Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Цивільний кодекс України не встановлює переліку правових наслідків визнання особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою, проте зміст інших норм цивільного та сімейного законодавства дає можливість виділити такі наслідки, зокрема: 1) нотаріус за останнім місцем проживання такої особи встановлює над її майном опіку. Опікун управляє майном в інтересах особи, яка визнана безвісно відсутньо, в тому числі надає утримання особам, яких був зобов'язаний утримувати безвісно відсутній; 2) чоловік або дружина безвісно відсутнього одержують право розірвати шлюб у спрощеному порядку в органі РАЦС (пункт 1 ч. 1 ст. 107 СК); 3) припиняються зобов'язання, нерозривно пов'язані з особою безвісно відсутнього (наприклад, зазначені у п. 6 ч. 1 ст. 248, п. 2 ч. 1 ст. 1008 ЦК).

Висновки

При написанні курсової роботи, відповідно до мети та поставлених завдань, можна зробити наступні висновки.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Цивільна правоздатність - це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється в момент її смерті

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

Обмеження правоздатності можливе лише у вигляді санкції за скоєння адміністративного правопорушення чи злочину і передбачено відповідно адміністративним чи кримінальним законом.

Дієздатність являє собою встановлену законом здатність особи -- учасника правовідносин своїми безпосередніми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Характер і обсяг дієздатності, як і правоздатності, визначається державою і закріплюється у різноманітних правових актах.

Цивільна дієздатність фізичної особи - це їі здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

За ступенем дієздатності фізичних осіб поділяють на: 1) повністю дієздатних; 2) з частковою дієздатністю; 3) з неповною дієздатністю; 4) з обмеженою дієздатністю; 5) недієздатних осіб.

Повністю дієздатними у віковому аспекті можуть вважатися громадяни, які досягли повноліття - 18-річного віку.

У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення повноліття, фізична особа, яка скористалася таким правом, набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу (одруження).

ЦК України (ст. 35) передбачає таке поняття, як емансипація - надання неповнолітній особі повної дієздатності, коли особа досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також непов­нолітній особі, яка записана матірґю або батьком дитини.

Надання повної дієздатності у таких випадках проводиться за рішенням органів опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків або осіб, які їх замінюють. Без такої згоди спір вирішується судом.

Визнання фізичної особи недієздатною можливе лише на підставі рішення суду. На підставі рішення суду дієздатність може бути і поновлено.

Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України та на підставі рішення суду.

Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Список використаних джерел

1. Конституція України, Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, поточна редакція -- тлумачення від 15.05.2014, підстава v005p710-14

2. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356) зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законами, редакція від 27.09.2014, підстава № 1673-VII від 02.09.2014

3. Цивільний процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492) ) зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законами, редакція від 04.06.2014, підстава № 1263-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.915

4. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.2010р. № 2398-VІ // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 38. - Ст. 509.

5. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 15. - Ст. 232.

6. Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007р. № 915 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 52. - Стор. 95. - Ст. 2115.

7. Закон України «Про заставу» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 47, ст.642 ) редакція від 11.08.2013, підстава N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712

8. Національний класифікатор надзвичайних ситуацій (ДК 019:2010), затверджений наказом Державного Комітету України зі стандартизації, метрології и сертифікації № 457 від 11.10.2010р.

9. Головашевич А. К вопросу о правосубъектности физических лиц // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5. - С. 13-16.

10. Лінік Є.П., Омельчук Т.В. Опіка та піклування. - К.: Видавець Фурса С.Я., 2006. - 52 с.

11. Посикалюк О.О. Особисті немайнові права фізичних осіб в романській, германській, англо-американській системах приватного права. - К.: Наук.- дослід. ін-т приват. права і підприєм. НАПрН України, 2011. - 205 с.

12. Роїна О.М. Реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Практичний посібник. - К.: КНТ, 2008. - 400 с.

13. Рудакова Л. Опіка та піклування над особами, які не досягли 18 років, згідно з новим Цивільним кодексом України // Юридична Україна. - 2003. - № 7. - С. 55-58.

14. Стефанчук Р. Зміст особистих немайнових прав фізичних осіб // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 8. - С. 11-15.

15. Шевченко Я.М. Охорона і захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб в цивільних правовідносинах: монографія / Я.М. Шевченко. - Х. : Харьков юридический, 2011. - 528 с.

16. Ясинок М. Висновок експерта як доказ у справах щодо обсягу правосуб'єктності фізичних осіб // Право України. - 2010. - № 3. - С. 146-153.

17. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья.: Статут. М., 2002.

18. Гринюк О.В. Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03/ Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2004. - 20 с.

19. Офіційний Веб-портал ВРУ http://rada.gov.ua

20. Офіційний Веб-портал органів виконавчої влади http://www.kmu.gov.ua/

21. Офіційний Веб-портал Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг http://nfp.gov.ua/