Другою важливою проблемою була справа методу управління державою. До цього американці вперше в історії застосували метод виборів, конституційних і ратифікаційних конвенцій. Застосування федеративної ідеї до американської політичної дійсності виявилося дуже щасливою розв'язкою. З одного боку, це створило спільну федеративну владу, а за другого - давало змогу окремим штатам користуватися у всіх справах.

Принцип свободи людини означає, що людина-громадянин має певні невід'ємні права, які державна влада не сміє порушувати або скасовувати. Декларація незалежності називає три невід'ємні права людини: право на життя, свободу, змагання до щастя. Американська формула змагання до щастя є неперевершеною, бо вона дозволяє кожній окремій людині визначити, в чому полягає її щастя і залишити за собою право змагатися за нього.

Ідея рівності також закореніла в американському суспільстві й належить до основних засад, на яких побудовано американський державний устрій. Рівність не означає зрівняння всіх під суспільним чи матеріальним оглядом, вона означає рівність у сенсі права, без будь-яких станових чи класових привілеїв, даючи рівні шанси для всіх.

Важливу роль у розвитку української та американської демократії відігравали міста. Великі зміни в демократичному розвитку міст пов'язані з прийняттям і упровадженням Магдебурзького права. Місто було позбавлено прямого втручання з боку існуючої влади. Це право проголошувало рівність усіх мешканців міста перед законом. Магдебурзьке право надавало великі пільги містам, бо залучало жителів міст до самоуправління, яке чинилося на принципах вибору адміністрації, судової влади тощо. Унаслідок запровадження Магдебурзького права змінився давній характер українських городів, вони перетворилися в «міста», а населення їх у «міщан», що користувалися правом місцевої самоуправи, мали свій суд, своє право.

Принципи американської демократії були започатковані в містах на східному узбережжі США. Американські міста виступали як великі асамблеї, де, як і в Україні, населення користувалося правом місцевої самоуправи, мало своє право, суд, приватну свободу.

Демократизм і республіканізм панували в ранньополітичному житті міст узбережжя Нової Англії. А. де Токвіль, досліджуючи їхній розвиток, зазначає, «що саме муніципальні інститути міст є гарантом духу свободи в США». Далі він наводить дуже цікавий приклад щодо механізму місцевої самоуправи в містах Нової Англії. У них існувала законодавча та адміністративна влада. Законодавча влада виробляє в населення міст повагу до влади і закону, який, як наголошує А. де Токвіль, ніде у світі не підтримується так абсолютно, як в Америці.

Україна здобула свою свободу і незалежність у ході національно-визвольної боротьби проти королівської влади Польщі. Україна, що входила до складу великого князівства Литовського, після Люблінської унії (1569 р.) опинилася під пануванням Польщі Польські намагання знищити козацьку військову організацію призводили до напруження, що постійно зростало й нарешті 1648 р. вибухло великою революцією під проводом Богдана Хмельницького. Після перших боїв між козацькими та польськими силами населення волості (запілля) майже поголовно піднялося проти польського режиму. Тепер «покозачилося» багато людей, які зовсім не були козаками в первісному значенні пограничних войовників, але належали до селянства, міщанства чи навіть православної шляхти. Військова організація пограниччя поширювалася на простори, звільнені від польського панування, і виступила як основа нового суспільного та адміністративного ладу.

Україна здобула свою свободу і незалежність проти королівської влади Польщі в ході української національно-визвольної боротьби, а США в ході американської революції виступали за свободу і незалежність проти королівської влади Англії. Причини конфлікту між американськими колоніями Великої Британії та материком загальновідомі. У його основі лежали протести колоністів проти «оподаткування без репрезентації». Традиційно колонії мали власну самоуправу з правом накладати податки. Це було респектовано королем і парламентом. Закінчення Семилітньої війни (1756-1763 рр.), в якій Велика Британія здобула перевагу над Францією і витіснила її з північноамериканського континенту, обтяжило державну королівську скарбницю великими воєнними боргами. На основі раніше прийнятих «навігаційних актів» британський уряд наклав мито на товари, що були предметом колоніальної торгівлі. Суперечності між Англією та Америкою загострюються завдяки прийняттю «Штемпелового акта» (1675 р.) і особливо «Акта Бостонського порту» (1773 р.). З приводу цього 1774 р. у Філадельфії відбувся перший конгрес представників колоній, на якому було прийнято спільну програму дій проти порушення колоніальних прав. Його учасники висунули вимогу скасувати нестерпні акти і просили короля в окремій петиції, щоб він перешкодив парламентові порушувати права колоній. Паралельно з петицією до короля Джорджа III стихійно почалася підготовка колоністів до збройного опору, який був початком Американської революції під керівництвом Дж. Вашингтона як головного командира Континентальної армії.

Розвиток демократії в Україні та в США був пов'язаний з авторитаризмом, якщо мати на увазі харизматичних вождів, таких як Б. Хмельницький та Дж. Вашінгтон. «Справжнім володарем» назвав Б. Хмельницького А. Віміні 1650 р. Б. Хмельницький мав усі потрібні якості - полководця, дипломата, видатного військового організатора, державного діяча. І все ж найбільша роль Б. Хмельницького в історії України полягає у його державницьких звитягах, творені Української Козацької держави. У всіх галузях державного будівництва - у війську, адміністрації, в судовій справі і культурно-освітній діяльності - Б. Хмельницький скрізь виступає як державний діяч великого формату.

У процесі національно-визвольної боротьби і війни проти Польщі єдиною владою в Україні було Військо Запорозьке, а його гетьман Б. Хмельницький, вождь тієї революції, був - і лише він міг ним бути - головою нової Української держави.

Державотворення США також було пов'язане з історичною особою, яка репрезентувала волелюбні традиції народу. Американська революція висунула батька - засновника американської республіки Дж. Вашінгтона. Генрі Лі в похоронному слові сказав пам'ятні слова, які характеризують місце Дж. Вашінгтона в історії Америки: «Перший у війні, перший у мирі, перший у серцях земляків». Він належить до постатей, які змінюють хід історії. Можна сказати, що відбиток його духу позначився на історії всього людства.

Великим внеском, який Дж. Вашінгтон зробив в Американську революцію, була його толерантна настанова. Історики американської революції вказують, що він своєю толерантністю вплинув на її характер і переміг. Вона не знала терору та інших крайнощів французької революції. Толерантна настанова сприяла успішному завершенню революції та визвольної війни.

Воєнний досвід переконав Дж. Вашінгтона, що майбутнє Америки залежить від створення сильної центральної влади. Засобом для того могло бути прийняття нової конституції, яка повинна була засвідчити перед усім світом, що саме народ може узаконити устрій, який забезпечить людині свободу, добробут і справедливість.

Т. Шевченко, роздумуючи про долю України, висловлював віру в те, що й Україна дочекається свого Вашінгтона. У поемі «Юродивий» він пише:

... коли

Ми діждемося Вашінгтона

З новим і праведним законом?

А діждемось таки колись!

Розвиток демократії в Україні та США був пов'язаний з тяжінням до ідеалів Просвітництва. Розвинений індивідуалізм українців обумовлений етикою «інтелектуалізму». Свій вклад у розвиток ідей вільної індивідуальності внесли в Україні академічні вольності, що розвиваються з діяльністю братств, ідей просвітництва взагалі. Вже у XV ст. по всій Україні виникають братські громадянські організації українського населення, що об'єднуються для захисту своїх станових інтересів, відстоювання своїх національно-культурних справ.

Демократична структура братств була пов'язана з демократичними традиціями і високим рівнем самоуправління. Братчики виступали вихователями моральних якостей людини, її честі й гідності. «Мали братчики пильнувати, щоб світські люди і духовні жили, слухаючись заповідей Христових, мали право докоряти їм негарне життя. А коли не послухається, писати до єпископа», - наголошує Б. Грінченко [4, с. 11]. В українській культурі братства заснували принцип виборності духовенства світських людей і підпорядкування духовенства цим громадянам. При тому братства досягли такого становища, коли не клір управляв народом, а народ кліром.

Система виховання у США, як і в Україні, починалася з початкових шкіл, потім коледжів, які відкривали прямий шлях до американських університетів. Фредерік Тернер в своїй праці «Пограниччя в американській історії» наводить уривок з Конституції штату Індіани від 1816 року: «Загальна система виховання, яка охоплювала всі рівні, від міських шкіл до державних університетів, була безплатна і рівною мірою відкрита для всіх [5, с. 282]». При цьому він наголошує, що ця концепція була народжена на середньому Заході, у суспільстві американських піонерів.

В американській системі виховання велика роль належала університетам. Час вимагав освічених політиків, економістів, законодавців, науковців та інших фахівців, яких готували американські університети і які потім віддавали свій талант на олтар демократії. Тут доречно, мабуть, згадати слова, сказані лордом Байроном: «Навчання декількох - це деспотизм, навчання багатьох - це свобода. А інтелектуальна і принципова свобода - «це слава, мудрість і влада».

Велике значення в розвитку вільної особистості належить Києво- Могилянській академії. Вона була світським навчальним закладом, до якої могли вступити люди всіх станів незалежно від віку.

Вчилися студенти Києво-Могилянської академії всяк на свій кошт і скільки хто забажає. Цікаво, що Р. Заборовський запровадив чіткіший внутрішній порядок в академії і видав інструкцію під назвою «Закони Києво-Могилянської академії». Головна мета навчання пов'язана з розвитком вільної особистості студентів Києво- Могилянської академії, створенням атмосфери розкутості, яка б сприяла усвідомленню своєї цінності і гідності. В одному з двадцяти двох її пунктів особливо наголошується на користі публічних диспутів, які не тільки сприяють засвоєнню знань, а й готують майбутніх громадян. Студенти на диспутах могли критикувати лекції за попередній тиждень. Так виявлялися активніші і кмітливіші викладачі. На прохання керівників закладу у 1694 та 1701 рр. академія отримала царські грамоти з підтвердженням права на власний суд і незалежність від магістрату. демократія україна американський

Отже, у розвитку демократії в Україні та у США є певні історичні паралелі, що пов'язані з їх прикордонним статусом і, відповідно, з потребою формування носіїв вільної індивідуальності, функціонування громад, як організаційної форми рівноправності та братства людей. Демократичним устроєм великих міст, як центрів державотворення, визвольною боротьбою з королівським абсолютизмом, яка стимулювала республіканські ідеї, історичними особами, що виявилися здатними репрезентувати імперативи волі у національному менталітеті. Ці паралелі свідчать про ті потенційні можливості, що були втрачені Україною внаслідок її колонізацією царизмом, але зараз стають історичним джерелом демократичного розвитку української державності в контексті сучасної цивілізації.

Література

1. Кримський С. Б. Архетипи української культури / С. Б. Кримський // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. - К.: Фенікс, 1996. - С. 91-112.

2. Грица С. Міграція фольклору / С. Грица // Фольклор українців поза межами України: Сб наук. статей. - АН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського, Ін-т української археології. - К., 1992. - С. 20-40.