Феномен демократії в контексті кордонної цивілізації України та США

Наталія Ковальчук,

доктор філософських наук, професор, Київський університет імені Бориса Грінченка

Анотація. Метою даної статті є репрезентація аналогових процесів формування демократичних традицій в історії США та України в контексті кордонного статусу цих країн. Людина пограниччя, піонер і ковбой, стала в багатьох аспектах репрезентативним американцем і засновником американської демократії. Українською людиною пограниччя був козак, який у ХУІ--ХУІІ століттях став репрезентативним типом свого народу. Підгрунтям демократії в Україні були козацькі спільноти, а у США - англійські громади. Подальший розвиток демократії потребував великих міст як бази державотворення. Важливу роль у розвитку української та американської демократії відігравали міста. Великі зміни в демократичному розвитку міст пов 'язані з прийняттям і упровадженням Магдебурзького права. Принципи американської демократії були започатковані в містах на східному узбережжі США. Американські міста виступали як великі асамблеї, де, як і в Україні, населення користувалося правом місцевої самоуправи, мало своє право, суд, приватну свободу. Україна здобула свою свободу і незалежність проти королівської влади Польщі в ході української національно-визвольної боротьби, а США в ході американської революції виступали за свободу і незалежність проти королівської влади Англії.

Ключові слова: демократія, вільна індивідуальність, історичні паралелі, прикордонний статус України та США.

Проблема демократії своїм корінням сягає початку цивілізаційного процесу всесвітньої історії. Як відомо цей процес почався з виникнення держави. Саме її поява створила новий цивілізаційний аспект - аспект політичної історії, яка має різні форми правління та суспільного устрою. Серед цих форм суспільного устрою особливого значення набула демократія. У сучасному світі демократія трактується у напрямі врахування думок меншості, у першу чергу тих, хто орієнтується на нестандартну ситуацію. Тим самим у системі сучасної демократії на передній план висуваються принципи плюралізму, свободи, правової держави та толерантності. В українському суспільстві надзвичайно небезпечною є незріла демократія. Адже така демократія найлегше сполучається з охлократією, більше того, з диктатурою «митингової стихії». У цьому контексті важливо повернутися до історії розвитку демократичних настанов в українському суспільстві, які нажаль були втрачені, але можуть виступати основою для демократичного розвитку демократичного суспільства у майбутньому.

Метою даної статті є репрезентація аналогових процесів формування демократичних традицій в історії США та України в контексті кордонного статусу цих країн. Для вирішення цієї мети необхідно проаналізувати історичні паралелі розвитку демократії в Україні та США в контексті формування носіїв вільної індивідуальності, функціонування громад як організаційних форм рівноправності та братства людей, демократичним устроєм великих міст, історичними особами, що виявили здатність очолювати національно-визвольний рух.

Демократія розвивається в Україні з того самого джерела, що й демократія європейських країн, тобто з варязьких структур варварської демократії. Але за наявності загального коріння розвиток демократії в Україні та Європі відбувається в різних соціо-політичних обставинах. Україна розвивалася на кордоні з кочовими племенами степовиків, і демократія починає набувати рис самооборони українського соціуму. Розвиток цивілізації в Україні набирає кордонного вигляду. У цьому сенсі найближчу аналогію обставин розвитку України становить розвиток кордонної цивілізації Південної Америки. Тут йдеться не про те, що доля України, чи її соціум, чи її люди є схожими з американським суспільством або є піонерами прерій. Йдеться саме про аналогію генези кордонної цивілізації, про схожість початкових умов самооборони суспільства. Це типологічна, а не індивідуальна схожість розвитку, а отже, і його результатів.

У вивченні генези демократії в Україні та США методом порівняльно- історичного аналізу головним виступає врахування кордонного характеру цивілізацій цих країн у період їх формування. Тут йдеться про цивілізації, які знаходяться на кордоні між «розумною ойкуменою» культури і силами ворожнечого буття, що втілюють або стихію природи, або варварського соціуму.

І в Україні, і в США з самого початку їхнього існування є кордон з дикою природою - «степ, прерії», і там і там є кордон між цивілізацією та варварством. Степ був джерелом постійних нападів кочових племен тюркського походження в Україні та індіанських тубільців у США і тому розглядається як хаос. Цьому хаосові і потрібно було протиставити «розумну ойкумену», якою виступало місто як софійне начало.

Якщо виходити з концепції А. Тойнбі, що будується за схемою «заклик - відгук», то освоєння степу й було відповіддю української та американської цивілізацій на заклик універсуму. «Степ з простору кочовища перетворюється на переоране поле, річки - на зони перешкоди набігам у транспортні артерії, околиці міст і сіл - у хутори на зразок ферм чи ранчо», - зазначає відомий український філософ С. Кримський [1, с. 104]. Відповідно в українській та американській етнічній свідомості зростає цінність поняття кордону, межі, ліміту. Не випадково відомий американський історик Фредерік Джексон Тернер пропонував як плідний методологічний засіб для вивчення американської культури використовувати тезу прикордоння. Це також стосується і вивчення української культури.

Демократію можливо розглядати як форму виживання соціуму. Цікаво, що такий підхід змінює розуміння самої демократії. Традиційно демократія розглядається як влада більшості. На нашу думку, ідея демократії пов'язана з проблемою людини, проблемою розвитку вільної особистості. І тому дослідження демократії повертає нас до проблеми вільної особистості. У специфічних умовах кордонної цивілізації в Україні та у США демократія була здатна до виживання тільки на ґрунті розвитку вільної особистості, зрозумілому у якнайширшому сенсі.

Людина пограниччя, піонер і ковбой, стала в багатьох аспектах репрезентативним американцем і засновником американської демократії. Звичаї та установки, що виникли в умовах пограниччя, забарвили весь американський побут, у тому числі й землі давнього поселення вздовж східного узбережжя.

Українською людиною пограниччя був козак, який у ХУІ-ХУІІ століттях став репрезентативним типом свого народу. У своїй суті козацтво було організацією військової самооборони населення пограничних земель, для яких існувала загроза. Однак згодом військова організація, що спонтанно сформувалася на пограниччі, почала відігравати важливу роль у житті запілля.

З поширенням феномену «поля» в українській та американській культурі відбувається становлення етнічної свідомості. На передній план виступає не опозиція «місто - степ» (як альтернатива порядку та хаосу, софійності та безодні), а зіставлення «місто - хутір», де останній символізує трансформацію степової стихії у ферму, тобто обжитий куток особисто відвойованої природи. Взагалі в українській та американській ментальності та в пов'язаних з ними національних культурах спостерігається паралелізм зображення життя природи і людини, органічний зв'язок природного і соціального. Степ тут не просто географічне чи екологічне явище, а соціальний ґрунт. «Прив'язаність до рідного ґрунту для українця, - пише з цього приводу С. Грица, - має особливий сенс, бо вона асоціюється з синдромом вічного страдництва за відсутності рідної хати - своєї держави. Поняття «рідний» в українській мові має неперекладаний ідіоматичний смисл» [2, с. 20].

Що стосується американської культури, то для американця «степ» асоціюється з вільними землями, які забезпечують йому економічну та політичну рівність, які є початком його свободи і демократії. Отже, і в Україні, і в США рідна земля - це вже не тільки ґрунт, а рідний соціум, що асоціюється з національною державністю.

Підґрунтям демократії в Україні були козацькі спільноти, а у США - англійські громади. Зародилась і зміцніла козаччина в Україні в умовах державно- політичного лихоліття на спустошеному татарами «Дикому полі» в безпосередньому сусідстві та боротьбі з кримськими нападниками. Козаччина постає як стихія без ясної мети і політичної програми. Але, об'єднавшись з громадянством, козаччина змінила свою роль оборонця степових окраїн на роль творця та будівничого української державності».

Розвиток демократії в США спирався на аналогічні в правовому сенсі функціональні спільноти - англійські громади Нової Англії (якщо мати на увазі норми звичаєвого права). На відміну від тих поселень, що були створені в США авантюристами, які шукали золота і пригод, емігранти з Англії приїхали зі своїми родинами і, як свідчить А. де Токвіль, не ставили собі за мету збагачення та поліпшення соціального стану. Вони шукали втілення певних ідеологічних доктрин [3, с. 31-32]. Ці емігранти, або, як вони себе називали, пілігрими, належали до англійської секти, чиї принципи дали їм ім'я пуритан. Пуритани мали не тільки релігійну доктрину, ай у багатьох пунктах були пов'язані з абсолютиськими і республіканськими теоріями.

Таким чином, американська демократія та державність були започатковані англійськими громадами Нової Англії. Так званий «Мейфлауер-компакт» став взірцем для нового суспільства на нових суспільних засад.».

Функціональні общини також, як і козацькі осередки, передбачали можливість не тільки територіальної вкоріненості, а й зміни місцеперебування, тому вони дають лише перший історичний поштовх до демократичного устрою. Подальший розвиток демократії потребував великих міст як бази державотворення.

Формування представницької влади в Україні було пов'язано з Конституцією Пилипа Орлика У шостому пункті Конституції постулюється утворення Генеральної Ради - «козацького парламенту» як законодавчого органу Української Г етьманської держави. Далі йдуть шістнадцять пунктів, які розкривають зміст прав і вільностей, параметри того ідеального ладу, який закладено в основу Конституції. Ідея демократичного устрою держави з генеральною військовою радою як головний параметр була цілком зрозумілою і всім верствам населення, і, зокрема, козацтву. Функціональне вирізнення козацького стану за фактичного проголошення рівності усієї людності роксоланової закладало прецедент в історії європейського суспільства в ХV-ХVІ століттях. Про це пишуть також М. Костомаров і М. Максимович.

Формування представницької влади в Україні було пов'язано з Конституцією Пилипа Орлика, а в США - зі зрілою американською конституцією. Історія Америки після прийняття американської конституції - це історія реалізації засад, прийнятих у формотворчому періоді американської республіки. Основні принципи американської конституції такі: демократія, федералізм, принцип свободи та принцип рівності.

Згідно з принципом демократії джерелом державної влади є народ, який творить органи влади шляхом виборів. У час, коли формувалися основи американської державності, демократична форма правління була великою новиною. Батьки американської державності мусили вирішувати два актуальні питання. Першим було принципове питання про державну форму: чи це має бути монархія, чи республіка? Відомо, що сам Дж. Вашингтон вирішив прийняти республіканську форму держави і став першим президентом демократичної республіки на основі нової конституції.