Із загального числа осіб, що заподіяли умисне тяжке тілесне ушкодження 56% - вчинили злочин вперше, решта 44% - раніше були засуджені за різні види злочинів, з них лише 11% - за злочини проти життя, здоров'я, свободи і гідності особи.
Значний інтерес представляє зв'язок злочинця з потерпілим. Майже кожен п'ятий злочин вчинила особа, яка перебувала в родинних відносинах з потерпілим (4,5% - брат або сестра; 3,4% - батько або мати; 6,7% - інші родичі). Значна кількість злочинців перебувала в тих чи інших дружніх стосунках з потерпілим (сусіди - 13,5%, друзі по роботі, навчанню - 16,9%, познайомилися напередодні злочину - 19,7%). Разом з тим треба зазначити, що значна кількість злочинів вчиняється особами, які не знайомі потерпілому - 35,4%, а тому слід на першому етапі розкриття злочину вжити можливі заходи для встановлення додаткових джерел інформації про особу злочинця.
Також слід відмітити, що ознаки особи злочинця мають важливе значення для спрямування слідчо-оперативного пошуку під час розкриття та розслідування кримінальних справ про тяжкі тілесні ушкодження.
Не менше значення для розслідування цих злочинів має характеристика потерпілого. Проведене дослідження показало, що із загальної кількості постраждалих чоловіки складають 73%. Тобто, як би дивно це не звучало, але на жінок вчиняється лише кожне четверте посягання на тілесну цілісність. За віковими характеристиками потерпілі розподіляються наступним чином: до 18 років - 15,1%, 18-25 років - 25,3%, 25-30 років - 21,9%, 30-40 років - 11,6%, 40-50 років - 12,3%, 50-60 років - 7,5%, після 60 років - 6,2%. Отже, найбільш вразливою є категорія осіб у віці до 30 років, на долю яких припадає більше половини усіх тілесних ушкоджень (62%).
По відношенню до суспільно-корисної праці потерпілі розподіляються так: кожен четвертий постраждалий навчався (у школі - 7,5%, коледжі - 4,8%, інституті - 13%). Майже половина таких осіб працювали: на підприємстві - 17,1%, в установі - 10,3%, займалися підприємницькою діяльністю - 11,6%, були керівниками або власниками фірм тощо - 8,2%. Не працював і не навчався кожен п'ятий постраждалий - 19,9%.
Слід зазначити, що під час вчинення злочину майже половина постраждалих перебувала в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння - 44,6% та 4% відповідно. Співставлення цих даних з даними, що характеризують злочинця показує,що негативні риси цих категорій осіб співпадають. У даний час в багатьох наукових роботах звертається увага на тісний зв'язок між злочинцем і потерпілим, так як обидві ці категорії пов'язані з подією злочину. У зв'язку з цим, для організації пошукової роботи важливе значення мають відомості про місце проживання потерпілого і злочинця. Проведені дослідження показали, що 26% таких осіб мешкали в одній квартирі; 1,8% - в під'їзді одного будинку, 7,4% - в одному будинку, 6,8% - на одній вулиці, 47,6% - в одному населеному пункті, 9,3% - в різних населених пунктах. [19]
Наведені дані переконливо свідчать про зв'язок злочинця з потерпілим за місцем їх проживання, що слід враховувати в процесі висування і перевірки слідчих версій. При заподіянні тяжких тілесних ушкоджень жертва злочину проявляє себе у криміналістичній характеристиці як елемент, який безпосередньо відображає ознаки об'єкта злочину. Тобто, при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, як свідомий і активний елемент кримінальної ситуації становить невід'ємний елемент механізму злочину і обстановки його вчинення.
Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що в криміналістичній характеристиці злочинів взагалі і зокрема тяжких тілесних ушкоджень відомості про особу злочинця та особу потерпілого мають дуже важливе значення. Так, володіючи відомостями про фізичні, психічні і соціальні ознаки потерпілого, слідчий в процесі розслідування може створити приблизну модель його особистості, а це в свою чергу сприяє висуненню версії про обставини, мотиви заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, про особу злочинця.
3.3 Статистичні дані щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень
Аналіз результатів обстеження громадян під час судово-медичних експертиз має на меті поліпшення рівня досліджень так експертиз для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. На жаль, статистичні дані щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи відсутні, тому розглянемо подібні дані на прикладі Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи за період 2006-2010 рр.
Відділення експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб Чернівецького бюро судово-медичної експертизи (ЧБСМЕ) призначене для обслуговування населення і судово-слідчих органів Чернівецької області. Обстеження та експертиза потерпілих, звинувачених та інших осіб проводяться за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми. Упродовж 2006-2010 рр. проведено модернізацію комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, створений банк даних.
За 2006 рік в амбулаторії ЧБСМЕ проведено 4247 експертиз та обстежень для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначення статевої зрілості, віку та низки інших питань (табл.1). Експерти взяли участь у 43 судових засіданнях та 85 відтвореннях місця та обставин подій.
Протягом 2007 року в амбулаторії ЧБСМЕ проведено 3784 експертизи та обстеження громадян для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначення статевої зрілості і таке інше (табл.2). Судово-медичні експерти взяли участь у 48 судових засіданнях і 79 відтвореннях місця та обставин подій.
2008 року в амбулаторії ЧБСМЕ проведено 3600 експертиз та обстежень громадян (табл.3). Експерти взяли участь у 52 судових засіданнях і 77 відтвореннях місця та обставин подій.
Протягом 2009 року проведено 3344 експертиз та обстежень (табл.4). Експерти взяли участь у 86 судових засіданнях і 79 відтвореннях місця та обставин подій.
2010 року у відділенні ЧБСМЕ проведено 2609 експертиз та обстежень громадян (табл.5). Експерти взяли участь у 82 судових засіданнях і 84 відтвореннях місця та обставин подій.
