Аналізуючи дані положення альтернативних проектів політичних партій, ми дійшли висновку, що кожна партія при створенні свого проекту Конституції України, керувалась ідеями, які вона пропагували. До прикладу, у проекті Конституції Конгресу Українських Націоналістів прослідковується ідея відродження української державності. А якщо брати проект Конституції України розроблений Християнською Демократичною партією, то основоположним принципом є визнання людини найвищою людською цінністю і побудова держави на християнських цінностях. На наш погляд, серед цих трьох запропонованих проектів Конституції України, найбільшу увагу слід звернути на проект Конгресу Українських Націоналістів. Враховуючи багатовікову історію українського державотворення, вважаємо за потрібне втілювати національні ідеї та традиції в такий високий, за юридичною силою, документ.

Для вирішення соціально-економічної кризи, яка склалась у 1994 році Верховна Рада України більшістю голосів народних депутатів України ухвалила пропозицію народних депутатів декількох депутатських груп (фракцій) про укладення Конституційного Договору між Президентом України і Верховною Радою України, а також схвалила текст самого Договору [12, с. 180].

Варто зауважити, що з підписанням Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08 червня 1995 року [19] не втратила чинності Конституція Української РСР 1978 року зі змінами й доповненнями, але вона практично субординувалась йому. При цьому в Договорі прямо не зазначалось про його вищу юридичну силу відносно Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки. Поясненням зазначеної природи Договору може слугувати лише те, що його сторонами були органи, які уособлювали реальну державно-політичну владу у країні - Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади і Президент України як глава виконавчої влади. Саме ці органи у відповідні часи були своєрідним центром державного владарювання в Україні, його організаційно-функціональною основою [20].

Про підписання Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України можна говорити як про один з останніх етапів на шляху до прийняття Основного Закону України - Конституції України.

Новостворена Робоча група Конституційної комісії беручи до уваги досвід своїх попередників, ґрунтуючись на попередніх як офіційних так і неофіційних проектах, на 15 листопада 1995 року підготувала нову редакцію проекту Конституції України. В подальшому цей проект Конституції України було цією Конституційною Комісією і 20 березня 1996 року офіційно внесено на розгляд Верховної Ради України.

Верховна Рада України своєю постановою "Про проект Конституції України" від 04 червня 1996 року [21] визнає невідкладним та приймає у першому читанні проект Конституції України доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією по доопрацюванню проекту Конституції України. Також Тимчасовій спеціальній комісії по доопрацюванню проекту Конституції України було доручено прийняти до уваги пропозиції і зауваження народних депутатів і внести даний проект Конституції України на друге читання. верховний рада конституція референдум

28 червня 1996 року о 19 годині 18 хвилин Верховна Рада України прийняла Конституцію України [22].

З моменту прийняття Верховною Радою України Конституції України і до початку XXI століття практика показала, що Основний Закон потребує вдосконалення, особливо на фоні зростання соціально-економічної кризи в країні та у зв'язку з несвоєчасним неприйняттям тогочасним Урядом Державного бюджету України, що викликало хвилю спротиву серед громадян. Президент, керуючись статтею 72 та пунктом 6 статті 106 Конституції України, видав Указ "Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою" від 15 січня 2000 року [23].

Всі висвітленні питання на Референдумі 2000 року були схвально підтримані виборцями, але сам спосіб проведення референдуму - процедура дострокового голосування, характер питань референдуму - поставив під сумнів його результати. Референдум, на який виборці покладали чимало надій, відбувся, але залишилося без відповіді питання балансу влади в державі після оприлюднення результатів цього грандіозного опитування громадської думки.

Після Помаранчевої революції у грудні 2004 року в Україні було проведено декілька конституційних реформ, при чому за четвертої каденції президента України Віктора Януковича, у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, було проведено зміни до Конституції України, які викликали суперечне ставлення до них у громадськості. Конституція України в редакції 1996 року була відновлена шляхом прийняття рішення Конституційного суду України у справі про дотримання процедури внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 року [24].

Конституційний Суд України у своєму рішенні вирішив: визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.

Згодом політиками було оприлюднено, що окремі судді Конституційного Суду нібито "письмово і під запис констатували", що на них здійснювала тиск Адміністрація Президента Віктора Януковича при ухваленні рішення про повернення до президентської форми правління [25].

За часи перебування на посту Президента України, Віктор Янукович намагався створити доволі сильний правовий плацдарм для укріплення та розширення своїх повноважень. Проте він не пробув на посту Президента України повного терміну, передбаченого Конституцією України. Заплямований насиллям в період Революції Гідності в Україні, 26 лютого 2014 року втік в Росію.

На тлі революційних подій, жахіть майдану, 21 лютого 2014 року Верховна Рада України конституційною більшістю в 386 голосів прийняла за основу та в цілому без рішення профільного Комітету, Закон України "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" [26], який був підписаний вже виконуючим обов'язків Президента України, Олександром Турчиновим.

3 березня 2015 року Президент Порошенко створив Конституційну Комісію, яка розроблятиме зміни до Основного Закону.

"Початок конституційної реформи буде тривалим, важливим та необхідним процесом. "Маємо зберегти цілісність, соборність України. Ніякого шансу не залишити тим, хто прагнув так званої федералізації, а насправді - розколу України", - наголосив він.

Ідеологічно сьогоднішня Конституція достатньо довершена, але з інституційного погляду яскраво проявляється її недосконалість, що стає підставою для поглиблення кризових явищ. Український досвід цікавий саме і з погляду ефективності інститутів, оскільки в наших умовах їх недосконалість виявляється достатньо швидко [27].

В сучасних реаліях, коли в країні де-факто ведеться війна, коли пересічному громадянину є незрозумілими Конституційні реформи, які проводилися в період останніх років, потрібно зробити діяльність парламенту України максимально відкритою, оскільки громадськість втратила довіру до парламентаріїв та їхньої діяльності на благо держави. Останніми роками простежується тенденція, коли зі зміною Президента України, вносяться і відповідні зміни до Основного Закону. Це негативно впливає на соціально-економічні і суспільно-політичні процеси і має наслідком обурення громадськості, загострення кризи в державі і вже в котре в історії України слугує приводом для недовіри громадськості до Президента України.

Список використаних джерел

1. Рыжов В.А. Законодательная власть: парламент // Конституционное (государственное) право зарубежных стран: в 4 т. / В. А. Рыжов, Б. А. Страшун; отв. Ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - 446 с.

2. Конституційне право України. Повний курс: навч. посіб. / О.В. Совгиря, Н.Г. Шукліна. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2012. - 544 с.

3. Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія. Підготувала О. Б. Вовк // Архіви України . - 2010. - № 3-4 (269). - С. 145 - 166.

4. Конституція Пилипа Орлика: Історія створення та місце в українському конституційному процесі / С. К. Лапенко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Історія та географія" . - 2013. - Вип. 47. - С. 5 - 9.

5. Історія держави і права України: підручник / В.Д. Гончаренко, В.М. Єрмолаєв, В.О. Рум'янцева та ін. ; за ред.. В. Д. Гончаренка. - Х.: Право, 2013. - 704 с.

6. Киричук В.В., Тимцуник В.І. Історія державного управління в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 244 с.

7. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. - 1990. - № 31. - Ст. 429.

8. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України" від 24.08.1991 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 38, ст.502

9. Максимець Б. Історія становлення інституту парламентаризму в Україні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - Вип. 3. - С. 202 - 208.

10. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про комісію по розробці нової Конституції РСР" від 24.10.1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 45, ст.607

11. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про Концепцію нової Конституції України" від 19.06.1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 35, ст.466

12. Стецюк П. Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Частина перша: Посібник для студентів. - Львів: Астролябія, 2003. - 232 с.

13. Постанова Верховної Ради України "Про проект нової Конституції України" від 01.07.1992 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 37, ст.550

14. Постанова Верховної Ради України "Про чисельний склад Комісії з опрацювання проекту нової Конституції України (Конституційної Комісії)" від 20.09.1994 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 42, ст.387

15. Конституція (Основний Закон) України. Проект Конгресу Українських Націоналістів // Шлях перемоги. - 1994. - 22 жовтня

16. Якою могла бути українська Конституція? Проекти громадянського суспільства / ШПА при НаУКМА, УНЦПД, КВУ: За заг. ред. Н.В. Линник. - К.: "Лікей", 2008. - 64 с.

17. Проект Конституції України. Підготований конституційною комісією Християнсько-Демократичної Партії України // Вечірній Київ. - 1994. - 1 грудня

18. Проект Конституції України (підготований Українською Республіканською Партією) // Самостійна Україна.-1995.-11-17 січня

19. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 8 червня 1995 року // ВВР України. - 1995. - № 18

20. Мартинюк Р. Конституційний процес і поділ влади в Україні напередодні укладення Конституційного Договору 1995 р. між Президентом України і Верховною Радою України // Національний університет "Острозька академія". Наукові записки. (Серія "Історичні науки"). - 2006. - Випуск 6. - C. 319-332

21. Постанова Верховної Ради України "Про проект Конституції України" від 04 червня 1996 року

22. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141.

23. Указ Президента України "Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою" в редакції від 311.03.2000 року