Створення товариства взаємного страхування "Карпатія", а саме головних напрямків його діяльності - страхування життя та пенсій, сприяло появі в Україні такого інституту, як недержавне пенсійне страхування. Було закладено фундамент для подальшого розвитку цього інституту в нашій державі. Як бачимо на території України були поширені як національні так і іноземні страхові товариства, діяльність яких вливала по різному впливала на розвиток страхової справи та страхових відносин. Ці відносини у той час потребували розвинутого страхового законодавства, у тому числі у сфері фінансово-правового регулювання страхування. Основу фінансово-правового регулювання функціонування страхових структур складала саме фінансова сторона їх діяльності. Перш за все це стосувалося своєчасності та правильності сплати податків державну казну. Можливим уявляється встановлення обов'язкової публічної звітності страхових структур по визначеній схемі: річний баланс по розділам, стан рахунків, статистичні відомості. За необхідності орган страхового нагляду міг призначити планові та позапланові ревізії фінансової та оперативно-технічної діяльності страхових структур. При цьому перевірялися збереженість грошових коштів, ведення каси, форм та методи відшкодування резервних фондів, правильність відрахувань в резервні та запасні фонди. Страховий комітет, що входив до складу Міністерства внутрішніх справ, діючи в межах циркулярів цього відомства, контролював й інші правові аспекти товариств, законність полісних умов з точки зору відповідальності їх нормам права. Фінансування видатків на утримання апарату державного страхового нагляду здійснювалося за рахунок казни шляхом перерозподілу особливого страхового збору із загальної суми страхових платежів, що надійшли к всі страхові товариства у звітному році Юрах В.М. Фінансово-правові засади страхування в Україні: Дис. …кандидата юридичних наук: 12. 00. 07. Одеса.: 2008.С. 21-22. . Держава встановила обумовлені межі страхової діяльності, забезпечила гарантійні резерви страховиків, та налагодила потрібний контроль над страховими товариствами. В 1905 р. був прийнятий закон, який надавав право державним ощадним касам заключати договори страхування життя Згідно з цим законом договори страхування життя могли укладати без попереднього медичного огляду. При цьому початкова страхова сума складала 25 рублів. Страхові виплати по цих договорах здійснювались з відстрочкою на 5-7 років. В якості офіційної цілі страхування життя через державні ощадні каси з невеликими страховими сумами було притягнення до страхування широких прошарків населення. Для організації і контролю державного особистого страхування через систему ощадних кас було створено Управління державних ощадних кас, що складалося із сітки ощадних кас, розділених на дванадцять районів, кожний район очолював інспектор державних ощадних кас та із центральної страхової канцелярії на правах самостійного відділу для координації діяльності інспекторів Управління Мамедов А.А. Финансовоправовые проблемы страхования в России [Электронный ресурс]: Дис.... дра юрид. наук: 12. 00. 14. М.: РГБ, 2006. (Из фондов Российской Государственной Библиотеки), С. 104. . Ця форма страхування дістала подальший розвиток, коли 1914 р. було закріплено "Положення про страхування доходів і капіталів в Державних ощадних касах" Об установлении Положения о страховании доходов и капиталов в Государственных сберегательных кассах. Одобренный Государственным Советом и Государственной Думой и Высочайше утв. Закон 10 июня 1914 г. (Собр. узак. и распор. Правительства. 1914. Отд1. № 207. Ст. 2096) // СПб.: Государственная типография, 1914. . Крім державних ощадних кас страхування життя здійснювали пенсійні каси при міських і земських установах Положение о пенсионных кассах служащих в земских учреждениях. Высочайше утв. Мнение Государственного Совета 12 июня 1900 г. (Собр. узак. и распор. Правительства. 1900. Августа 17. № 97. Ст. 1955) // Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье.Т. ХХ. 1900. № 18870. СПб.: Государственная типография, 1902. , а також пенсійні каси для залізо дорожніх службовців О разрешении пенсионной кассе служащих на казенных железных дорогах производить операции по страхованию жизни. Высочайше утв. мнение Государственного Совета 3 мая 1899г. (Собр. узак. и распор. Правительства. 1899. Августа 5. Ст. 1313) // Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. T. XIX. 1899. No 16830 - СПб.: Государственная типография, 1902. . На початку ХХ ст. у Львові функціонувала низка пенсійних фондів. Одним з яскравих прикладів був Пенсійний фонд працівників міських електричних закладів у Львові. Право на вступ до Пенсійного фонду працівників міських електричних закладів мали усі працівники, хто платив внески до фонду, пройшов військову службу, не належав до інших фондів і вік при вступі до фонду не перевищував 40 років. Відповідно до статут формування Пенсійного фонду працівників міських електричних закладів у Львові (один з останніх затверджено 1924 р.) проводилося за рахунок: майна попереднього пенсійного фонду; внесків членів пенсійного фонду (вступні та щомісячні); щомісячні дотації міських чи районних електричних закладів; інших доходів фонду (пожертви, штрафи та пені, відсотки від майна) Трубич С.Ю., Швець В. Є. Формування системи соціального страхування // Фінанси України. - 2000. - № 2.С. 27-29. . З цього можна зробити висновок, що пенсійне страхування є комплексним фінансовим інститутом, включає умови формування грошових фондів, регулює умови вступу у фінансові правовідносини і має розподільчий та перерозподільний характер. Функціонування у Львові пенсійних фондів працівників міських електричних закладів є прикладом грамотного розвитку недержавного пенсійного страхування на території України. Ці фонди за своєю суттю слід відносити до сучасних недержавний корпоративних пенсійних фондів. До 1913 р. в російській імперії була сформована стабільна фінансова система, в які страхування відігравало значну роль. Після проведення наприкінці ХІХ ст. С.Ю. Вітте грошової реформи, були встановлений золотий монометалізм та вільна конвертація карбованця, що сприяло розвитку страхування. Поширеною була практика внесення коштів у державні цінні папери та державні займи Юрах В.М. Фінансово-правові засади страхування в Україні: Дис. …кандидата юридичних наук: 12. 00. 07. Одеса.: 2008.С. 22. . З початку ХХ ст. і до 1917 р. тривав період формування джерел права, і активізувалась законотворчість, у тому числі було зроблено спроби (наприклад, у 1879, 1903 і 1906 рр.) кодифікувати страхове право, які закінчилися на рівні опублікованих проектів. Важливу роль в регулюванні, к тому числі фінансово-правовому, відносин страхування відіграють статути страхових акціонерних товариств. Адже з часів царської Росії затвердження цих статутів здійснювалося безпосередньо імператором. Відповідно, судова практика в цей період визнавала за статутами акціонерних товариств силу законів. Таким чином, при судовому розгляді спору умови страхування оцінювалися судом не як умови договору, а як урядові установи, що мали силу спеціального закону, тобто статути страхових товариств та їх полісні умови були одними з джерел права, якими регулювалися правовідносини, у тому числі й фінансово-правові Мамедов А.А. История и генезис финансово-правового регулирования страхования в России // История государства и права. - 2004. - № 1. - С. 50-54. . З утворенням Радянського Союзу господарське життя країн, що увійшли до його складу змінилося. Запанувала державна власність і централізм, встановився контроль над засобами виробництва, ресурси направлялися у пріоритетні галузі, розроблялися п'ятирічні плани господарства, відхилення від яких було неможливим, зазнала змін фінансова система. За таких умов почала формуватися система державного страхування, було створено відповідний державний орган - Головне управління державного страхування, яке через свої республіканські і місцеві органи здійснювало функцію страхування Історія страхування: підручник / С.К. Реверчук, Т.В. Сива, С.І. Кубів, О.Д. Вовчак; За ред. . С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2005.С. 98. . Період з 1917 р. до середини 1921 р. характеризувався ліквідацією дореволюційних кредитних установ, а його найбільш значимим актом став Декрет ЦВК 1917 р. "Про націоналізацію банків", відповідно банківська справа була оголошена монополією держави, а активи та пасиви всіх акціонерних банків та банківських контор були передані Державному банку. На черзі стояла націоналізація страхової справи. В.І. Ленін 1918 р. підписав Декрет "Про встановлення державного контролю над всіма видами страхування, окрім соціального" Публічно-правове регулювання страхової справи з боку держави здійснювала Рада у справах страхування з виконавчим органом - Комісаріатом у справах страхування, що призначався Раднаркомом. Організаційна перебудова страхової справи на цьому етапі характеризувалася, з одного боку, збереженням засад страхування, що склалися в період царської Росії, з іншого - Введенням жорсткого контролю над прибутками у страховому сегменті економіки, що виражалося перш за все у фінансово-правовому регулюванні прогресивного оподаткування прибутків від страхових операцій, повнотою та своєчасністю сплати податків, перевіркою бухгалтерської звітності страхових товариств. При цьому, згідно з Декретом від 1918 р. усі дивіденди акціонерів та пайовиків, нараховані за 1917 р., були конфісковані в казну держави Юрах В.М. Фінансово-правові засади страхування в Україні: Дис. …кандидата юридичних наук: 12. 00. 07. Одеса.: 2008.С. 24-25. . В 1919 р. було прийнято Декрет "Про об'єднання ощадних кас з Народним банком", у центральному управлінні якого були створені 2 відділи, в тому числі відділ страхування життя, який мав керувати страховими операціями колишніх ощадних кас і ліквідувати операції зі страхування життя приватних страхових товариств. Відповідно до Декрету "Про анулювання договорів зі страхування життя" 1919 р. усі види страхування життя було відмінено. А згодом було відмінено страхування капіталів та прибутків, а страхові внески на дані види страхування перерахували до казни Про анулювання договорів зі страхування життя: Декрет РНК від 18. 11.1919 р. // СУ РСФСР. - 1919. - № 56. - Ст. 542. . Настав період суворого етатизму у страховій та фінансовій сфері. Жорсткий державний контроль, некомпетентність посадових осіб, надто агресивне ставлення до страхування призвели до значних потрясінь у цій сфері, руйнувалися багаторічні надбання страхової діяльності. Види страхування які діяли раніше почали впроваджувати наново. Із прийняттям Конституції СРСР 1924 р. відбулися зміни і у страхуванні. 1925 р. ЦВК і РНК СРСР затвердили Положення про державне страхування СРСР, в якому було вказано, що всі види страхування є державною монополією СРСР, а органи Держстраху мають виключне право на проведення цих операцій. У 1924 р. почали проводитися операції з особистого страхування. Першим видом особистого страхування було змішане страхування на випадок дожиття до певного віку (пенсійне страхування) і на випадок смерті застрахованого швидше досягнення ним цього віку. У 1927 р. Держстрах розпочав новий вид спрощеного страхування життя, яке отримало назву селянського страхування життя. До 1929 р. страхування на випадок похилого віку та старості не включалося до сфери соціального страхування. А законодавче закріплення пенсійного віку - для жінок 55 років і 60 років для чоловіків відбулося лише в 1932 році. У 1956 р. було прийнято Закон "Про державні пенсії", а також було відділено поняття держаних пенсій від соціального страхування, пенсії розмежовувались як частина державного бюджету, а соціальне страхування мало податкову природу, і називалось страховим збором Закон СРСР "Про державні пенсії" від 14. 09.1967 р. . 1958 р. центральним апаратом Міністерства фінансів СРСР було організовано Відділ державного страхування.