Реформування судової системи вимагає від реформаторів продуманого розподілу ресурсів між різними елементами чи функціональними сферами системи відповідно до цілей реформи згідно з їх ієрархією в інформаційному блоці цілей реформування. Неадекватність ресурсного забезпечення стратегічно значимих цілей судової реформи не лише погіршує реалізацію стратегії реформування, а й загрожує її успіху в багатьох аспектах. Наприклад, недостатнє фінансування може утруднити і сповільнити (затягнути) процес реформування, в той час як надмірне забезпечення коштами може призвести до їх неефективного використання та не виправдати сподівання щодо очікуваних результатів. Тому у випадку недостатнього фінансування кошти повинні розподілятися за тим же принципом, що лежить в основі формування блоку цілей, тобто пропорційно до сформованих пріоритетних напрямків.

Суб'єктивізм у формуванні стратегії судової реформи природно обумовлюється характеристиками осіб, причетних до планування реформи, оскільки стратегія є частиною складної структури прийняття управлінських рішень.

У теорії державного управління виділяють такі основні суб'єктивні чинники, що впливають на процес прийняття управлінських рішень, а отже - формування стратегії реформи [13]:

1. Освіта і професійний досвід. Це один із найважливіших чинників, оскільки освіта дозволяє людині побачити більше альтернативних можливостей дії.

2. Психологічні особливості, які для управлінців переходять у категорію закономірностей. Серед них доцільно звернути увагу на такі:

- більшість осіб, приймаючи управлінське рішення, переоцінюють свої здібності та можливості в прогнозуванні бажаних результатів, і чим складнішою є ситуація, тим помітніше це виявляється;

- досить часто особи, які приймають управлінські рішення, вважають проблеми, що виникли, або такими, що становлять небезпеку, або такими, що створюють нові можливості для розвитку, що ґрунтується на переоцінюванні чи недооцінюванні наявної інформації;

- коли вибір із низки можливостей уже здійснено, він стає домінуючим як переконання, що призводить до втрати інших суттєвих можливостей;

- вибірковість сприйняття призводить до того миттєвого упізнання керівниками будь-яких ознак, що підкріплюють їхні стереотипи, які вони організовують відповідно до своїх переконань, створюючи таким чином перешкоди для відкритої комунікації. І тому вони часто зупиняються на уже апробованому раніше рішенні, відмовляючись від аналізу інших альтернатив;

- для людей властиво у стані напруги, невпевненості або стомленості зосереджувати свою увагу на найменшому обсязі доступної інформації; у подібних ситуаціях особи, які ухвалюють рішення, автоматично реагують лише на один (нерідко випадковий і не найголовніший) елемент ситуації;

- схильні до авторитаризму керівники здатні беззастережно вірити в традиційні цінності, не сприймати новаторства та інновацій [14].

3. Підходи до прийняття рішень. У процесі будь - якого прийняття рішення, як правило, можуть бути використані: інтуїція, судження чи раціональність.

4. Особистісні риси особи, яка приймає рішення, що є основою для поділу управлінських рішень на урівноважені, імпульсивні, ризиковані, інертні, обережні та раціональні.

5. Статева відмінність. Виявляється за багатьма показниками, зокрема, ставленням до кількості варіантів рішення, інтуїцією, логікою, умовами, коливаннями щодо сумніву, зовнішніми і власними думками та почуттями, послідовністю і наполегливістю у досягненні цілей, схильністю до самоаналізу і незалежністю, обережністю, адекватністю сприйняття об'єктивних зв'язків, здатністю абстрагуватися тощо.

6. Схильність до прийняття політичних рішень, що призводить до лобіювання інтересів окремих груп.

7. Схильність до бюрократичного стилю управління, тобто прийняття не оптимальних управлінських рішень, а тих, що забезпечують збереження власного статусу.

Зазначені характеристики суб'єктивного обумовлюють не лише вибір стратегії судової реформи в контексті передбачення її розвитку, а й охоплюють весь процес реформування на всіх його етапах.

Висновки. У підсумку слід зазначити, що суб'єктивне бачення рівня передбачуваності розвитку судової реформи під впливом зовнішнього середовища, внутрішніх зв'язків системи, з урахуванням можливостей бюджетного забезпечення процесу реформування, в основі якого - аналіз об'єктивних чинників, є визначальним при формуванні стратегії судової реформи.

Список використаних джерел

судовий реформа політологія

1. Достаточно общая теория управления: Постановочные материалы учебного курса факультета прикладной математики - процессов управления Санкт-Петербургского государственного университета (1997-2003 гг.). - Санкт-Петербург. - 2003 г. - 419 с.

2. Дрінь О.Я. Передбачуваність змін середовища як передумова визначення стратегічної методології і форми стратегії підприємства [Текст] /О.Я. Дрінь // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». - 2014. - №11. - С. 322-330.

3. Ткаченко А.М. Наукове передбачення та невизначеність майбутнього у стратегічному плануванні [Текст] / А.М. Ткаченко, І.О. Козачков // Економіка промисловості. - 2009. - №4. - С. 16-18.

4. Виханский О.С. Стратегическое управление: учеб. для студентов, обучающихся по специальности и направлению «Менеджмент» / О.С. Виханский // 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Гардарики, 1999. - 292 с.

5. Касьянова Н.В. Управління розвитком підприємства на основі кумулятивного підходу: концепція, моделі та методи: монографія / Н.В. Касьянова // НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк: СПД В.С. Купріянов - 2011. - 374 с.

6. Пустовійт РФ. Інституційні перешкоди і чинники національного економічного зростання [Текст] / РФ. Пустовійт // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий фінансовий простір (збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; редкол.: відп. ред. В.С. Кравців. - Львів. - 2013. - Вип. 1 (99). - 599 с.

7. Менделевич В.Д. Антиципационные механизмы неврозогенеза [Текст] / В.Д. Менделевич // Психологический журнал. - 1996. - Т 17. - №4. - С. 107-115.

8. Бунас А.А. Прогностична компетентність як соціально значуща властивість особистості при прояві схильності до ризикованої поведінки [Текст] /А.А. Бунас // Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Психологія. - 2014. - Т 19. - Вип. 2. - С. 52-61.

9. Фейгенберг И.М. Память и вероятностное прогнозирование [Текст] / И.М. Фейгенберг // Вопросы психологии. - 1973. - №3. - С. 8-18.

10. Корнилова Т.В. Риск и мышление [Текст] / Т.В. Корнилова // Психологический журнал. - 1994. - Т 15. - №4. - С. 20-32.

11. Козелецкий Ю.П. Психологическая теория решений / Ю.П. Козелецкий // М.: Прогресс. - 1979. - 504 с.

12. Кох Р Стратегия. Как создавать и использовать эффективную стратегию: [Пер. с англ.] / Р Кох. - 2-е изд. - СПб. и др.: Питер, 2003. - 318 с.

13. Чопенко А.В. Вплив суб'єктивних чинників на прийняття управлінських рішень [Текст] / А.В. Чопенко // Теорія та практика державного управління. - 2009. - Вип. 3. - С. 414-419.

14. Wilcox J., Wilcox E., Cowan K. Communication Creatively in Conflict Situation // Management Solution. - 1986. - October. - P 18-24.