (континентальної) правової сім'ї, надав можливість установити, що інститут на кшталт пенітенціарного суду є досить поширеним і має місце в різних варіаціях у таких країнах: Італії (у першій та апеляційній інстанціях призначається суддя з нагляду, до функцій якого входить нагляд за виконанням покарань), Туреччині (система виправних кримінальних судів), Польщі (у складі воєводських судів діють палати (суди) з виконання покарань, які здійснюють контроль за законністю та умовами відбування покарання, пов'язаного з позбавленням волі, а також попереднього досудового ув'язнення) [7, с. 318; 10, с. 320].

Отже, аналіз романо-германської (континентальної) моделі діяльності суду у кримінально-виконавчому процесі надав підстави зробити висновок, що в межах діяльності судів загальної юрисдикції аналізованих країн передбачено створення спеціальних підрозділів (палат або ж спеціальних посад), відповідальних виключно за вирішення питань під час виконання покарань, здійснення контролю за кримінально-виконавчим процесом, а також детально регламентовану взаємодію відповідних судових органів. Вважаємо, що такі засади зарубіжного досвіду із проблематики дослідження необхідно враховувати у реалізації Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр.

Іншою поширеною правовою сім'єю є ан- гло-американська, роль суду у кримінально-виконавчому процесі країн якої має істотні відмінності від попередніх. Тут хочемо детально зупинитися на англійському та північноамериканському досвіді. Розпочнемо з Англії, адже історично саме англійське право було первинним щодо всіх держав, котрі нині належать до країн Загального права («Common Law»).

Саме в Англії судова система, на відміну від тієї, що існувала на теренах українських земель, історично заклала традиції, які є відмінними від усіх світових. Зокрема, англійський кримінальний процес не звик до такої детальної диференціації стадій, яка наявна в романо-германській (континентальній) моделі діяльності органів досудового розслідування, суду й інших інституцій, задіяних у виконанні судових рішень.

Саме тому невипадковим є той факт, що у процесі дослідження нами установлено, що в англійському кримінальному процесі стадію виконання вироків (дії суду щодо звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, і розгляду питань, що виникають під час реалізації його приписів) виділяти не прийнято.

Разом із тим не можна сказати, що англійський законодавець і правозастосувач приділяє менше уваги вирішенню судом питань, що виникають під час реалізації кримінально-виконавчого процесу. Найбільш обсяго- вими є сфери застосування дострокового (умовно-дострокового) звільнення та проба- ції, у яких англійський суд бере активну й у певних випадках визначальну участь.

Історично в Англії можливість (або за класичною правовою термінологією - законний інтерес засудженого) умовно-дострокового звільнення було введено Законом про тюрми 1898 р. Слід зазначити, що нині в Англії діє Закон про тюрми 1952 р.

Закон про пробацію 1907 р. надав судам право звільняти засуджених від покарання або покладати на них поряд зі звільненням від покарання певні зобов'язання на строк до трьох років або ж передавати їх під нагляд спеціальних посадових осіб [11, с. 387]. На службу пробації в Англії покладено обов'язок збирання необхідних для визначення мір покарання відомостей, що характеризують осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності, а також контроль за поведінкою осіб, підданих покаранням, не пов'язаним із позбавленням волі [12, с. 69].

Відзначаємо слушним звернення уваги М.С. Пузирьовим, який здійснив порівняльний аналіз пенітенціарної правотворчості в Англії та Україні [13], на те, що одним із джерел пенітенціарного права Англії є судова практика. Власне цей компонент і є суттєвим для відмежування англо-американської моделі діяльності суду у кримінально-виконавчомупроцесі від романо-германської (континентальної). Це логічно пояснюється столітніми традиціями англійського права, яке формувалося на зорі свого виникнення насамперед як прецедентне [14, с. 44; 15, с. 28] і згодом - як статутне. Таким чином, у цій правовій системі наявні дві форми (джерела) права - судовий прецедент і нормативно-правовий акт.

Аналіз правових форм участі суду в реалізації кримінально-виконавчого процесу країн англо-американської правової сім'ї дає підстави констатувати, що відсутність у названих правових формаціях чітко диференційованих стадій дає змогу суду безпосередньо брати участь у вирішенні питань під час виконання покарань.

Отже, слід підтримати висловлену в науковій літературі сентенцію, що у США особливістю процесуального становища суду під час виконання вироку є його участь у фактичному виконанні вироку. Одним із першочергових напрямів діяльності суду в цій сфері є інститут пробації. Пробація являє собою виконання засудженим, який перебуває на волі, вимог, зазначених у законі, і здійснюється вона під наглядом суду. Передача на пробацію означає, що суд або відкладає винесення вироку взагалі, або зупиняє дію вироку щодо визнаної винною особи на певних умовах і на певний строк [16, с. 185]. Окрім пробації, діяльність суду в США пов'язана із достроковим звільненням засудженого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі повідомлення фахівців із виправної роботи про необхідність звільнення засудженого [17].

Таким чином, англо-американська модель діяльності суду у кримінально-виконавчому процесі через відсутність чіткого виокремлення стадії виконання вироків (дії суду щодо звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, і розгляду питань, що виникають під час реалізації його приписів) характеризується відсутністю спеціалізованих інститутів на зразок пенітенціарного суду. Разом із тим відмічається широке включення суду у кримінально-виконавчий процес за рахунок тісної взаємодії з пенітенціарними установами і службами пробації під час реалізації процесуальних дій і прийняття рішення щодо дострокового звільнення від відбування покарання, підготовки засудженого до звільнення, зокрема заходів постпенітенці- арної адаптації.

Переконані, що широка диференціація суддів за спеціалізацією (зокрема, запровадження в судах посад пенітенціарних суддів) сприятиме підвищенню професіоналізації й компетентностей національного суддівського корпусу.

Висновки. Отже, за результатами узагальнення зарубіжного досвіду участі суду в реалізації кримінально-виконавчого процесу зазначимо, що запровадження інституту пенітенціарних суддів у систему кримінальної юстиції України стане логічним продовженням національного курсу на трансформацію кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну.

Література

кримінальний виконавчий суд

1. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира : [справочник] / Ф.М. Решетников. - М. : Юридическая литература, 1993. - 256 c.

2. Богатирьов І.Г. Доктрина пенітенціарного права України : [монографія] / І.Г Богатирьов, М.С. Пузирьов, О.О. Шку- та. - К. : вД «Дакор», 2017. - 236 с.

3. Code de procйdure pйnale. - Paris : Librairie Dalloz, 1963. - 279 p.

4. Александров А.И. Уголовная политика и уголовный процесс в российской государственности: история, современность, перспективы, проблемы / А.И. Александров ; под ред. В.З. Лукашевича. - СПб. : Изд-во СПбГУ, 2003. - 562 с.

5. Пузырев М.С. Особенности скандинавской правовой семьи как объекта исследования в сравнительном уголовно-исполнительном праве / М.С. Пузырев // Актуальные вопросы современной юридической науки: теория, практика, методика : матер. Межд. заочной науч.-практ. конф. (г. Могилев, 20 мая 2016 г.) / В.Е. Бурый и др. - Могилев : Могилев. ин-т МВД, 2016. - С. 225-226.

6. Lappi-Seppala T. Sentencing and Punishment in Finland: The Decline of the Repressive Ideal / T. Lappi-Seppala // Sentencing and Sanctions in Western Countries / ed. by M. Tonry, R.S. Frase. - New York : Oxford University Press, 2001. - P. 92-150.

7. Муратова Н.Г Система судебного контроля в уголовном судопроизводстве: вопросы теории, законодательного регулирования и практики : дисс. ... докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Н.Г. Муратова. - Казань, 2004. - 599 c.

8. Бриллиантов А.В. Уголовно-исполнительное право России : [учебное пособие] / [А.В. Бриллиантов, М.Г. Детков,

О.Г. Перминов] ; под ред. О.Г Перминова. - М. : Юридическая литература, 2001. - 416 c.

9. Головко Л.В. Уголовный процесс западных государств : [учеб. пособ. для юрид. вузов] / [Л.В. Головко, К.Ф. Гуценко, Б.А. Филимонов] ; под ред. К.Ф. Гуценко. - 2-е изд. доп. и испр. - М. : Зерцало-М, 2002. - 528 c.

10. Пузирьов М.С. Порівняльний аналіз пенітенціарної правотворчості Англії та Уельсу й України / М.С. Пузирьов // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». - 2016. - № 23. - С. 161-164.

11. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / В. Бернхем. - К. : Україна, 1999. - 554 с.

12. Марченко М.Н. Основные источники англосаксонского права: понятие, прецедент / М.Н. Марченко // Вестник Московского университета. - 1999. - № 4. - С. 26-41.

13. Рябцева Е.В. Исполнение приговора в уголовном процессе России / Е.В. Рябцева. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2007. - 218 c.

14. Кубанцев С.П. Применение пробации и досрочного освобождения от отбытия наказания в виде лишения свободы в США / С.П. Кубанцев // Журнал российского права. - 2006. - № 1. - С. 121-132.