ЗМІСТ

Вступ

Основна частина.

1. Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи

2. Етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи

3. Передумови розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні

4. Становлення судово-бухгалтерської експертизи в незалежній Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Необхідність вивчення та аналітичного огляду історичного аспекту будь-якого явища дає можливість виявити тенденції його розвитку; попередити дублювання та повторення помилок минулого в майбутньому; вибудувати теоретичне підґрунтя для проведення досліджень та з'ясувати рівень їх розробки; побудувати науковий прогноз, розглядаючи предмет дослідження у динаміці.

Дослідження історичного розвитку експертних досліджень та, зокрема, судово-бухгалтерської експертизи в Україні та світі може надати значний матеріал для виявлення основних тенденцій її розвитку на сучасному етапі. Отже, вивчення історичного аспекту розвитку судово-бухгалтерської експертизи на сьогоднішній день є актуальним питанням.

Основна частина

1. Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи

Виникнення та розвиток судово-бухгалтерської експертизи безпосередньо пов'язаний з виникненням обліку.

Розглядаючи історичний аспект судово-бухгалтерської експертизи, слід зазначити, що вона виникла з практичної необхідності у наданні допомоги правоохоронним органами у процесі слідства та історично трансформувалася з форми контролю у форму застосування знань з бухгалтерського обліку в судовому процесі. Таке перетворення відбулося під впливом ряду факторів, які наведені на рис. 1.

Рис. 1. Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи

2. Етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи

Відповідно до виділених факторів можна стверджувати, що судово-бухгалтерська експертиза пройшла у своєму становленні наступні етапи:

І-й етап - поява бухгалтерського обліку та паралельно з ним судово-бухгалтерської експертизи у формі контролю як функції бухгалтерського обліку, що виникла з практичної необхідності застосування знань з бухгалтерського обліку при вирішенні господарських спорів.

Бухгалтерський облік виник ще у Давньому Єгипті, Вавілоні, Єрусалімі, коли царський контролер (експерт) підтверджував достовірність звіту пожертвувань, складеного головним жерцем. Ще в стародавньому світі в судах, коли вони з'явилися, почали дуже широко використовувати дані обліку. Видатні оратори Афін та Риму -Демосфен (384 - 322 pp. до н.е.) і Цицерон (196-43 pp. до н.е.) досить часто посилалися у своїх промовах на дані бухгалтерських документів. Облік здійснював фіксацію фактів господарського життя, тобто дії та події, що викликають чи можуть викликати юридичні наслідки. Ця фіксація передбачала здійснення контролю за діями адміністрації, що приймає рішення, пов'язані з управлінням організацією. Основними засобами контролю були: інвентаризація, що дозволяла констатувати реальний стан справ; документація - їх письмове (інформаційне) обґрунтування. Ці прийоми і стали базою для наступних судових досліджень. Саме ці документи і склали те, що надалі одержало назву "судова бухгалтерія". Багато положень, пов'язаних з господарським обліком, знайшли відображення й у нормативних документах Давнього світу. І зараз можна знайти положення в кодексі Юстиніана, які, якщо не прямо, то опосередковано стосуються обліку.

З розвитком економічних відносин вдосконалюється облік як надбудова суспільної формації, підвищується його значення в доказах майнової відповідальності. Так, у середньовіччі виникла професія мандрівних писарів, які за плату складали звіти феодалам, виступали їхніми представниками в різного роду судових інстанціях при розгляді майнових спорів. В цей час у містах Північної Італії почали видаватися книги з бухгалтерського обліку, за якими навчалися фахівці. Ці книги використовувалися і як практичні посібники при веденні бухгалтерського обліку. Найбільш досконалою з них є книга "Трактат про рахунки і записи" францисканського ченця - вченого-математика Луки Пачолі (1445-1515), засновника подвійної бухгалтерії, яка збереглася і до наших днів. Автор виклав облік як систему показників господарської діяльності людей. Дані обліку використовувалися для контролю за збереженням власності торговця, при цьому застосовувалися елементи експертизи для перевірки достовірності даних обліку.

Приблизно в XV ст. у зв'язку із судовими розглядами бухгалтери стали виступати в суді як експерти. При цьому вже проводилася різниця між експертом in testes - незалежним збирачем доказів і експертом boni instruktores judicis - помічником судді в прийнятті рішень;

ІІ-й етап - ХVІІ ст. до початку ХХ ст. - створення спеціальних інститутів експертів-бухгалтерів, фахівці яких проводили експертизи на вимогу судових органів. Основними передумовами створення спеціальних інститутів експертів-бухгалтерів, фахівці яких проводили експертизи на вимогу судових органів, було те, що в найбільш розвинутій економічно у той час країні - Англії спостерігалася низка шахрайств і банкрутств. Відомий німецький юрист Р. Ієрінг (1818-1892 pp.) зауважив з цього приводу, що всі війни, разом узяті, не завдали стільки збитків суспільству, скільки акціонерні товариства. І от у цих умовах в країнах Європи почали виникати інститути, що об'єднували бухгалтерів і аудиторів. Останні ставили за мету проведення експертизи фінансової звітності та висловлення думки про її об'єктивність. Отже, вони брали на себе певну відповідальність за можливе виникнення збитків у клієнтів;

ІІІ-й етап - початок ХХ ст. - розмежування сфери існування ревізії, аудиту та судово-бухгалтерської експертизи. З початку XX ст. аудиторські перевірки і судова експертиза аудиторських фірм стають звичайним явищем в економічно розвинутих країнах. Два відомих фахівці -JT.P. Діксі (1864 - 1932 pp.) у Великобританії і Р.Х. Монтгопері (1872 - 1953 pp.) у США - створили теорію аудиту, яка в даний час одержала могутній розвиток.

ІV-й етап - кінець 60-х рр. ХХ ст. до тепер - судово-бухгалтерська експертиза стала самостійною галуззю знань та з появою наукових праць отримує теоретичне підґрунтя.

3. Передумови розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні

Сучасна судова бухгалтерія в Україні стала наслідком великої судової реформи в 1864 р. в Російській імперії. Російські вчені - А.Х. Гольмстен (1848 - 1920 pp.) і Г.Ф. Шершеневич (1863 - 1912 pp.) - досліджували з юридичної точки зору багато проблем бухгалтерського обліку і його документації. Вважається, що першим, хто розглянув проблематику судово-бухгалтерської експертизи, був Л.Є. Владіміров. Він поділяв експертів на "наукових", які дають мотивований висновок, що впливає, а часто і визначає вирок, і "ненаукових", яким відведена роль "довідкових свідків". Цікаво, що вчений не вважав бухгалтера повноцінним експертом і так описував його роль: "...оскільки суд отримав від бухгалтера необхідні довідки, то він "озброєний знаннями і може самостійно використовувати тримані дані".

На початку XX ст. бухгалтерський облік і бухгалтерська експертиза отримують широке визнання в суспільстві. Відомий юрист А.Ф. Коні (1844 - 1927 pp.) зазначав: "...якщо експертиза зроблена зі знання, якщо самі експерти є справжніми представниками своєї спеціальності, то експертизу треба прийняти і прислухатися до неї з увагою і повагою". Це сказано саме про бухгалтерську експертизу, що уже не розглядається як довідкова - "другосортна".

Не переставши бути другосортною, бухгалтерська експертиза, та й сам облік, вимагали більш кваліфікованих працівників, і в країні двічі (1889 і 1910 р.) робилися спроби створити за англійським зразком Інститут присяжних бухгалтерів - професійне об'єднання облікових працівників. Дрібні егоїстичні інтереси самих бухгалтерів, їх внутрипрофесійна ворожнеча перешкодили тоді створити орган, який би захищав їх інтереси. Однак це не зупинило розвитку самої бухгалтерської експертизи. Справжнім творцем її теорії й практики став видатний російський бухгалтер Сергій Фелігонтович Іванов. Саме з його праці "Бухгалтерська експертиза в судовому процесі" (1913 p.), яка отримала міжнародне визнання, бере початок і судова бухгалтерія, що існує на даний час.

С.Ф. Іванов дав розгорнуте визначення експертизи, під якою розумів: "... дослідження через знавців у судовому процесі таких предметів і явищ, що не можуть бути пояснені за допомогою одних тільки юридичних знань, а вимагають і професійних знань". Далі він уточнює: "судова бухгалтерська експертиза має на меті досліджувати через запрошених судом осіб, які мають досвід у рахівництві, ведення бухгалтерських книг, документів і звітних відомостей, для виявлення необхідних в ході справи питань спеціального характеру, що можуть бути вирішені тільки цими особами". Звідси випливало, що об'єктом бухгалтерської експертизи виступає не сама господарська діяльність, а тільки її відображення в рахівництві.

Саме рахівництво - дзеркало господарської діяльності -С.Ф. Іванов поділяв на три великих блоки:

- первинні документи, тобто свідчення про здійснення визначених фактів господарського життя. У бухгалтерському обліку завжди діяло правило В. Швайкера (1549 p.): "немає документа - немає факту";

- книги (облікові регістри) - певним чином розграфлені аркуші паперу, на яких фіксують дані про факти господарського життя, представлені в документах;

- звітність - підсумкові дані про результати господарської діяльності економічного суб'єкта.

Така послідовність блоків визначала послідовність перевірки звітності від документів до регістрів і від регістрів - до звітності, що дозволяло виявити вуалювання, тобто приховування тих чи інших фактів господарського життя (кредиторська заборгованість зменшується за рахунок дебіторської, застосування невиправданих методів оцінка товарно-матеріальних цінностей і т.п.), і фальсифікацій (пряме перекручування) звітності.

Необхідно відзначити, що інший видатний бухгалтер Олександр Павлович Рудановский (1863 - 1932 pp.) наполягав на тому, що перевірку необхідно проводити не за схемою: документ - регістр - звіт, а в зворотному порядку, відповідно до якого перевіряючий сам складає звіт, і звіряє його з офіційним звітом фірми, що перевіряється, виявляючи, що приховала чи спотворила адміністрація.

Далі ретельно вивчаються записи в бухгалтерських регістрах, на основі яких вони були зроблені. Особлива увага надається перевірці тих статей звітності, за якими виникли розбіжності. І тільки після цього приступають до перевірки первинних документів, що також можуть ховати багато "страшних" істин.

Ці два підходи неодноразово були і залишаються предметом обговорення всіх бухгалтерів, що займаються ревізією, експертизою, аудитом та іншими видами контролю.

Робота С.Ф. Іванова вплинула на становлення судово-бухгалтерської експертизи в Радянській Росії.

Становлення судово-бухгалтерської експертизи в Радянському Союзі відбувалося протягом всього періоду його існування. Так, ще в 1921 році в Петрограді при Північно-західній торговельній палаті було створено відділ обліково-фінансових експертиз, який у дальшому був реорганізований в інститут відповідальних бухгалтерів, а 1923 року при Московському відділенні Російського технічного товариства для проведення експертиз за завданнями судів у складі відділу обліку господарської діяльності було організовано бюро бухгалтерської експертизи і консультацій. Такі самі зміни відбувались у цій системі і в Україні. У подальшому робота щодо організації бухгалтерської експертизи вдосконалювалась, створювалися відповідні підрозділи.