Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, що укладаються між ліквідатором і покупцем. Усі кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника і не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження перераховуються на рахунки кредиторів у встановленому порядку.

У першу чергу задовольняються:

а) вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів забезпечені заставою чи іншим способом;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на такі цілі;

в) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

г) усі інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Якщо коштів, отриманих від продажу майна банкрута, недостатньо для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Якщо кредитор відмовляється від задоволення визнаної у встановленому порядку вимоги, ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт і ліквідаційний баланс, до якого додаються:

* відомості про виявлену ліквідаційну масу (дані її інвентаризації);

* копії договорів купівлі-продажу й акти приймання-передавання майна;

* реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

* документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після слухання звіту ліквідатора і з урахуванням думок членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить постанову про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів майна банкрута не залишилося, господарський суд виносить постанову про ліквідацію підприємства-банкрута.

Копії постанови про ліквідацію підприємства-банкрута направляються:

* органу, що здійснив державну реєстрацію такого підприємства;

* органам державної статистики для виключення підприємства з ЄДРПОУ;

* власнику (органу, уповноваженому управляти майном);

* органам ДПС за місцезнаходженням банкрута. Якщо майна банкрута вистачило для задоволення всіх вимог кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Господарський суд може винести постанову про ліквідацію такого підприємства лише за умови, якщо в нього залишилося майнових активів менше, ніж потрібно для його функціонування відповідно до законодавства.

Скасування державної реєстрації позбавляє підприємство статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з ЄДРПОУ, тобто підприємство вважається ліквідованим.

3. Задача

Акціонерне товариство (AT) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Акціонер - учасник АТ і рівночасно - власник акцій (акції) цього АТ, що забезпечує йому відповідних обсяг корпоративних прав, який залежить від класу належних йому акцій (прості чи привілейовані).

Правовий статус акціонера подвійний (учасник акціонерного товариства і рівночасно - власник акції). Набуття статусу акціонера забезпечується набуттям права власності на акцію (акції), а вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій.

Управління товариством (корпоративне управління) здійснюється за допомогою системи органів: а) загальні збори акціонерів (обов'язковий орган; у разі наявності в товаристві лише одного акціонера він виконує роль загальних зборів); б) виконавчий орган (обов'язковий) - колегіальний (правління чи дирекція) чи одноособовий (директор); в) спостережна (наглядова) рада - необов'язковий орган (як загальне правило); в обов'язковому порядку створюється в передбачених законом випадках (кількість акціонерів перевищує 50 осіб; в акціонерному банку та корпоративному інвестиційному фонді; у разі створення АТ у процесі корпоратизації, приватизації чи заснування державою в особі компетентного органу державного АТ).

Загальні збори акціонерів можуть бути:

1) чергові - скликаються не рідше одного разу на рік;

2) позачергові - скликаються у передбачених законом випадках (загроза неплатоспроможності товариства; на вимогу спостережної ради, контрольного органу, кваліфікованої меншості акціонерів) та у передбачених статутом AT випадках;

Про скликання загальних зборів акціонери повідомляються персонально передбаченим статутом АТ способом, а загальне повідомлення публікується у визначених законом органах преси не пізніше ніж за 45 днів до проведення зборів. Пропозиції до порядку денного загальних зборів можуть подавати будь-які акціонери (не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення), проте лише кваліфікована меншість (акціонери, які в сукупності володіють не менше ніж 10% голосів) має право на обов'язкове врахування її пропозицій до порядку денного. Загальні збори вважаються повноважними за умови присутності на них акціонерів, які володіють понад 60% голосів. Рішення приймають простою більшістю голосів, а в передбачених законом випадках (внесення змін до статуту; припинення діяльності АТ; створення та припинення діяльності його дочірніх підприємств, філій і представництв) - кваліфікованою (понад голосів присутніх на зборах акціонерів.

Компетенція загальних зборів: а) питання виключної компетенції (не можуть делегуватися іншим органам AT): внесення змін до статуту товариства; обрання органів управління та контролю AT; затвердження річної фінансової звітності, порядку покриття збитків і розподілу прибутку AT; створення та припинення дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень; прийнята рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; б) питання, що можуть делегуватися іншим органам АТ (якщо статут AT не передбачає іншого): винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства та ін.;

Права кваліфікованої меншості (користуються акціонери, які в сукупності володіють більше ніж 10% голосів): право призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах (ч. 4 ст. 41 Закону "Про господарські товариства"); право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів, що обов'язково мають ураховуватися за умови їх внесення не пізніше ніж за ЗО днів до скликання загальних зборів (ч. 2 ст. 43 Закону "Про господарські товариства"); вимагати скликання позачергових загальних зборів товариства у будь-який час і з будь-якого приводу; право скликати такі збори, якщо виконавчий орган АТ протягом 20 днів не виконав цієї вимоги (ч. 4 ст. 45 Закону "Про господарські товариства"); право вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого органу ревізійною комісією товариства.

В нашому випадку, меншість володіє тільки 9,5 відсотками акцій і тому вони не мають права скликати позачергові загальні збори. Їм потрібно чекати заплановані чергові загальні збори акціонерів, або залучити більше акціонерів, кількість акцій яких в сукупності буде складати 10% і більше.

4. Договір оренди майна

Договір оренди нежитлового приміщення

м. Житомир «29» березня 2011 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ природи», іменоване надалі Орендодавець, в особі Директора Лукашук М.М., який діє на підставі статуту з одного боку, та підприємство «Будівник», іменоване надалі "Орендар", в особі Директора Кушнірук О.В., який діє на підставі статуту з іншого боку, разом надалі - Сторони, уклали даний Договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Орендодавець здає Орендареві строком на один рік з дня підписання цього договору передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення, розташоване за адресою: вул. Київська 1, загальною площею 15 м.кв. (далі - Орендоване майно) з метою здійснення своїх статутних завдань.

2. Обов'язки сторін

2.1. Орендар зобов'язується.

а) використати орендоване майно по прямому призначенню, зазначеного в п.1 договору, а також відповідно до інших умов договору;

б) утримувати орендоване майно в повній справності й робочому стані до здачі Орендодавцеві;

в) вчасно робити за свій рахунок ремонт орендованого майна;

г) письмово повідомити Орендодавцеві не пізніше, ніж за один місяць про майбутнє повернення орендованого майна, як у зв'язку із закінченням терміну дії договору, так і при достроковому поверненні, і після припинення даного договору здати майно Орендодавцеві по акту в справному стані, з урахуванням нормального зношування;

д) після закінчення строку договору, а також при достроковому його припиненні передати Орендодавцеві за повну компенсацію всі зроблені покращення майна, що становлять приналежність майна й невіддільні без шкоди для нього;

е) у випадку повернення майна до закінчення терміну оренди або у зв'язку із закінченням строку договору сплатити Орендодавцеві суму вартості не проведеного ним і покладеного на нього обов'язку ремонту майна.

2.2. Орендодавець зобов'язується:

а) після підписання сторонами договору в триденний строк надати відповідне майно в справному стані Орендареві по акту прийому-передачі (Додаток до даного договору);

б) передавати при необхідності Орендареві за погоджену плату матеріальні фонди, які виділені на ремонт зазначеного в даному договорі майна.

3.Платежі й розрахунки за договором

3.1. За оренду зазначеного в п.1 даного договору майна Орендатор перераховує Орендодавцеві плату в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень) за місяць. Нарахування й виплата належних Орендодавцеві сум здійснюється поквартально, за кожний квартал на перед, протягом першого місяця кожного кварталу.

3.2. При несплаті Орендарем в обговорений термін орендної плати Орендодавець вправі виставити на інкасо рахунок-платіжну вимогу з посиланням на номер і дату договору або стягнути з Орендаря заборгованість у безперечному порядку шляхом пред'явлення виконавчого напису нотаріальних органів.

4. Дострокове розірвання договору

4.1. Договір може бути достроково розірвано із ініціативи Орендодавця, а Орендар зобов'язаний повернути майно у випадках:

а) якщо Орендар використає майно (у цілому або частково) не відповідно до даного договору;

б) якщо Орендар не вніс орендної плати протягом одного місяця;

в) якщо Орендар навмисне погіршує стан майна.

4.2. Договір може бути достроково розірвано із ініціативи Орендаря у випадках:

а) якщо Орендодавець втручається в діяльність Орендаря по використанню орендованого майна, якщо таке використання не суперечить даному договору, Статуту підприємства й Установчому договору про його створення і діяльність;