Незважаючи на те, що у Великобританії існує СКП як самостійна структурна одиниця, велику роль в її організації та забезпеченні діяльності відіграє Генеральний аторней, який є вищою посадовою особою у сфері кримінального процесу, оскільки саме він здійснює королівський контроль над публічним кримінальним переслідуванням та забезпечує реалізацію єдиної політики правосуддя в цивільних і кримінальних справах [4, с. 292]. Генеральний аторней є головним юридичним радником корони і її уряду та має першочергову роль консультування уряду щодо будь-яких юридичних наслідків його діяльності.

Також він представляє Великобританію перед Міжнародним судом. Генеральний аторней наділений правом делегування своїх повноважень у сфері прокурорського нагляду.

Отже, органи прокуратури країн-учасниць Європейського Союзу виконують функції відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи Яес (2000) 19 щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, в яких зазначено, що прокурори в усіх системах правосуддя:

- вирішують питання про відкриття або продовження кримінального переслідування;

- підтримують обвинувачення в суді;

- можуть оскаржувати або вносити апеляційні подання на всі або деякі судові рішення.

У певних системах кримінального правосуддя прокуратура також:

- реалізує державну кримінальну політику (з урахуванням регіональних та місцевих умов);

- веде розслідування, керує ним або здійснює нагляд за ним;

- забезпечує надання ефективної допомоги потерпілим;

- ухвалює рішення щодо заходів, альтернативних кримінальному переслідуванню;

- здійснюють нагляд за виконанням рішень судів [2].

Підсумовуючи зазначене вище, можемо стверджувати, що функції прокуратури відрізняють у сфері кримінальної юстиції та у зазначених вище системах.

Так, у принципах, закріплених у Висновку №9 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів про «Роль прокуратури за межами сфери кримінального права», щодо особливих повноважень прокурорів за рамками кримінальної юстиції визначено таке:

1) компетенція органів прокуратури поза межами кримінального судочинства не повинна бути такою, що обмежує права осіб на подання позову або захист свої інтересів у чесному та неупередженому судовому засіданні, навіть у випадках, коли прокуратура діє або має намір діяти як одна із сторін;

2) у випадках, коли прокуратура уповноважена приймати рішення, які стосуються прав і обов'язків осіб, повноваження органів прокуратури мають бути жорстко обмежені, визначені законом, і не можуть перешкоджати праву сторін формувати засіб правового захисту фактично й за законом у незалежному та неупередженому судовому засіданні [3]. Органи прокуратури повинні діяти повністю незалежно від будь-якої іншої влади, і їхні рішення мають бути обґрунтованими та оголошуватися зацікавленим особам.

Отже, проаналізувавши вимоги європейських стандартів, порівнявши системи функціонування та організації органів прокуратури в країнах Європейського Союзу, можемо визначити, що, незважаючи на цілісність ЄС, не існує єдиної моделі прокуратури в країнах-учасниць як з організаційної, так і з функціональної сторони.

Така відмінність пояснюється не тільки розбіжностями соціально-економічного і політичного життя країн Європейського Союзу, а також і тим, що схожі функції, які так об'єктивно потрібні в будь-якому сучасному суспільстві, можуть реалізовуватися через різні правові інститути і механізми відповідно до національних правових особливостей.

В Україні Закон України «Про прокуратуру» в новій редакції від 2014 р. спрямований на вдосконалення законодавчих засад організації та діяльності прокуратури України з метою імплементації європейських стандартів, позбавлення прокуратури надмірних повноважень щодо здійснення нагляду за додержанням законів, запровадження положень, покликаних підвищити професійність прокурора та його незалежність, а також передбачити участь органів прокурорського самоврядування у вирішенні питань, пов'язаних із діяльністю прокуратури, що відповідає основним принципам діяльності організації і функціонування прокуратур країн Європейського Союзу.

Однак, доцільно зауважити, що подальше реформування органів прокуратури України має здійснюватися в напрямі внесення змін до законодавчих актів, які регулюють їхню діяльність щодо забезпечення надання ефективної допомоги потерпілим, ухвалення рішень що стосуються заходів, альтернативних кримінальному переслідуванню та розширення сфери повноважень у галузі міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Список використаних джерел

європейський прокуратура влада юстиція

1. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 N° 1697-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 2-3. - Ст. 54.

2. Рекомендація Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (6 жовтня 2000 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=1568277&Site=DC.

3. Висновок № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів про «Роль прокуратури за межами сфери кримінального права» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/cmo.html?_m=publications&_t=rec&id=101556.

4. Скрипнюк А. В. Світовий досвід функціонування органів прокуратури: порівняльно- правовий аналіз // Науковий вісник Херсонського державного університету - 2014. - № 4. - С. 290-294.

5. Italy public Prosecutors' Office [Електронний ресурс]. - Режим доступу±Ир:// www.canestrinilex.com/resources/nuova-registrazione-blog-2/.

6. The Crown Prosecution Service of UK [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.cps.gov.uk/.

Анотація

Європейський досвід організації органів прокуратури. Л. В. Омельчук, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики, А. Р. Клітинська, магістр Національного університету державної податкової служби України

Проаналізовано організаційну структуру та повноваження органів прокуратури окремих держав Європейського Союзу. Здійснено порівняння різних моделей органів прокуратури з метою вивчення можливостей імплементації європейського досвіду в Україні.

Ключові слова: функції прокуратури, європейські стандарти, євроінтеграція, прокурор, аторней.

Аннотация

Европейский опыт организации органов прокуратуры. Л. В. Омельчук, кандидат юридических наук, доцент кафедры уголовного процесса и криминалистики, А. Г. Клитинская, магистр Национального университета государственной налоговой службы Украины

Проанализирована организационная структура и полномочия органов прокуратуры отдельных государств Европейского Союза. Осуществлено сравнение различных моделей органов прокуратуры с целью изучения возможностей имплементации европейского опыта в Украине.

Ключевые слова: функции прокуратуры, европейские стандарты, евроинтеграция, прокурор, атторней.

Annotation

European experience in organizing the prosecutor's office. L.V. Omelchuk, Candidate of Legal Sciences, Associate Professor of the Department of Criminal Procedure and Criminology, A. R. Klytnyskaya, Master of the National University of State Tax Service of Ukraine

The article is devoted analyzes the organizational structure and powers of the prosecution of individual states of the European Union. The comparison of different models of organs to study the feasibility of implementing European experience in Ukraine.

Keywords: function prosecutors, European standards, European integration, prosecutor, Attorney.