У відповідності зі ст. 10 Закону України «Про освіту» для управління освітою створюється система держав­них органів управління і органів громадського самоврядуван­ня, до останніх, зокрема, відносяться загальні збори (конференція) колективу закладу освіти, яка може об'єднувати учасників навчально-виховного процесу, спеціалістів певно­го професійного спрямування. Самоврядування закладів освіти передбачає їх право на: самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів; визначення змісту компонента освіти, що надається закладом освіти понад визначений державою обсяг; прийняття на роботу педа­гогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а та­кож фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами; самостійне використання усіх видів асигнувань, затверджен­ня структури і штатного розпису у межах встановленого фонду заробітної плати; здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров'я, охорони праці в закладах освіти (ст. 17 Закону України «Про освіту»).

Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000р., передбачено, що вищим органом громадського самоврядування є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти. Делегати загальних зборів (конфе­ренції) з правом вирішального голосу вибираються від таких трьох категорій: працівники закладу освіти—зборами трудо­вого колективу; учні закладу освіти II—III ступенів —класними зборами; батьків, представників громадськості — класними батьківськими зборами. Кожна категорія вибирає однакову кількість своїх представників, строк повноважень яких визначається статутом. Загальні збори (конференція) право­мочні, якщо у їх роботі бере участь не менше ніж половина делегатів кожної з трьох категорій, рішення приймається простою більшістю голосів присутніх. Загальні збори склика­ються не рідше ніж один раз на рік.

До числа повноважень загальних зборів відносяться: при­йняття статуту учбового закладу, вибори ради навчального закладу. Рада навчального закладу у присутності батьків (осіб, які їх замінюють) розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня з навчального закладу, та за наявності підстав порушує клопотання перед директором школи про його подальше навчання у відповідному класі; разом з батьками (особами, які їх замінюють) бере участь у розгляді в державних та громадських організаціях питань, які стосуються їхніх інтересів; приймає рішення про нагороджен­ня учнів Похвальним листом «За відмінні успіхи у навчанні», Похвальною грамотою «За особливі успіхи у вивченні окре­мих предметів», про нагородження золотою медаллю «За особливі успіхи у навчанні», срібною медаллю «За успіхи у навчанні»; організує громадський контроль за харчуванням та медичним обслуговуванням учнів; контролює використання бюджетних коштів; розподіляє кошти фонду загального обов'язкового навчання; узгоджує умови оренди приміщень, споруд, обладнання та ін., створення при закладі освіти підприємницьких структур тощо.

У зв'язку з цим прокурору слід з'ясувати, чи скликаються загальні збори (конференція) колективу навчального закла­ду, чи визначена їх компетенція статутом; чи утворена рада закладу освіти, чи вирішує вона питання відповідно до своєї компетенції. У разі виявлення договорів оренди приміщень, обладнання та ін., які укладені керівником закладу освіти без погодження із радою школи, прокурор вирішує питання про визнання їх недійсними.

Додержання передбачених законом прав учнів.

Від­повідно до ст. 51 Закону України "Про освіту", учні мають право на: навчання для здобуття певного освітнього рівня; вибір закла­ду освіти; форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм; позакласних занять; одержання на­правлення на навчання до інших закладів освіти, у тому числі за кордон; користування навчальною, виробничою, культур­ною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою закладу освіти; доступ до інформації в усіх галузях знань; участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах; особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні пи­тань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо; безпечні та нешкідливі умови навчан­ня та праці; трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час; користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я; захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність. Відволікання учнів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Учні мають право на безпечні та нешкідливі умови навчан­ня, праці та виховання (ст. 26 Закону України «Про освіту»), на безкоштовне або на пільгових умовах користування поза­шкільними закладами освіти: палацами, будинками, центра­ми, станціями дитячої, юнацької творчості, учнівськими клу­бами, дитячо-юнацькими спортивними школами, школами мистецтв, студіями, початковими спеціалізованими мистець­кими навчальними закладами, бібліотеками, оздоровчими та іншими закладами.

З'ясовуючи ці питання, прокурор повинен особливу ува­гу звернути на законність заходів, які вжиті до учнів у зв'яз­ку з порушеннями статуту школи, а також на законність виключення зі школи. Слід враховувати, що заходи, які при­ймаються до учнів, не повинні принижувати їхню честь та гідність.

Прокурор перевіряє, чи використовуються в інтересах учнів у позаурочний час спортивні споруди, навчально-ви­робнича база та ін.; чи виконуються вимоги постанови КМУ від 05.08.94 р. № 532 «Про обов'язкові медичні огляди деяких категорій населення»; зокрема, дітей та підлітків у віці до 17 років за рахунок бюджетних коштів; чи виконуються вимоги законодавства про матеріальне забезпечення учнів-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування.

Прокурор доручає органам санітарно-епідеміологічного контролю, держінспекції з охорони праці , тощо перевірити, чи відповідають санітарно-гігієнічним нормам шкільні меблі, освітлення у приміщеннях для занять; чи створені безпечні умови для занять фізичною культурою та трудовим навчан­ням; чи забезпечується належна якість харчування тощо.

Додержання передбачених законом прав педагогічних працівників.

У відповідності зі ст. 55 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на: захист професійної честі, гідності; вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи; індивідуальну педагогічну діяльність; участь у громадському самоврядуванні; користування продовженою оплачуваною відпусткою; забезпечення житлом у першочерговому поряд­ку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва; придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, встановленими для працівників сільського господарства; одержання службового житла; підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і пере­підготовку. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з висо­кими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозво­ляє виконувати службові обов'язки. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового догово­ру, в тому числі і за контрактом. Вони підлягають атестації, за результатами якої визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються ка­тегорії, педагогічні звання (ст. 54 Закону України «Про освіту»).

Прокурор знайомиться зі справами педагогічних праців­ників, наказами про прийом їх на роботу, контрактами і з'ясовує, чи відповідають педагогічні працівники вимогам, які пред'являються до них законом. Зокрема, чи не працюють педагогами особи, які не мають відповідної освіти та ін.; чи не містять умови контракту положення, які ущемляють тру­дові права робітника у порівнянні з КЗпП України.

Ст.57 Закону України «Про освіту» передбачає державні гарантії педагогічним працівникам на: належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування; підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років; правовий, соціальний, професійний захист; компенсації, встановлені законодавст­вом, у разі втрати роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці; призначення і виплату пенсії відповідно до чинного законодавства; встановлення підвищених поса­дових окладів (ставок заробітної плати) за наукові ступені та вчені звання; надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 років — 10%, понад 10 років —20%, понад 20 років —30%; надання річної грошової винагороди у розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків; виплату допомоги на оздо­ровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки та ін. У разі захворювання педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків і обмежує перебуван­ня в учнівському колективі, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу, за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і про­живають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Вони мають право на одержання у власність земельної ділянки у розмірі се­редньої земельної частки відповідно до чинного законодав­ства.

Педагогічним працівникам за рахунок власних коштів закладів освіти може бути надана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Прокурору слід після ознайомлення зі складом педагогічних кадрів, з'ясувати, як вони забезпечуються житлом, іншими пільгами, чи своєчасно їм виплачується заробітна плата, матеріальна допомога та ін.

Враховуючи, що мають місце непоодинокі випадки, коли наведені дер­жавні гарантії педагогічним працівникам не діють внаслідок відсутності коштів, прокурору необхідно перевірити у державній податковій адміністрації, органах державного каз­начейства та ін. виконання законодавства щодо контролю за своєчасним надходженням та цільовим використанням бюд­жетних коштів (оподаткування, застосування контрольно-касових апаратів, виконання постанов про стягнення фінансових санкцій та адміністративних штрафів, інших надходжень до бюджету).

Додержання передбачених законом обов'язків учнів та педагогічних працівників.

Прокурор з'ясовує, як учні школи виконують обов'язки, передбачені ст. 52 Закону України «Про освіту», зокрема: додержання законодавства, моральних, етичних норм; систематичне й глибоке оволодіння знаннями, прак­тичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня; додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.