повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше 10, а в разі її складності — не пізніше 20 діб із дня надходження до суду Після внесення змін до цієї статті зазначеним вище Законом кримінальна справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше 10, а в разі її складності — не пізніше 20 діб із дня досудового розгляду. Таким чином, у зв'язку із внесенням змін до статей 241 та 256 КПК строки призначення справ до попереднього (досудового) розгляду та до розгляду в суді збільшилися і в сумі складають від 20 до 50 діб. Це більшою мірою відповідає потребам судової практики, тому що до суду все частіше надходять складні кримінальні справи — великі за обсягом (100 томів і більше) і з десятками обвинувачених.Кримінально-процесуальним законодавством України на відміну від цивільного процесуального (ст. 148 ЦПК) не передбачено, в який строк суд має розглянути кримінальну справу і постановити вирок чи інше рішення в ній. Разом з тим форми квартальної статистичної звітності про роботу судів з розгляду кримінальних справ (затверджені спільним наказом Державного комітету статистики, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України від 20 березня 2001 р. № 154/37/16/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за № 270/5461), які були чинними до 25 грудня 2001 р. і готувалися Міністерством юстиції України, містили графу, де відображалася кількість справ, провадження в яких закінчене із постановленням вироку в строк понад один місяць.У пункті 2.15 Інструкції щодо заповнення форм квартальної статистичної звітності про роботу судів загальної юрисдикції (крім арбітражних судів), затвердженої тим же наказом, зазначено, що строк розгляду кримінальної справи — один місяць — обчислюється з дня надходження справи до суду по день постановлення в ній остаточного рішення. Якщо під час розгляду справи судом провадження в ній зупиняється у зв'язку з ухиленням підсудного від суду або через те, що він захворів на психічну чи іншу тяжку хворобу, яка виключає розгляд справи, період такого зупинення у строк розгляду справи при складенні статистичного звіту не включається.У випадках, коли провадження у справі зупинялося багато разів, всі ці строки, не завжди відповідним чином зазначаються у статистичній картці. Згідно і Інструкцією щодо заповнення форм статистичних звітів № 1-е, 3, 20-22, 30-ЗЯ (затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України від 25 грудня 2001 р. № 504/189/70/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2001 р. за № 1071/6262) у звіті про розгляд судами першої інстанції кримінальних справ (форма № 3) було передбачено лише дві графи, де зазначалася кількість справ. І яких провадження закінчене, у тому числі тих, у яких порушено строки досудового розгляду та призначення до розгляду в суді, встановлені статтями 241 і 256 КПК, а графи, в якій раніше зазначалася кількість справ, провадження в яких закінчене з постановлениям вироку у строк понад один місяць, вже не було.Немає цієї графи й у формі № 3, затвердженій наказом Державного комітету статистики, Верховного Суду та Міністерства юстиції України від 27 травня 2002 р. № 206/90/44/5 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 травня 2002 р. за № 461/6749), яким обидві згадані вище інструкції визнано такими, які втратили чинність. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 1 квітня 1994 р. № 3 «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» звернув увагу на підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ і на те, що дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їх обов'язком. У постанові зазначено, що навмисне порушення суддею процесуального закону чи несумлінність, які спричинила: несвоєчасний розгляд, тяганину при розгляді справ та істотно обмежили права 1 законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання суддею професійних обов'язків, за що він повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, у наведених роз'ясненнях обґрунтовується відповідальність судді за затримку розгляду справі Тому він повинен вживати всіх передбачених законом заходів до своєчасного розгляду кожної кримінальної справи, усувати недоліки і негативні явища, се виникають при організації та проведенні судових процесів, принципово й гостре реагувати на невиконання органами виконавчої влади обов'язків по забезпеченню належної роботи судів. Суди України в основному забезпечують своєчасна законне і правильне вирішення кримінальних справ. За даними Міністерства юстиції України про роботу судів загальної юрисдикції, у 2001 р. було призначено до розгляду з порушенням строків, передбачених статтями 241 і 256 КПК, 4 466 кримінальних справ; закінчено провадження у строк понад один місяць у 5S 320 кримінальних справах. Усього з порушенням строків закінчено провадження у 29,8 % кримінальних справах.Таким чином, досить поширеною є тяганина при судовому розгляді зазначених справ. Особливе занепокоєння викликають випадки, коли вона допускається подо підсудних, які тримаються під вартою. Верховний Суд України неодноразово вимагав від голів апеляційних судів усунути зазначені недоліки. Судді цього суду на місцях надавали судам нижчих рівнів допомогу в належній організації розгляду кримінальних справ. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції неодноразово направлялись інформації, листи Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністерствам юстиції та внутрішніх справ з пропозиціями вжити всіх можливих заходів щодо належного фінансового, матеріально-технічного, кадрового забезпечення судів, своєчасної доставки підсудних конвойною службою з метою створення належних умов для нормальної роботи судів.За завданням Верховного Суду України апеляційними судами неодноразово вивчався стан додержання строків судового провадження у кримінальних справах подо осіб, які тримаються під вартою. У процесі цього вивчення отримувані щомісяця зі слідчих ізоляторів списки ув'язнених, які рахуються за судами, звірялися з даними судів і в разі порушення строків тримання підсудних під вартою засовувалися причини затримки розгляду справ щодо них, вживалися заходи до його прискорення, усунення виявлених порушень законодавства та їх причин, вирішувалися питання щодо відповідальності суддів і працівників апарату судів, | з вини яких допускалася тяганина. Було виявлено ряд характерних причин затримки розгляду справ щодо осіб, які тримаються під вартою, як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.На підставі даних, отриманих від апеляційних судів України, можна дійти висновку, що основними об'єктивними причинами порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та тяганини при розгляді судами кримінальних справ є недостатнє фінансування, неналежне матеріально-технічне та кадрове забезпечення судів. Обмежені економічні та фінансові можливості нашої країни негативно позначаються на діяльності судів. Згідно з вимогами ст. 130 Конституції України державні органи влади повинні забезпечити фінансування та належні умови для нормального функціонування діяльності судів, але, на жаль, упродовж багатьох років держава не виконує належним чином цей обов'язок.Кабінет Міністрів України та Міністерство юстиції України щорічно фінансують суди набагато нижче від мінімального рівня, необхідного для нормального здійснення правосуддя.Майже в усіх судах України розгляд значної кількості справ затягується через відсутність достатнього фінансування на поштові витрати, що призводить до несвоєчасного направлення повісток, а також на телефонний зв'язок. Мають місце факти, коли органи зв'язку відмовляються приймати від судів поштові відправлення через наявність боргу за раніше надані послуги. У багатьох випадках місцеві суди, не маючи коштів на оплату рекомендованих бандеролей, посилок та листів, змушені передавати справи в апеляційні та Верховний суди через працівників правоохоронних органів, які від'їжджають у відрядження до обласних центрів та м. Києва.Зволікання із призначенням суддів на вакантні посади не сприяє зменшенню навантаження на них, а в кінцевому підсумку породжує тяганину при розгляді справ і впливає на його якість. Мають місце непоодинокі факти тривалої затримки призначення на посади голів судів та їх заступників, у зв'язку з чим на деякий час послаблюється контроль за своєчасним розглядом справ, у тому числі кримінальних. У зв'язку зі зростанням кількості справ, що надходять на розгляд у суди, виникає потреба у збільшенні штатної чисельності суддів та працівників судів, розширенні приміщень останніх та виділенні нових. Повністю ця проблема може бути вирішена тільки після радикальної зміни та доповнення матеріального і процесуального законодавства.Розпорядженням Президента України від 27 липня 1996 р. № 208/96-рп вирішення питання про забезпечення приміщеннями судів, розташованих ш аварійних приміщеннях та приміщеннях, що не відповідають вимогам судочинства, було покладено на Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій. З того часу минуло понад п'ять років, проте ніяких вагомих заходів у цьому напрямі не вжито. Такого критичного становища з приміщеннями судів немає в жодній європейській країні.Кабінетом Міністрів України та обласними державними адміністраціями фактично не виконується у повному обсязі і Постанова Верховної Ради України віл 24 лютого 1994 р. № 4019-ХП «Про забезпечення діяльності судів» у частині надання судам необхідних службових приміщень відповідно до встановлених норм а також передачі на їх баланс у безоплатне користування займаних ними приміщень (п. 1). За повідомленнями апеляційних судів, у багатьох випадках тяганина при розгляді кримінальних справ породжується відсутністю майже в усіх цих, а також місцевих судах необхідної кількості залів судових засідань. Судді змушені додержувати черги в їх використанні, внаслідок чого арештовані чекають на розгляд справи місяцями, а то й роками. Деякі суди взагалі не мають таких залів. Наявні ж зали у більшості випадків не відповідають вимогам здійснення судочинства. Усе це примушує суддів орендувати відповідні приміщення в інших установах або розглядати справи у своїх кабінетах.Ще одна причина тривалого розгляду кримінальних справ — відсутність коштів на службові відрядження. Саме це призводило до неодноразового відкладення розгляду справ по першій інстанції Апеляційним судом Донецької області Кількість суддів у цьому суді за списком — 84, за штатним розписом — 91. У кожному кабінеті працюють чотири судді. Навантаження на одного суддю становить більше п'яти справ на рік по першій інстанції і понад 96 — в апеляційній. З виїздом на місця було проведено перевірку можливості розгляду кримінальних справ цим апеляційним судом у приміщеннях районних судів м. Донецька, яка показала, що останні не мають змоги надавати свої зали судових засідань для цієї мети. Тому діяльність апеляційного суду тісно пов'язана з розглядом судовою колегію у виїзних засіданнях кримінальних справ у приміщеннях районних та міських судів області.Найчастіше не з'являються до суду свідки та потерпілі в багатоепізодних справах, із великою кількістю обвинувачених та інших учасників судового розгляду Останніми роками поширились випадки, коли суди вимушені надовго зупиняти провадження в кримінальних справах у зв'язку з неявкою свідків, які виїхали за кордон на заробітки. Розгляд справ в апеляційних судах, як правило, пов'язаний із забезпеченням явки в судові засідання іногородніх потерпілих і свідків, які досить часто не мають змоги оплатити проїзд у міжміському транспорті, а суд — відшкодувати їм вартість проїзду, а також компенсувати інші витрати, пов'язані з участю в судовому процесі.
