А Сьомий Конгрес ООН відніс економічні злочини до особливо небезпечних та висунув вимогу про посилення боротьби з ними. Комерційну таємницю як предмет злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України, характеризують наступні риси [15]: § це певна сукупність знань стосовно господарської діяльності певного суб'єкта; § щодо неї існує певне локально-нормативне рішення власника, їй надано певного статусу - статусу таємниці; § вона належить певним фізичним або юридичним на праві власності; § для порушника вона є чужою власністю, він не має а ні дійсного, а ні уявного права на неї. Об'єктивна сторона злочинів, що передбачені статтями 231, 232 КК України, характеризується діянням, злочинним наслідком та причинним зв'язком між ними. Згідно з диспозицією статті 231 КК України діяння як обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочину може полягати у двох альтернативних формах поведінки: діях, спрямованих на одержання відомостей, що становлять комерційну таємницю, або у використанні цих відомостей. Злочинним визнається не лише збирання, але й діяльність, яка на це лише спрямована, тобто йому передує. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 232 КК України, полягає у будь-якому розголошенні комерційної таємниці, тобто - у доведенні її до відома сторонньої особи за відсутності на це законних підстав. При цьому сторонньою буде вважатися особа, на втаємничення якої немає згоди власника (або уповноваженої особи) комерційної таємниці. А незаконний характер діяння полягатиме у відсутності у винної особи належних підстав на доведення певної інформації до відома сторонньої особи. Моментом закінчення злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України, є настання шкоди суб'єкту господарської діяльності, обсяг якої в законі визначено оціночним поняттям "істотна". Питання про наявність такої шкоди може бути вирішене у кожному конкретному випадку, можливо з урахуванням висновків відповідних експертів. Суб'єктом злочину, передбаченого статтею 231 КК України, є фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилось 16 років. На відміну від цього, особа, яка вчиняє злочин, передбачений статтею 232 КК України характеризується ще й додатковою ознакою: особа, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю або на інших законних підставах. Можливо виділити три групи спеціальних суб'єктів злочину, передбаченого статтею 232 КК України [15]: § особи, що перебувають у трудових відносинах з власником (уповноваженим органом) комерційної таємниці, професіональна або службова діяльність, яких безпосередньо пов'язана з функціонуванням певного підприємства - це, так зване, посягання зсередини; § особи, професіональна або службова діяльність яких чи інші законні підстави обумовлюють виникнення певних правовідносин цивільно-правового характеру з власником комерційної таємниці; § особи, які наділені власними повноваженнями з витребування та використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (наприклад, суд, співробітники податкової міліції, Служби безпеки України). Відповідно до статей 231-232 Кримінального кодексу України за незаконне збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, та розголошення комерційної таємниці передбачено кримінальну відповідальність. Стаття 231 КК передбачає, умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Статтею 232 КК передбачено, що умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. ВИСНОВОК В курсовій роботі поставлені та вирішені наступні задачі: § розглянуті поняття "діловий секрет", "комерційна таємниця" та "ноу-хау"; § розкрита сутність ділового секрету (комерційної таємниці); § визначені правові вимоги до інформації, що може становити комерційну таємницю; § розглянуті способи захисту комерційної таємниці та відповідальність за її незаконне збирання та розголошення. Розглянувши поняття "діловий секрет" та "комерційна таємниця" можна зробити висновок, що ці поняття є ідентичними. Що стосується поняття "ноу-хау", то воно розглядається як різновид комерційної таємниці. Сутність комерційної таємниці може бути розкрита наступним визначенням: комерційна таємниця є інформацією, цінність якої полягає в її секретності та потребує запровадження заходів щодо збереження цієї секретності. Для того щоб інформація була віднесена до комерційної таємниці, на підприємствах скликається спеціальна комісія, яка перевіряє надану їй інформацію на відповідність правовим вимогам щодо комерційної таємниці та складає список таємної інформації. Щоб ця інформація мала правовий захист на підприємствах розробляються та затверджуються Положення про комерційну таємницю, угоди про нерозголошення таємної інформації та інші документи. На законодавчому рівні правова охорона комерційної таємниці може бути здійснена в рамках Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення, закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". За незаконне збирання, використання, розголошення та зберігання комерційної таємниці законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 1. Галянтич М. Адміністративний захист комерційної таємниці [Текст] / М. Галянтич // Інтелектуальна власність. - 2004. - № 4. - С. 8-10. 2. Господарський кодекс України [Текст]: за станом на 20 січня 2007 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - Х.: Одіссей, 2007. - 240 с. 3. Климчук С. Проведення порівняльного аналізу законодавства у сфері інформації з обмеженим доступом України та країн-членів НАТО [Електронний ресурс]: сайт юридичного журналу "Юстиніан" / С. Климчук. - Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2461. - Загол. з екрану. 4. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Текст]: за станом на 25 лютого 2002 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - Х.: Одіссей, 2002. - 255 c. 5. Крижанівський О. Положення про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) - базовий документ економічної безпеки фірми [Текст] / О. Крижанівський // Інтелектуальна власність. - 2006. - № 3. - С. 33-35. 6. Кримінальний кодекс України [Текст]: за станом на 1 вересня 2001 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К., 2003. - 324 с. 7. Крисенко Т. Комерційна таємниця підприємства (що треба знати секретарю) [Текст] / Т. Крисенко // Секретар-референт. - 2006. - № 3. - С. 14-19. 8. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право [Текст]: підруч. / Ю.М. Кузнєцов. - К.: Кондор, 2005. - 428 с. 9. Литвин О. Сучасні реалії ноу-хау або Не поспішай патентувати інноваційне рішення [Текст] / О. Литвин // Інтелектуальна власність. - 2010. - № 5. - С. 38-40. 10. Локшин А. Комерційна таємниця [Текст] / А. Локшин // Секретар-референт. - 2007. - № 9. - С. 14-17. 11. Марущак А. Алгоритм створення та збереження комерційної таємниці суб'єкта господарювання: правові засади [Текст] / А. Марущак // Інтелектуальна власність. - 2006. - № 3. - С. 29-32. 12. Про перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.realis.com.ua/?lng= ua&part=35&id=54. - Загол. з екрану. 13. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року № 236/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.net-law.biz/?lng=ua&dir=2.1&article=14. - Загол. з екрану. 14. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 року № 887-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uprcity. kharkov.ua/zakbaza/28. - Загол. з екрану. 15. Радутний О. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання або розголошення комерційної таємниці [Текст] / О. Радутний // Право України. - 2002. - № 3. - С. 110-113. 16. Стрельніков А. Комерційна таємниця на підприємстві [Текст] / А. Стрельніков // Секретар-референт. - 2010. - № 4. - С. 70-74. 17. Терентьєва Г.П. Основи знань про комерційні таємниці (ноу-хау) для студентів документально-інформаційного профілю навчання [Текст] / Г.П. Терентьєва // Вісник Харківської державної академії культури. - 2010. - Випуск 30. - С. 130-135. 18. Цивільний кодекс України [Текст]: за станом на 1 липня 2004 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парламент. вид-во, 2004. - 352 с. 19. Черевко Г.В. Інтелектуальна власність [Текст]: навч. пос. / Г.В. Черевко. - К.: Знання, 2008. - 416 с.