Сьогодні у чергових частинах ОВС функціонує 1533 кімнати для затриманих та доставлених (КЗД), з яких у задовільному стані знаходиться 769 кімната, та тільки 347 (23 %) з них відповідають стандартам Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покарання (ЄКПТ). За 2010 рік у КЗД зафіксовано 1 втечу (Чернігівська обл.) та 5 раптових смертей затриманих (по 1 у Запорізькій обл. та м. Севастополі, 3 - у м. Києві).

Запропоновано ряд заходів, спрямованих на приведення у відповідність до рекомендацій ЄКПТ приміщень для утримання затриманих та доставлених осіб, а також запобігання надзвичайним подіям у чергових частинах.

У підрозділі 2.3. «Взаємодія чергової служби органів внутрішніх справ з іншими підрозділами міліції, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю» зазначається, що налагодження співпраці між черговою службою ОВС з іншими суб'єктами взаємодії сприятиме більш ефективній боротьбі з правопорушеннями.

Зокрема, щодня у добовий наряд до чергових частин ОВС України заступають в середньому 21850 працівників - 6670 нарядів підрозділів ПС, БМОП «Беркут», ДСО, ДАІ, ГУВВ. Для ефективної реалізації функції чергової служби чергові частини як її важливі управлінські ланки відіграють координаційну та організуючу роль у процесі правоохоронної діяльності ОВС України.

Основними формами взаємодії чергової служби ОВС є: участь у проведенні спільних інструктажів; проведення спільних навчально-тренувальних та практичних занять; узгодження порядку несення служби, у тому числі під час проведення масових заходів, а також операцій із затримання злочинців; несення служби з охорони громадського порядку в системі Єдиної дислокації; взаємний обмін інформацією про стан оперативної обстановки зі структурними підрозділами ОВС та іншими суб'єктами взаємодії; координація діяльності СОГ, ОГР, громадських формувань.

Встановлено, що взаємодія чергової служби з підрозділами ОВС на високому рівні здійснюється з: дільничними інспекторами міліції (56,8 % опитаних підвередили цей висновок); патрульною службою МВС (68,6%); карним розшуком (59,37%). При цьому 73,5 % респондентів вважає, що основна заслуга у розкритті злочинів по „гарячих слідах” належить високопрофесійній роботі оперативних чергових, сил та засобів ОВС, які йому підпорядковані, та інших можливих суб'єктів взаємодії. Разом з тим 80,12 % респондентів рівень взаємодії з громадськими формуваннями та 76,95 % - з підприємствами (приватними охоронними службами, автотранспортними підприємствами, комунальними підприємствами та ін.) визначили як низький. Також 89,32% опитаних працівників чергових частин міськрайлінорганів зазначили, що при достатньо високому рівні взаємодії їм бракує сил та засобів ОВС, що залучаються до охорони громадського порядку та оперативно підпорядковані їм протягом доби, особливо нарядів патрульної служби.

З урахуванням досвіду країн СНД запропоновано механізм залучення громадських формувань, приватних організацій, що надають охоронні послуги, та підприємств-перевізників (служб таксі) до активної взаємодії з черговими частинами шляхом включення їхніх мобільних сил до плану «Єдиної дислокації» з єдиним центром управління в черговій службі ОВС.

Наголошено, що основною формою взаємодії є комплексне використання сил та засобів органів внутрішніх справ за планом Єдиної дислокації, де чергова служба відіграє провідну роль інформаційного центру та центру оперативного управління.

У підрозділі 2.4. «Удосконалення адміністративно-правової діяльності чергової служби органів внутрішніх справ» на підставі проведеного аналізу за результатами опитування працівників ОВС з'ясовано, що подальший розвиток чергової служби ОВС пов'язаний з розв'язанням нагальних проблем: недостатня матеріальна-технічна база (86,74 % респондентів); недосконалість правового регулювання адміністративної діяльності ОВС (24,78 %); недостатність сил та засобів (89,32 %); некомплект кадрів чергових частин (44,67 %); д) низький рівень професійної підготовки кадрів чергових частин (27,38 %); недостатньо високий рівень інформаційного забезпечення чергової служби (42,93 % респондентів); недосконалість форм взаємодії з громадськими формуваннями та підприємствами щодо охорони громадського порядку (38,9 % респондентів).

Подальший розвиток чергової служби ОВС має відбуватися за такими напрямками: удосконалення правового забезпечення чергової служби ОВС шляхом внесення змін до чинних правових актів та прийняття нових (зокрема, наказів МВС України «Положення про чергову службу ОВС», «Про застосування спеціальних технічних засобів в ОВС з метою недопущення порушень прав людини», «Про впровадження в діяльність чергових частин ОВС геоінформаційних систем управління патрульними нарядами», «Про організацію проведення інструктажів добового наряду ОВС», «Про надання платних адміністративних послуг черговими частинами ОВС» та ін.); вдосконалення організації та покращення функціонування моделі чергової служби (відокремлення чергової служби в самостійну структуру, переорієнтація на виконання публічно-сервісной функції); підвищення ефективності управління службовими нарядами, що задіяні на охорону громадського порядку (збільшення кількості сил та засобів ОВС, запровадження геоінформаційних систем управління нарядами та інших спеціальних технічних засобів); удосконалення системи інформаційного забезпечення чергової служби (впровадження інтегрованих банків даних, стаціонарних постів міліції та ін.); удосконалення форм взаємодії чергової служби з іншими підрозділами ОВС, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами та громадськістю (розробка інструкцій щодо взаємодії; пошук форм мотивації щодо взаємодії); поліпшення кадрового забезпечення чергової служби та удосконалення організації професійної підготовки особового складу (навчання працівників чергової служби на курсах підвищення кваліфікації (перекваліфікації), запровадження інноваційних форм навчання (тренінги, інтерактивна чергова частина); поліпшення соціального захисту, прав та інтересів працівників чергової служби; науково-методичне забезпечення діяльності чергової служби (розробка науково-методичних рекомендацій, посібників, Довідника начальника чергової частини ОВС та ін.); покращення матеріально-технічного забезпечення чергової служби (надання платних адміністративних послуг черговою службою).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо з'ясування змісту адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС та розробки науково-обґрунтованих рекомендацій для її вдосконалення в умовах подальшого реформування вітчизняних органів внутрішніх справ.

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є такі.

1. З'ясовано, що зародження функцій сучасної чергової служби ОВС України відбулося ще в структурі поліції часів Російської імперії, що було цілком природною закономірністю, оскільки вже на той час виникала державна необхідність в поліцейських органах, здатних оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки в будь-який час доби. В історії становлення та розвитку чергової служби ОВС України визначено 3 етапи: імперський (1718-1917 рр.) - зародження чергової служби як напрямку діяльності поліції царської Росії; радянський (1918-91 рр.) - зародження, створення та розвиток чергової служби радянської міліції, в) пострадянський (1992 р. - по теперішній час) - новітній етап розвитку чергової служби ОВС незалежної України.

Доведено, що запровадження інституту чергової служби в систему ОВС забезпечило виникнення синергетичного ефекту в діяльності органів внутрішніх справ з охорони громадського порядку і безпеки громадян, особливо щодо розкриття злочинів по «гарячих слідах».

2. Чергову службу ОВС запропоновано розуміти як оперативну правоохоронну підсистему ОВС, яка на чолі чергових частин цілодобово та безперервно об'єднує та координує діяльність служб і підрозділів ОВС, взаємодіє з органами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю з метою забезпечення прав і свобод людини, захисту інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

На думку дисертанта, поняття «чергова служба», враховуючи існуючі погляди з цієї проблематики, можна розглядати як: особливий вид організації діяльності ОВС; оперативну підсистему ОВС - систему всіх підрозділів, які здійснюють чергову службу на чолі чергової(вих) частини(н); самостійний комплексний структурний підрозділ системи МВС з вертикальним підпорядкуванням (при реалізації ідеї створення такої оновленої служби в майбутньому).

Під адміністративно-правовою діяльністю чергової служби ОВС варто розуміти врегульовану переважно нормами адміністративного права підзаконну державно-владну діяльність чергової служби ОВС щодо практичного забезпечення цілодобової та безперервної охорони громадського порядку і безпеки на території обслуговування, недопущення порушення й відновлення порушених прав громадян та інтересів держави.

Доведено, що особлива роль та місце чергової служби ОВС в системі Міністерства внутрішніх справ України визначаються рядом особливостей. По-перше, спеціальними завданнями, що на неї покладаються, такими як: забезпечення оперативного управління силами та засобами ОВС щодо охорони громадського порядку. По-друге, спеціальними принципами роботи: оперативності, підтримання високої бойової готовності, постійної взаємодії та ін. По-третє, кінцевими результатами роботи кожної зміни чергової служби ОВС, одним із критеріїв оцінки якої є ефективне виконання таких її функцій: оперативного реагування на повідомлення про злочини та інші події; оперативного управління силами та засобами, задіяних на охорону громадського порядку; розкриття злочинів по „гарячих слідах”, функції внутрівідомчого контролю та ін.

3. Правова основа адміністративно-правової діяльності чергових частин ОВС складається з міжнародного і конституційного рівнів регламентації окремих напрямків їх діяльності; законів, указів та розпоряджень Президента України, постанов Кабінету Міністрів України. Безпосередньо діяльність чергової служби регламентується понад 30-ма нормативними актами МВС України, які запропоновано розподілити на акти, що визначають: роль і місце чергової служби ОВС в системі органів внутрішніх справ, а також основи організації її діяльності; типові дії чергової служби в різних ситуаціях, у повсякденній діяльності та в надзвичайних умовах; діяльність за основними напрямками.

4. Сучасну чергову службу розглянуто як чотирьохрівневу структуру: перший рівень - загальнодержавний (чергова служба МВС); другий - регіональний, або обласний (чергові служби ГУМВС, УМВС, УМВСТ, спеціалізовані чергові частини, та комендатури навчальних закладів системи МВС); третій - місцевий (чергові служби МУ, ЛУ); четвертий - районний (чергові служби міськрайлінорганів).

До основних недоліків існуючої моделі чергової служби ОВС віднесено: невідповідність адміністративно-правового статусу чергової служби та місця в системі МВС України; недостатнє фінансування органів внутрішніх справ України в цілому та чергових частин, зокрема; некомплект особового складу чергових частин ОВС.

Наголошено, що подальший розвиток чергової служби ОВС може відбуватися у таких напрямах: відокремлення чергових частин у самостійні підрозділи з вертикальним підпорядкуванням; об'єднання чергових частин (наприклад, МУ, ДАІ, ПС); введення чергової служби ОВС до служби порятунку за єдиним номером екстреного виклику (як, приклад, у США -«911», країнах ЄС - «112»).