Пенсійна реформа в Україні: здобутки та перспективи
Сторінки матеріалу:
- Пенсійна реформа в Україні: здобутки та перспективи
- Сторінка 2

ЖИТОМИРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
ВНЗ УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА»
Кафедра «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
Індивідуальна робота
з дисципліни «Державне регулювання економіки»
на тему: «ПЕНСІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
Виконала: студентка II курсу
форми навчання денна
спеціальності «Менеджмент ЗЕД» гр. МЗЕД-II
Мостович Н. П.
Перевірила: Шафранова К. В.
фінансовий реформування пенсійний інфляція
Житомир 2010
Якими є реальні досягнення Пенсійної реформи в Україні на сьогодні?28.06.2003 | Олексій Зарудний, Заступник Голови правління Пенсійного Фонду України
Виходячи з необхідності проведення реформи адекватно існуючим реальним економічним можливостям в державі були розроблені відповідні документи, які визначають напрямки пенсійної реформи. Це указ Президента про основні напрями реформування пенсійного забезпечення, це й Послання Президента до Верховної Ради та Уряду з цих питань, і, відповідно, проект Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Важливо, що ці документи розглядають пенсійну реформу саме як еволюційний процес, а не як прийняття якихось важливих рішень, не підкріплених реальними можливостями. І саме такий підхід дозволив одержати перші позитивні здобутки на шляху реформи. Серед них - стабілізація фінансового стану Пенсійного фонду.
Починаючи з 2000 року, видаткова частина Пенсійного фонду повністю покривається його доходною частиною. У вересні 2000 року було погашено заборгованість з виплати пенсій. Відтоді ми мали змогу підвищити розміри пенсії п'ять разів в середньому на 61%, при цьому реальне зростання становило 55%. До речі, в 2002 році планувалося підвищення розміру пенсій на 12%, але в середньому пенсії було підвищено на 20%.
Наведу вам такі цифри, які підтверджують зростання надходження коштів до Пенсійного фонду. Зокрема, за десять місяців цього року з усіх джерел фінансування до Пенсійного фонду надійшло 18 млрд. 200 млн. грн., що на 19% більше ніж за аналогічний період минулого року. Також маємо тенденцію до зростання власних надходжень, страхового збору, який збільшився в цьому році на 22,3% порівняно з попереднім роком. Цій фінансовій стабілізації сприяло зростання виплати заробітної плати через банківські установи, тобто реальна виплата зарплати в грошовій формі. Зростання становило в цьому році майже 20%; зарплати через банки за десять місяців виплачено 41 млрд. грн. Такій легалізації сприяло запровадження персоніфікованих внесків, що є одним з принципових моментів запровадження пенсійної реформи.
Цю систему було створено ще в 2000 році, і зараз ми маємо дані про записи в цій системі - це 22,4 млн. громадян і їхні заробітки за 2000-2002 роки, а по деяких і за 1999 рік. Наявність цієї системи дозволила нам розпочати видачу свідоцтв державного соціального страхування, таких свідоцтв уже видано більше п'яти мільйонів, до кінця року їх буде видано сім мільйонів. Хочу звернути вашу увагу, що свідоцтво є єдиним документом для усіх видів соціального страхування.
Щодо зв'язку з іншими видами соціального страхування, хочу проінформувати про ті експерименти, які проводяться Пенсійним фондом по виконанню функції інших фондів соціального страхування по збору внесків і по контролю за їх сплатою. Експерименти проводяться в трьох областях - Львівській, Луганській і Запорізькій, і в них використовується система персоніфікованого обліку для інших фондів соціального страхування та для призначення страхових та соціальних виплат.
Вже з 1 липня цього року ми почали використовувати систему персоніфікованого обліку для призначення пенсій і бачимо реальну віддачу від цієї системи. Звичайно, це перші позитивні здобутки на шляху реформи, вони є лише необхідною передумовою для подальшого успішного її проведення, але я думаю, що саме такий підхід дає підстави сподіватися на подальший успіх пенсійної реформи.
Нова пенсійна система, яка регулюється двома базовими законами - "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавне пенсійне забезпечення", - в Україні працює майже два роки. Строк невеликий для визначення, чого в ній більше - плюсів чи мінусів? "Верхи" переконують: певні здобутки є. "Низи" вказують на прорахунки. Про створення справедливої і фінансово стабільної пенсійної системи дискутували нещодавно учасники Міжнародної конференції "Пенсійна реформа в Україні: досягнення, проблеми, перспективи". Відбулася вона у Форосі (АР Крим) за сприяння проекту Агентства США з міжнародного розвитку "Впровадження пенсійної реформи в Україні".
Пенсійні питання у багатьох країнах є гострими і в чомусь подібними. Переважно люди протестують проти низьких виплат, підвищення страхового стажу, збільшення пенсійного віку... В Україні також у пенсійному забезпеченні чимало нерозв'язаних проблем. Візьмімо хоча б те, що для депутатів та з десяток інших категорій держслужбовців пенсії нараховуються за спеціальними законами. Відтак, за словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, "це ставить у нерівні умови громадян похилого віку". Більшість пенсіонерів, які трудилися на благо країни не один десяток літ, отримують пенсію від 332 грн. (мінімальний розмір), а якась частина за спеціальними законами може отримувати десятки тисяч гривень на місяць. "Безмежні" виплати окремим пенсіонерам стануть тягарем для Пенсійного фонду, який у поточному році не зможе у повному обсязі здійснити виплати", сказав міністр фінансів.
Підготовча робота із запровадження пенсійної реформи тривала понад десять років. За цей час багато було обіцяно нинішнім, та й майбутнім пенсіонерам. Майбутніх полишимо. Можливо, їхні пенсії будуть високими (пенсійна реформа розрахована все-таки на молоде покоління). А ось більшість нинішніх, перемолотих жорнами зрівнялівки, глибоко розчарувалися. І зрозуміло чому. Зарплати колись були мізерними, тому перерахунки виявилися невеликими. Хтось пропрацював сорок років, а хтось кілька місяців, а отримують платню однаково. Тому заступник голови правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний не випадково порушив питання рівня оплати праці. "Ми повинні зробити комплексну реформу оплати праці, тільки тоді зможемо говорити про високий рівень пенсій". Та головне - наповнення Пенсійного фонду, сплата страхових внесків. Коли приймався закон про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то в ньому передбачалося, що практично всі категорії роботодавців повинні сплачувати внески на загальних підставах, пояснив Олексій Борисович, і певною мірою це питання вдалося вирішити. Однак досі воно залишається відкритим. Питання погашення заборгованості із заробітної плати також б'є по бюджету Пенсійного фонду (на вересень недоїмка становила понад мільярд гривень).
Попри все заступник голови правління Пенсійного фонду відзначив позитивні зрушення за нової системи: на 1 січня 2004 року, коли вводився в дію закон, середній розмір пенсії становив 172 гривні, на початок цього року - 316 грн., а нині - 384 гривні.
У вересні місячна потреба на виплату пенсій становила 5,4 млрд. грн. Для порівняння: за аналогічний період 2003 року це було 2,1, а за минулий рік - 3,1 млрд. грн.
Фінансування пільгових пенсій, на думку Олексія Зарудного, також повинне бути переглянуте. Потрібне 100- відсоткове відшкодування, а не часткове, як нині.
Запровадження єдиного соціального внеску, за словами О. Зарудного, не тільки скоротить адміністративні видатки, а й посилить контроль за сплатою платежів, а відтак можна буде розраховувати на більші надходження до фонду. Прийняття нового законодавства, вважає він, сприяло вдосконаленню пенсійної системи в країні. Проте потрібно створити концепцію з уніфікації пенсійного законодавства.
Такої ж думки дотримується і народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Альошин. Сьогодні 24 закони та кілька десятків нормативно-правових актів, які регулюють питання пенсійного забезпечення, дають право на отримання пільгових пенсій. На думку народного депутата, має бути законодавство, яке б передбачало однакові підходи щодо питань пенсійного забезпечення для всіх категорій осіб.
Керівник програми з пенсійного реформування Агентства США з міжнародного розвитку Володимир Яценко назвав чимало перекосів у нинішній пенсійній системі. Приміром, у Європі практично немає випадків, щоб розмір пенсії перевищував розмір заробітної плати. У нас, навпаки, в приватних вузах професор може мати пенсію у 110 відсотків від своєї зарплати. Це нонсенс, вважає фахівець.
Солідарність - це другий фундаментальний принцип соціального страхування. Насамперед він передбачає перерозподіл коштів від більш оплачуваних на користь менше оплачуваних. Існує солідарність поколінь: працюючі утримують пенсіонерів. Солідарність між чоловіками і жінками.
На жаль, в Україні різні правила щодо сплати внесків, різні умови призначення пенсій при однакових внесках. Одні сплачують по 200 грн., а сотні тисяч учасників пенсійної системи по п'ять гривень на місяць, тобто в 40 разів менше. Проте пенсії отримують однакові.
Немає в країні і солідарності між чоловіками і жінками, вважає Володимир Яценко. Так зване гендерне питання мертве. " У нас дві третини пенсіонерів - це жінки. Пенсія жінок на 14 відсотків менша за пенсію чоловіків. Третина чоловіків помирає у віці від 30 до 60 років, а до 60 років доживає лише 6 чоловік з 10. Якщо говорити про солідарну систему, то жінки мають можливість менше працювати і заробляти свої пенсійні права, бо вони виходять на пенсію раніше і в середньому живуть на 23 роки довше. З точки зору прав людини закон не повинен обмежувати право жінки на рівну працю. Тобто жінки мають право отримувати однакову зарплату й працювати стільки ж років, як і чоловіки".
Чимало посадовців (ще коли готувалася пенсійна реформа) пророкували зростання пенсій до рівня 70-80 відсотків. На жаль, за нинішньої економічної ситуації ми не зможемо це зробити, інакше доведеться вдвічі збільшити податки, а це матиме негативні наслідки. Тобто пенсійні видатки, на думку В. Яценка, мають співвідноситися з економічними можливостями.
Цього річ, при підвищенні пенсій, ми побачили, що сталося з інфляцією. Вона "з'їла" кошти пенсіонерів. Безкоштовних пенсій не буває, нагадав він. Маємо усвідомити, якщо політики обіцяють збільшити пенсії втричі (а нині в Україні на одного пенсіонера трохи більше, ніж один працюючий платить податки), то втричі більшими мають бути й податки від зарплати.
Лише із запровадженням трьох рівнів пенсійної системи (солідарна, накопичувальна і добровільна) реально розмір пенсії може дорівнювати 60 відсотків від заробітної плати.
Голова Комітету Верховної Ради з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко пригадав, що до базового закону постійно вносились зміни. З самого початку реформ більшість населення сприйняла його з великим розчаруванням. І зрозуміло чому, адже обіцянки великих чиновників виявились нереальними через незбалансований рівень життя.
