загальний – це рецидив, коли відбувається вчинення нового злочину особою, яка має непогашену або не зняту судимість, якщо КК України не передбачає цього як ознаку простого або кваліфікованого (особливо кваліфікованого) складу злочину (наприклад, випадок, коли особа має судимість за заподіяння умисного тілесного ушкодження та протягом строку судимості вчиняє шахрайство);

спеціальний – це рецидив, коли відбувається вчинення особою, яка була засуджена за певний злочин, нового злочину, ознакою складу якого є вчинення його особою, раніше судимою за такий злочин;

пенітенціарний – це рецидив, що має місце за умови, що новий злочин вчинений під час відбування покарання за раніше вчинений злочин, причому це передбачене законом як ознака складу злочину;

простий – це рецидив, що має місце тих випадках, коли особа має дві судимості (наприклад, маючи судимість за крадіжку, особа вчиняє вбивство, за яке теж засуджується);

складний – це рецидив злочинів, за якого особа має три та більше судимості;

рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів – це рецидив, за якого особа, маючи судимість за один із таких злочинів, знову вчиняє, незалежно від їх послідовності, новий такий самий злочин.