Актуальні проблеми захисту ділової репутації суб’єктів господарювання

Сторінки матеріалу:

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Господарське право України»

на тему: «Актуальні проблеми захисту ділової репутації суб'єктів господарювання»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття і суть ділової репутації суб'єктів господарювання

1.1 Законодавче регулювання понятійного апарату інституту ділової репутації

1.2 Ділова репутація як нематеріальний актив

Розділ 2. Підстави виникнення права на захист ділової репутації суб'єктів господарської діяльності

2.1 Приниження ділової репутації суб'єктів господарювання як підстава виникнення права на захист ділової репутації

2.2 Неправомірне використання ділової репутації як елемент недобросовісної конкуренції

Розділ 3. Проблеми пов'язані з відшкодуванням шкоди завданої діловій репутації суб'єктів господарювання

3.1 Система оцінки шкоди завданої суб'єкту господарювання неправомірним використанням його ділової репутації

3.2 Проблеми застосування інституту відшкодування немайнової шкоди суб'єкту господарювання при приниженні ділової репутації

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

діловий репутація судовий законодавчий

Актуальність роботи. З переходом України до ринкової економіки умовився розвиток конкурентних відносин. Становище суб'єкта господарювання в цих відносинах значною мірою визначається його діловою репутацією. Для ефективного функціонування, ведення підприємницької діяльності, кожний суб'єкт господарювання повинен мати гарну ділову репутацію, з якою значною мірою пов'язують попит на продукцію та послуги, які постачає той чи інший суб'єкт господарювання.

Позитивна ділова репутація здобувається роками клопіткої праці та високо ціниться, являється важливим активом суб'єкта господарювання. Саме тому так важливо захищати ділову репутацію та мати змогу в судовому порядку відшкодувати завдану шкоду. Тому на сьогоднішній день ця тема набуває особливої актуальності та потребує значної уваги з боку дослідників.

Досліджуючи дану тему перш за все необхідно виділити проблему відсутності законодавчого закріплення єдиного чіткого визначення поняття ділової репутації юридичної особи. У зв'язку з цим сьогодні виникає досить багато проблем, пов'язаних із практичною реалізацією та захистом даного блага.

Також потрібно відмітити проблему, що виникає при відшкодуванні немайнової шкоди суб'єктам господарювання при неправомірному використанні та приниженні ділової репутації. Виникає проблемне питання, чи має взагалі юридична особа право на відшкодування моральної шкоди?

Ці проблемні питання в своїх працях висвітлювали такі вчені як А.Л. Анісімов, М.К. Галянтич, І.Ф. Коваль, С.І. Шимон, О.М. Ерделевський, В.В. Рєзнікова та інші.

Об'єктом дослідження являються суспільні відносини, що виникають в процесі реалізації права суб'єкта господарювання на ділову репутацію та захисту цього блага.

Предметом дослідження є правові основи захисту ділової репутації суб'єктів господарювання.

Мета дослідження. Конкретизувати положення, що містяться в законодавстві України, щодо захисту ділової репутації суб'єктів господарювання. Уточнити порядок відшкодування шкоди (майнової та немайнової) суб'єкту господарювання при неправомірному використанні та приниженні ділової репутації.

Відповідно до поставленої мети, завданнями дослідження є:

- розглянути законодавче регулювання понятійного апарату ділової репутації суб'єкта господарювання;

- визначити особливості ділової репутації як нематеріального активу суб'єктів господарювання;

- розглянути підстави для виникнення права захисту ділової репутації суб'єктів господарювання;

- дати аналіз системам оцінки шкоди завданої суб'єктам господарювання приниженням або неправомірним використанням їх ділової репутації;

- визначити проблеми, які існують при відшкодуванні шкоди завданої суб'єктам господарювання при неправомірному використанні та приниженні ділової репутації.

В процесі даного дослідження були використані наступні методи:

1. Формально-юридичний - для осягнення змісту нормативного матеріалу (Конституції України, законів та інших правових актів, що були використані при написанні роботи).

2. Системно-функціональний метод - для дослідження системи та порядку відшкодування шкоди завданої суб'єктам господарювання при неправомірному використанні та приниженні ділової репутації.

3. Статистичний метод і метод документального аналізу - встановлення недоліків правового регулювання захисту ділової репутації суб'єктами господарювання.

Структура роботи обумовлена її метою і задачами. Робота містить у собі титульний аркуш, вступ, три розділи, висновки і список використаних джерел та складає 28 сторінок.

Курсова робота пройшла апробацію у другій Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Сучасний розвиток державотворення в Україні: проблеми теорії та практики».

Розділ 1. Поняття і суть ділової репутації суб'єктів господарювання

1.1 Законодавче регулювання понятійного апарату інституту ділової репутації

Термін «ділова репутація» досить часто використовується в сфері господарювання, а саме слово «репутація» в буквальному розумінні означає «обмірковування», «роздуми».

Словник іншомовних слів під цим терміном розуміє узагальнену думку, що склалася в оточуючих, про переваги або недоліки кого-небудь чи чого-небудь, тобто громадську думку про щось або когось [2, с. 543].

В першу чергу необхідно зазначити, що чинне законодавство України не містить чіткого визначення поняття ділової репутації суб'єктів господарювання. Ділова репутація являється «морально-етичною категорією й одночасно особистим немайновим правом, якому закон надає значення самостійного об'єкта судового захисту. Поняття ділової репутації являється складною категорією як у правовому розумінні, так і з точки зору філософії. Це зумовлює появу значних труднощів та проблем, пов'язаних із практичною реалізацією та захистом даного права.

Це питання в своїх працях висвітлювали такі вітчизняні та зарубіжні вчені як А.Л. Анісімов, М.К. Галянтич, І.Ф. Коваль, О.В. Кохановська, Р.О. Стефанчук та інші.

Проте до єдиного висновку, щодо визначення поняття ділової репутації юридичної особи їм дійти не вдалося. Більшість з них вважає, що поняття ділової репутації слід розглядати через оцінку самої юридичної особи, а саме через ставлення до неї оточуючих - громадську думку, через сукупність позитивного і негативного ставлення.

Якщо ж розглядати чинне законодавства України, то перш за все потрібно відмітити, що поняття «ділова репутація» зустрічається у Законі України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до цього закону ділова репутація фізичної особи - це сукупність різних даних, які повинні бути обов'язково підтверджені, про особу, на підставі яких можливо зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону [3].

Визначення ділової репутації, що міститься в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказує на те що, ділова репутація - це сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також, як і в вище згаданому законі, про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності [4].

Відповідно ж до п. 5 Інформаційного Листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію», то можна зробити висновок, що визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб'єкта [5].

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» теж містить визначення поняття ділової репутації фізичної особи - це набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. А також містить визначення поняття ділова репутація юридичної особи - оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин [6].

При детальному дослідженні поняття ділової репутації, що закріплено в вище згаданих джерелах, можливо зробити висновок, що визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб'єкта, а чинне законодавство не містить універсального та чіткого її визначення, оскільки поняття ділової репутації є морально-етичною категорією.

Деякі вчені наголошують на необхідності закріплення поняття ділової репутації в Господарському та Цивільному кодексах, але зважаючи на те, що теперішнє - морально-етичне трактування визначення поняття ділової репутації все таки може бути використане на практиці, а якщо чітко закріпити визначення ділової репутації, то в майбутньому, з розвитком моралі, зміною цінностей, світогляду людей, може скластись ситуація, за якої деталізоване визначення обмежить право на захист ділової репутації [7, c. 37].

1.2 Ділова репутація як нематеріальний актив

Ділова репутація являється по своїй суті важливим елементом ефективного функціонування юридичної особи, ведення нею підприємницької діяльності, завдяки їй товари та послуги фірми з позитивною діловою репутацією користуються більшим попитом, більш конкурентоспроможні.

Основними об'єктами оцінки ділової репутації підприємства визнаються: якість виробленої ним продукції, дотримання законодавства, договірних та інших господарських зобов'язань, правил ділової етики.

Виходячи з цього, ділову репутацію юридичної особи - це совокупність всіх її нематеріальних активів, до яких відносять престиж її фірмового найменування, торговельні марки, позначення, громадське ставлення та багато іншого [8, с. 54].

В умовах сьогодення ділова репутація є важливим активом юридичної особи, набувається роками клопіткої праці та вартує дуже дорого.

Ділова репутація має свою вартість - гудвіл. Згідно Податкового кодексу України гудвіл - це нематеріальній актив юридичної особи, що визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій [9].

Відповідно до Положення бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 № 499/3792, гудвіл - це вартісне відображення нематеріальних активів підприємства [10].

Враховуючи визначення гудвілу, що міститься в вище наведеному положенні можливо зробити висновок про те, що гудвіл і ділова репутація являються синонімами, але це не зовсім так, ділова репутація більш широке визначення, воно включає в себе як позитивну ділову репутацію, так і негативну, а гудвіл тільки позитивну, антонімом же гудвілу являється бедвіл - негативна ділова репутація.